Рішення № 110997236, 09.05.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2023 Справа № 914/3173/22

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб`юшн Компані", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+", м.Львів

про: стягнення 7038223,02грн заборгованості за договором поставки №0318 від 18.03.2020

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І. Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Н.О.Голуб - представник;

Від відповідача: Т.В.Левкович - представник

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022, справу №914/3173/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 16.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.01.2022.

Ухвалою суду від 17.01.2023 підготовче судове засідання відкладено на 09.02.2023.

09.02.2023 від позивача надійшли заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно із якої він просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7038223,02 грн.

Ухвалою від 09.02.2023 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду. Підготовче засідання відкладено до 23.02.2023.

У судовому засіданні від 23.02.2023 оголошено перерву до 07.03.2023.

Ухвалою від 13.03.2023 судове засідання у справі призначено на 28.03.2023.

Ухвалою від 28.03.2023 судове засідання у справі призначено на 06.04.2023.

Ухвалою від 06.04.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2023.

Ухвалою від 19.04.2023 відкладено розгляд справи на 02.05.2023.

У судовому засіданні від 02.05.2023 оголошено перерву до 09.05.2023.

09.05.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення оригіналів документів для огляду, а також додаткові пояснення, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 7037826,72грн.

Представник позивача в судовому засіданні 09.05.2023 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні 09.05.2023 представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

18.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» укладено Договір поставки № 0318.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві товар на підставі замовлення останнього та відповідно до Специфікації, а покупець зобов`язався прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару Покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання Сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної, товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник здійснює поставку товару у відповідності до узгодженої Сторонами та затвердженої печатками Сторін Специфікації (Додаток № 1 до договору).

Відповідно до п.5.1. договору товар поставляється постачальником на умовах поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс (у редакції 2010 р.) з урахуванням умов цього договору.

Згідно з п. 5.2. договору, постачальник здійснює поставку замовленого покупцем товару протягом 24 годин по місту та області, регіону поставки та протягом 48 годин по території України або за графіком поставки на РЦ (додаток №3 до Договору), узгодженого сторонами, з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання, якщо інше окремо не узгоджено сторонами.

Як зазначено п. 5.11 договору, у разі відповідності поставки товару умовам цього договору покупець підписує видаткову та товарно-транспортну накладні на поставлений товар. Дата поставки товару повинна відповідати даті виписки видаткової накладної на товар.

Згідно з п. 5.12 Протоколу узгодження розбіжностей до договору, у разі виявлення покупцем в момент приймання товару від уповноважених осіб постачальника невідповідності товару, покупець не підписує накладну на товар та повертає її постачальнику. Одночасно покупець з уповноваженим представником постачальника складають та підписують двосторонній акт про невідповідність товару на умовах розділу 9 цього Договору. Сторони домовились, що цей акт є обов`язковим для постачальника.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 21.02.2021 до договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар по закінченню 133 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Згідно п. 8.2. договору, форма оплати-безготівковий рахунок. Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений у реквізитах сторін договору. Днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника. Сторони можуть застосувати інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України.

Як зазначено п. 8.6. договору загальна ціна договору складається з сум поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару на умовах цього Договору (за винятком повернутого), зазначених у видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 1. додаткової угоди від 09.02.2021, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 09 лютого 2022 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії даного договору - до їх повного виконання.

24.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшн Компані», Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» та відповідачем укладено Додаткову угоду про заміну сторони Договору поставки № 0318 від 18.03.2020, відповідно до якої позивач набув прав та обов`язків постачальника за спірним договором.

На виконання умов договору на підставі замовлень відповідача позивач з 30.11.2021 по 09.02.2022 здійснював поставки товару на адреси магазинів відповідача згідно затвердженого Додатку №7 до Договору, на загальну суму 7038661,50 грн.

