Рішення № 110997065, 03.05.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2435/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг»

про стягнення 594 946,69 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Дзюбайло О.О.;

від відповідача: Степаненко М.Ю.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення 594 946,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 02.1.1-23.13-12 від 09.04.2008 про надання послуг в частині здійснення оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 507 328,08 грн основного боргу, 68 306,91 грн пені, 15 213,29 грн інфляційних втрат та 4 098,41 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2022 вирішено здійснювати розгляд справи № 911/2435/22 за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; призначено підготовче судове засідання у справі на 21.12.2022.

20.12.2022 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

21.12.2022 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; суд протокольно долучив відзив до матеріалів справи. Ухвалою суду від 21.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання у справі на 26.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2022 у справі № 911/2435/22 виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 28.11.2022.

22.12.2022 до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» від 18.12.2022.

26.01.2023 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; суд протокольно долучив відповідь на відзив до матеріалі в справи; представник відповідача усно клопотав про надання часу на подання заперечень на відповідь на відзив. Ухвалою суду від 26.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 16.02.2023.

16.02.2023 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; представник відповідача усно клопотав про надання часу на подання заперечень на відповідь на відзив; представник позивача не заперечував; суд протокольно надав відповідачу час для подання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.02.2023 суд вирішив закрити підготовче провадження у справі № 911/2435/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.03.2023.

10.03.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.03.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.03.2023 у справі № 911/2435/22 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» вх. № суду 719/23 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.03.2023 до канцелярії суду відповідачем подано заперечення по справі та клопотання про відкладення судового засідання.

15.03.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про відкладення судового засідання.

15.03.2023 в судовому засіданні суд повідомив представника позивача, що до канцелярії суду надійшло заперечення по справі та клопотання про відкладення судового засідання та зачитав представнику позивача їх зміст; суд протокольно долучив заперечення відповідача до матеріалів справи. Ухвалою суду від 15.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 05.04.2023.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 15.03.2023 та направлено останню на електронну адресу відповідача.

05.04.2023 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору; судом з`ясовано наявність додаткової угоди № 5 до договору; представник позивача надав усні пояснення щодо відсутності додаткової угоди № 5.

Ухвалою суду від 05.04.2023 судом оголошено перерву в судовому засіданні на 26.04.2023, перед встановленням обставин та дослідженням доказів, про що занесено до протоколу судового засідання.

26.04.2023 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

26.04.2023 в судовому засіданні судом встановлені обставини справи та досліджені докази та оголошено перерву в судовому засіданні до 03.05.2023 з метою підготовки сторін до судових дебатів, про що занесено до протоколу судового засідання.

03.05.2023 в судове засідання прибули представники сторін.

03.05.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 02.1.1-23.13-12 від 09.04.2008 про надання послуг в частині здійснення оплати за надані послуги. Як зазначає позивач, ним, на виконання умов договору, у період з жовтня 2021 до лютого 2022 було надано відповідачу послуги на загальну суму 507 328,08 грн. Позивач стверджує, що аеропортом було виставлено, а відповідачем 27.07.2022 і 01.11.2022 отримано рахунки-фактури на загальну суму 507 328,08 грн. Однак відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань за договором не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг у спірний період на підставі виставлених рахунків-фактур, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 507 328,08 грн. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 507 328,08 грн основного боргу, 68 306,91 грн пені, нарахованої на підставі п. 3.5 договору, 15 213,29 грн інфляційних втрат та 4 098,41 грн 3% річних.

У свою чергу відповідач проти задоволення позовних вимог позивача заперечував, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. За ствердженням відповідача, в матеріалах справи відсутні первинні документи, що підтверджують розмір заборгованості. Крім того, відповідач заперечує факт отримання ТОВ «Аерохендлінг» рахунків, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача. На думку відповідача, позивач не довів а ні факту, а ні дати отримання відповідачем доданих до позовної заяви рахунків за вказаною у договорі адресою місцезнаходження ТОВ «Аерохендлінг». Таким чином відповідач переконаний, що строк виконання ТОВ «Аерохендлінг» зобов`язань по рахункам не настав, тоді як ненастання строку виконання зобов`язань свідчить про передчасне звернення позивачем із позовом у цій справі і виключає можливість задоволення позову. Відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи підтвердження повноважень осіб, що підписали рахунки та акти, а також посилається на виникнення форс-мажорних обставин, що зумовили припинення господарської діяльності відповідача. З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 03.05.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

09.04.2018 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі аеропорт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі компанія, відповідач) укладено договір № 02.1.1- 23.13-12 про надання послуг (далі договір).