Як зазначено в позові відповідач товар приймав, жодних претензій щодо поставленого товару та супровідних документів у відповідності до п.п. 5.12, 9.1 - 9.5. договору позивачу не заявляв, товар не повертав. Поставку товару оплатив лише частково у розмірі 438,48 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно повністю не оплатив позивачу вартості отриманого товару. Відтак, ТзОВ «Глобал Дистриб`юшн Компані» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 7038223,02грн основного боргу. Під час розгляду справи позивач просив стягнути з відповідача 7037826,72грн.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

Сторонами договору поставки № 0318 від 18.03.2020 є відповідач та ТОВ «Глобал Спірітс Європа». Відповідно до п. 12.17. договору поставки, додатки до даного договору, у випадку їх підписання уповноваженими представниками сторін є невід`ємними частинами цього договору. Тобто, укладати додатки, додаткові угоди (додаткові договори) до договору поставки № 0318 від 18.03.2020 можуть виключно його сторони, а саме відповідач та ТОВ «Глобал Спірітс Європа».

На думку відповідача факт того, що додаткова угода від 24.11.2021 про заміну сторони є такою, що не відбулась, тобто не породила прав та обов`язків для підписантів такої, вказує на наступне. У розумінні ст.ст. 512-514 ЦК України, заміна кредитора у договорі поставки № 0318 від 18.03.2020 не відбулась. Зазначене також підтверджується тим, що опісля дати підписання згаданої угоди, тобто 24.11.2021 до 10.12.2021, як про це вказується у позовній заяві, ТОВ «ГСЄ» продовжувало постачати товар відповідачу. Немає юридичної сили (є такою що не породила правові наслідки) додаткова угода до договору поставки № 0318 від 18.03.2020, яка була підписана між ТОВ «ГДК» та Відповідачем 24.11.2021, що стосується визначення осіб на отримання ТМЦ. Вказані позивачем до стягнення 7038223,02 грн можуть розцінюватись виключно з точки зору позадоговірних поставок, оскільки ТОВ «ГДК» не набуло прав та обов`язків постачальника за договором поставки № 0318 від 18.03.2020. Відповідно до ст. 530 ЦК України, відповідач повинен виконати обов`язок виконати семиденний строк після пред`явлення позивачем вимоги про оплату. У матеріалах справи відсутня вимога позивача про оплату відповідачем боргу у розмірі 7038223грн 02 коп., а відтак строк оплати у відповідача не настав.

Стосовно долучених накладних за період з 30.11.2021 по 09.02.2022 відповідач вважає, що позивач не набув прав та обов`язків постачальника у договорі поставки № 0318 від 18.03.2020, відтак посилання у відповідних накладних на згаданий договір є недопустимим. Так само, такою що не відбулася є додаткова угода від 24.11.2022 до договору поставки № 0318 від 18.03.2020 (підписана між ТОВ «ГДК» та відповідачем), що стосується визначення осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей, відтак розцінювати таку, що може підтверджувати повноваження відповідних осіб на підписання накладних є неможливо. При цьому, вимога про стягнення 7038223,02 грн має розцінюватись виключно зі сторони позадоговірної поставки.

Крім того, відповідач зазначив, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який було продовжено відповідними Указами Президента України. Як відомо м. Херсон практично із самого початку війни перебувало під окупацією.

Відповідач звернув увагу, що саме у Херсонській області була найбільша кількість торгових точок відповідача та складських приміщень для зберігання товарних запасів. Крім цього, у місті Херсоні знаходились офісні приміщення відповідача, де зберігалась вся первинна документація щодо господарської діяльності відповідача у південних областях (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.). Однак, після вторгнення окупаційних військ російської федерації на територію України, відповідач повністю втратив контроль над офісними та складськими приміщенням, що знаходяться у м. Херсон. Відповідач не мав доступу ні до орендованих, ні до власних приміщень, господарську діяльність на цих територіях не здійснював. У зв`язку із цим, Відповідач втратив доступ до документів первинного бухгалтерського обліку та серверів товариства, а відтак й щодо можливих поставок товару у південному регіоні України.

Також відповідач зазначив, що після окупації Херсонської області та м. Херсон виявлено факти розкрадання невідомими особами товарів та обладнання, яке зберігалось у складських приміщеннях та магазинах товариства. Невідомими особами викрадено всі товари та обладнання, що зберігались у складських приміщеннях та приміщеннях магазинів товариства. За попередніми підрахунками внаслідок окупації Херсонської області та м.Херсон збитки товариства, у зв`язку із втратою товарів, обладнання та майна відповідача склало близько 500 мільйонів гривень. Про факти викрадення майна відповідача було подано відповідні заяви про злочин в органи Національної поліції України та відкрито відповідне кримінальне провадження.

Відповідач покликається на положення п. 11.1. договору поставки № 0318 від 18.03.2020, в якому вказано, що сторони не несуть відповідальності за невиконання договірних зобов`язань по даному Договору, якщо це сталось в результаті впливу обставин непереборної сили (форс-мажор).

Непереборною силою сторони вважають обставин непереборної за наявних умов сили, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання Сторін (війна, блокада, страйк, аварія, комп`ютерні віруси, хакерські атаки), що призводять до порушення умов укладених контрактів (форс-мажор) (п. 11.2. договору).

За твердженням відповідача викрадення товарів відповідача та відсутність доступу до первинних документів та баз даних, щодо здійснення відповідачем господарської діяльності на території південних областей України пов`язане безпосередньо із початком воєнних дій та окупацією військами російської федерації південних територій України. Вказані обставини підтверджують настання форс-мажорних обставин щодо можливості підтвердження заборгованості відповідача та можливості здійснювати оплати.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, 18.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+» укладено Договір поставки № 0318.

24.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшн Компані», Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» та відповідачем укладено додаткову угоду про заміну сторони Договору поставки № 0318 від 18.03.2020, відповідно до якої позивач набув прав та обов`язків постачальника за спірним договором.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним договору поставки № 0318 від 18.03.2020 та додаткової угоди про заміну сторони від 24.11.2021 чи визнання їх неукладеними в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору та додаткової угоди.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покликання відповідача щодо того, що додаткова угода від 24.11.2021 про заміну сторони є такою, що не відбулась, тобто не породила прав та обов`язків для підписантів такої суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з п.1.1. договору додаткова угода є складовою частиною Договору. Відповідно до п. 12.17 договору додатки до даного договору у випадку їх підписання уповноваженими представниками сторін є невід`ємними частинами цього договору.

Додаткова угода від 24.11.2021 не є окремим господарським договором, а є додатком до основного договору поставки та його невід`ємною частиною. Основним договором не встановлена заборона на зміну умов договору, а вказано, що такі зміни повинні відбуватися за згодою іншої сторони.

Як встановлено судом та не заперечено учасниками спору сторони договору за взаємною згодою змінили кредитора у зобов`язані шляхом заміни постачальника у договорі з ТОВ «ГСЄ» на позивача. Разом з тим, додатковою угодою не змінено істотні умови основного договору, а саме предмет договору, ціну договору, строк дії договору та інші істотні умови. В додатковій угоді встановлено строк її дії, а саме з моменту підписання - 24.11.2021 і до остаточного виконання сторонами договірних зобов`язань за договором.

Таким чином, договір поставки № 0318 від 18.03.2020 та додаткова угода про заміну сторони від 24.11.2021 є чинними для сторін спору та породили права та обов`язки для підписантів.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором у період з 30.11.2021 по 09.02.2022 виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових накладних, долученими до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено. Видаткові накладні підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Заперечення відповідача щодо строків оплати поставленого товару у відповідності до ст. 530 ЦК України, а не за умовами спірного договору суд звертає увагу, що згідно з п. 1 додаткової угоди від 21.02.2021 до договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар по закінченню 133 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Отже, договором встановлений строк виконання зобов`язання, а тому відповідач був зобов`язаний оплатити поставку товару у строк 133 дні від дати передачі товару незалежно від пред`явлення позивачем вимоги ТзОВ «Глобал Дистриб`юшн Компані».