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору між сторонами були укладені додаткові угоди, а саме: Додаткова угода № 1 від 11.03.2009, Додаткова угода № 2 від 26.12.2011, Додаткова угода № 3 від 13.03.2012, Додаткова угода № 4 від 22.01.2013. Додаткова угода № 6 від 27.08.2014, Додаткова угода № 7 від 22.12.2014, Додаткова угода № 8 від 12.01.2013, Додаткова угода № 9 від 31.03.2015, Додаткова угода № 10 від 31.05.2018, Додаткова угода № 11 від 26.08.2015, Додаткова угода № 12 від 24.12.2015, Додаткова угода № 13 від 25.07.2016, Додаткова угода № 14 від 03.05.2017, Додаткова угода № 15 від 31.05.2017, Додаткова угода № 16 від 02.10.2017, Додаткова угода № 17 від 25.01.2018, Додаткова угода № 18 від 21.11.2018, Додаткова угода № 19 від 14.12.2018, Додаткова угода № 20 від 01.04.2019, Додаткова угода № 21 від 19.04.2019, Додаткова угода № 22 від 21.07.2019, Додаткова угода № 23 від 02.09.2020, Додаткова угода № 24 від 03.02.2021, Додаткова угода № 25 від 29.12.2021 та Додаткова угода № 26 від 31.12.2021, якими вносилися зміни до основного договору. Усі додаткові угоди підписані та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень, а копії наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції Додаткової угоди № 24, аеропорт надає, а компанія отримує та оплачує послуги з використання в терміналах аеропорту автоматизованої електронної системи спільного користування обладнанням (CUTE) через автоматизовані робочі місця (надалі АРМ) для доступу до систем контролю управління відправками (DCS), а саме: - послуги з використання офісного автоматизованого робочого місця системи SITA AirportConnect CUTE в будівлі 260: - 2 АРМи центрівки (до 26 листопада 2020); - послуги з використання офісного автоматизованого робочого місця системи SITA AirportConnect CUTE в «Будівлі льотних загонів», біля КПП 5; - 2 АРМи центрівки (з 26 листопада 2020); - послуги з використання АРМів системи SITA AirportConnect CUTE в терміналі «D»; - 1 APM розшуку багажу (з 02 листопада 2020); - послуги з використання АРМів з розшуку багажу (АРМи без застосування системи SITA AirportConnect CUTE) в залі «Приліт» терміналу «D»: - 2 АРМи розшуку багажу; - послуга з використання телекомунікаційної послуги SITA AirportConnect (CUTE). Надалі послуги, зазначені в пункті 1.1., разом іменуються послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору, послуги надаються для здійснення компанією діяльності з обслуговування пасажирів в аеропорту.

За змістом п. 2.1.1 договору, аеропорт зобов`язаний забезпечити безперебійне та безперервне цілодобове функціонування системи CUTE, включаючи передачу, приймання, обробку, а також функціонування всіх елементів системи CUTE (в тому числі серверного обладнання, локальної мережі передачі тощо).

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції Додаткової угоди № 24 від 03.02.2021, вартість/ціна (надалі вартість) послуг в грн, без ПДВ, становить:

3.1.1. вартість послуг з використання АРМ системи SITA AirportConnect CUTE, кількість АРМів та місцезнаходження АРМів визначено у таблиці нижче:

1. Використання офісного автоматизованого робочого місця системи SITA AirportConnect CUTE в будівлі № 260: - Центрівка (до 26 листопада 2020); в кількості АРМів 2 штуки; вартість за одиницю грн без ПДВ за місяць або його частину 9 800,00 грн; всього грн, без ПДВ за місяць 19 600,00 грн.

2. Використання офісного автоматизованого робочого місця системи SITA AirportConnect CUTE в «Будівлі льотних загонів», біля КПП 5: Центрівка (з 26 листопада 2020); в кількості АРМів 2 штуки; вартість за одиницю грн без ПДВ за місяць або його частину 9 800,00 грн; всього грн, без ПДВ за місяць 19 600,00 грн.