Заперечення відповідача, що жодна із наданих накладних не підписана директором ТзОВ «Авіон+» та не скріплена печаткою, взірець якої надано у договорі поставки, не підписані особами, які зазначені у додаткових угодах до Договору, а також відсутні проставлення відповідних штемпелів, відтак, видаткові накладні підписані неідентифікованими особами, без доказів наявності у них повноважень на прийняття товару суд не приймає до уваги та зазначає таке.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної, товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Відповідно до п.1.1 договору - уповноважені представники сторін - наймані працівники сторін, представники за довіреністю, іншим договором, які уповноважені сторонами і яким сторонами делеговані права розписуватися в актах, відповідних накладних, товаро-супровідних, транспортно-супровідних, відвантажувальних, приймальних, відвантажувальних та інших обов`язкових та визначених чинним законодавством України документів на товар або інших документах, безпосередньо пов`язаних з виконанням цього договору.

18.03.2020 та 01.01.2021 сторонами були укладені додаткові угоди, згідно з якими визначено коло осіб уповноважених отримувати товар, ставити підписи на накладних тощо, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_1 , ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та іншими особами.

До матеріалів справи долучено копії гарантійних листів до договору, відповідно до яких відповідач гарантував ТОВ «ГСЄ» прийом товару належно уповноваженими особами з використанням зазначених у Додатку зі зразками відбитків печаток, якими будуть засвідчуватися накладні при отриманні товару. У зв`язку з цим ТзОВ «Авіон+» гарантував, що наявність відбитка печатки/штампу, вказаного в додатку 1 до гарантійного листа у накладній на отримання товару е беззаперечним фактом отримання товару навіть у разі відсутності підпису та даних особи, яка одержала товар. Покупець самостійно несе повну відповідальність за належне оформлення повноважень уповноважених осіб.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Покликання відповідача на наявність кримінального провадження факти викрадення майна в Херсонській області та м. Херсон суд відхиляє з огляду на таке.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Укладений між сторонами спірний договір та додаткова угода є дійсними і обов`язковими для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право ТзОВ «Глобал Дистриб`юшн Компані» як постачальника отримати плату за свій товар та обов`язок ТзОВ «Авіон+» оплатити вартість отриманого товару у визначені договором розмірі та строки.

Суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення в цій справі за нововиявленими обставинами після набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами кримінального провадження, яке відкрито за заявою ТзОВ «Авіон+».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості переданого товару є підставною та до стягнення підлягає 7037826,72грн основного боргу. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Стосовно покликання відповідача на форс-мажор у зв`язку із військовим вторгненням росії на територію України суд зазначає таке.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 форс-мажорною обставиною в Україні визнано військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення 24 лютого 2022 року воєнного стану в нашій державі. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року і до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарську-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, відповідно до приписів частини 1 статті 617 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу та ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

28.02.2022 ТПП України видала лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, утім такий лист не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження про те, обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань, як помилково вказує відповідач.

Тобто головним є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Щоб засвідчити форс-мажорні обставини відповідачу необхідно звернутися до Торгово-промислової палати, а для того, щоб отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання. Утім відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати).

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності та покликаючись на введення воєнного стану в Україні відповідач стверджує, що ці обставини (форс-мажорні) зумовили неможливість виконання умов договору та застосування штрафних санкцій.

Крім того, одне лише передбачене законом віднесення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання взятих зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за спірним договором.

Відтак, твердження відповідача про те, що несплата поставленого товару відповідачем сталася з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану, є необґрунтованим.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально й такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути відповідальності за несвоєчасне виконання поставки товару.

Судовий збір покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіон+" (79069, м.Львів, вул.Т.Шевченка, 313, корп. 8, оф. 160, ідентифікаційний код 40110917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб`юшн Компані" (03056 м.Київ, вул.Польова, 24, ідентифікаційний код 44364729) 7037826,72грн основного боргу та 105567,40 грн судового збору.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.05.2023.

Суддя Ділай У.І.