3. Використання автоматизованих робочих місць системи SITA AirportConnect CUTE в терміналі «D» розшук багажу (з 2 листопада 2020) (до вартості не включені платежі за систему розшуку багажу WORLD TRACER); в кількості 1 штука; вартість за одиницю грн без ПДВ за місяць або його частину 10 700,00 грн; всього грн, без ПДВ за місяць 10 700,00 грн.

4. Використання автоматизованих робочих місць з розшуку багажу (АРМи без застосування системи SITA AirportConnect CUTE) в залі «Приліт» терміналу «D»; в кількості 2 штуки; вартість за одиницю грн без ПДВ за місяць або його частину 2 900,00 грн; всього грн, без ПДВ за місяць 5 800,00 грн.

Вартість послуг зазначених у пункті 3.1.1. договору встановлені за кожний календарний місяць або його частину та сплачується в повному обсязі незалежно від фактичного користування послугою протягом місяця.

Відповідно до п. п. 3.1 договору в редакції Додаткової угоди № 25 від 29.12.2021, вартість послуг з використанням АРМ системи SITA AirportConnect CUTE, кількість АРМів та місцезнаходження АРМів визначено нижче:

1. Використання автоматизованих робочих місць (АРМів) системи SITA AirportConnect CUTE в інших будівлях на території ДП МА «Бориспіль», крім терміналу «D»: - використання 1 АРМу центрування; в кількості 2 шт; вартість за одиницю в грн, без ПДВ, за місяць або його частину 11 400,00 грн; всього в грн, без ПДВ, за місяць 22 800,00 грн.

2. Використання автоматизованих робочих місць (АРМів) системи SITA AirportConnect CUTE в терміналі «D»: - використання 1 АРМу розшук багажу (до вартості не включені платежі за систему розшуку багажу WORLD TRACER); в кількості 1 штука; вартість за одиницю грн без ПДВ за місяць або його частину 12 500,00 грн; всього грн, без ПДВ за місяць 12 500,00 грн.

3. Використання автоматизованих робочих місць з розшуку багажу (АРМи без застосування системи SITA AirportConnect CUTE) в залі «Приліт» терміналу «D»; в кількості 2 штуки; вартість за одиницю грн без ПДВ за місяць або його частину 3 200,00 грн; всього грн, без ПДВ за місяць 6 400,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.2 договору в редакції Додаткової угоди № 26 від 31.12.2021, вартість послуги з використання телекомунікаційної послуги SITA AirportConnect (CUTE) 5,40 грн (без урахування ПДВ) за 1 відправленого пасажира (Код послуги відповідно до ДКПП 016:2010 52.23). Оплата здійснюється на підставі рахунків аеропорту. Нарахування ПДВ на суму плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

За змістом п. 3.3 договору в редакції Додаткової угоди № 24 від 03.02.2021, аеропорт проводить облік наданих послуг згідно з підпунктами 3.1.1. та 3.1.2. та оформлює щомісячну звітну документацію, а саме: - Відомість про надання послуги із забезпечення реєстрації компанією ТОВ «Аерохендлінг» в період з ___ по ___, яка наведена в Додатку № 1 до договору та є невід`ємною його частиною (надалі відомість). Відомість підписується керівниками або уповноваженими на те представниками сторін, про що сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 3.3 договору між сторонами складена та підписана Відомість про послуги із забезпечення реєстрації компанією ТОВ «Аерохендлінг» в період з 01.02.2022 по 01.03.2022, відповідно до якої кількість зареєстрованих відповідачем пасажирів за вказаний період склала 66 421 пасажир. Вказана відомість підписана представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи.

Умовами п. 3.4 передбачено, що на підставі документів, вказаних у пункті 3.3 договору, аеропорт щомісячно до 10 числа, виставляє компанії рахунок за надані послуги за звітний місяць.

Відповідно до п. 2.1.10 договору, аеропорт зобов`язаний щомісячно до 10 числа місяця, що слідує за звітним, виставляти компанії рахунки за надані послуги за цінами, вказаними у п. 3.1 договору та виписувати акт приймання-передачі виконаних послуг.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов договору, у період з жовтня 2021 до лютого 2022 року було надано відповідачу послуги на підставі рахунків-фактур на загальну суму 507 328,08 грн, а саме:

- вартість послуги з використання телекомунікаційної послуги системи SITA AirportConnect CUTE за лютий 2022 на загальну суму 430 408,08 грн із розрахунку 66 421 зареєстрованих відповідачем пасажирів, що підтверджується: копією відомості про послуги із забезпечення реєстрації компанією ТОВ «Аерохендлінг» в період з 01.02.2022 по 01.03.2022, рахунком-фактурою від 11.04.2022 № 171/63 на суму 426 682,08 грн та актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2022 на суму 426 682,08 грн із розрахунку 65 846 зареєстрованих відповідачем пасажирів, а також рахунком-фактурою від 26.10.2022 № 171/93 на суму 3 726,00 грн та актом приймання здачі від 26.10.2022 на суму 3 726,00 грн із розрахунку 575 зареєстрованих відповідачем пасажирів (копії наявні в матеріалах справи).

- повна вартість послуг з використання автоматизованих робочих місць (АРМів) системи SITA AirportConnect CUTE (донарахування вартості наданих послуг відповідно до умов Додаткової угоди № 25 від 29.12.2021) у період з жовтня 2021 до лютого 2022 на загальну суму 76 920,00 грн, яка не залежить від загальної кількості зареєстрованих відповідачем пасажирів у звітному місяці, що підтверджується рахунком-фактурою № 171/71 від 30.06.2022 (донарахування за жовтень 2021) на суму 6 720,00 грн та актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2022, рахунком-фактурою № 171/72 від 30.06.2022 на суму 6 720,00 грн (донарахування за листопад 2021) та актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2022, рахунком-фактурою № 171/73 від 30.06.2022 на суму 6 720,00 грн (донарахування за грудень 2021) та актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2022, рахунком-фактурою № 171/74 від 30.06.2022 на суму 6 720,00 грн (донарахування за січень 2022) та актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2022, рахунком-фактурою № 171/64 від 31.03.2023 за лютий 2022 на суму 43 320,00 грн (відповідно до умов Додаткової угоди № 24 від 03.02.2021) та актом приймання-здачі виконаних послуг від 28.02.2022, рахунком-фактурою № 171/75 від 01.07.2022 на суму 6 720,00 грн (донарахування за лютий 2022) та актом приймання-здачі виконаних послуг від 01.07.2022 (копії наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що акти приймання-здачі виконаних послуг з боку відповідача не підписані.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, компанія зобов`язана своєчасно здійснювати розрахунки за надані згідно з договором послуги.

В пункті 3.4 договору зазначено, що сплата рахунку провадиться компанією протягом п`яти робочих днів після отримання рахунку.

Відповідно до п. 1.3 договору, термін його дії було встановлено до 01.02.2010 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як зазначає позивач, відповідач, у порушення взятих на себе на умовах п. 1.1, 2.2.1 та п. 2.2 зобов`язань за договором, не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг за період з жовтня 2021 до лютого 2022 року на підставі виставлених рахунків на загальну суму 507 328,08 грн.

Стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожен день затримки від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 3.5 договору).

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 507 328,08 грн основного боргу, 68 306,91 грн пені, нарахованої на підставі п. 3.5 договору, 15 213,29 грн інфляційних втрат та 4 098,41 грн 3 % річних.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та стверджує, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, що підтверджують розмір заборгованості. Крім того, відповідач заперечує факт отримання ТОВ «Аерохендлінг» рахунків, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача. На думку відповідача, позивач не довів а ні факту, а ні дати отримання відповідачем доданих до позовної заяви рахунків за вказаною у договорі адресою місцезнаходження ТОВ «Аерохендлінг». Таким чином відповідач переконаний, що строк виконання ТОВ «Аерохендлінг» зобов`язань по рахункам не настав, тоді як ненастання строку виконання зобов`язань свідчить про передчасне звернення позивачем із позовом у цій справі і виключає можливість задоволення позову. Відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи підтвердження повноважень осіб, що підписали рахунки та акти, а також посилається на виникнення форс-мажорних обставин, що зумовили припинення господарської діяльності відповідача. З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про надання послуг № 02.1.1-23.13-12 від 09.04.2008 та усі додаткові угоди до нього, як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїми основними ознаками є договором надання послуг.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом вище та передбачено сторонами в п. 1.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 24 від 03.02.2021), що аеропорт надає, а компанія отримує та оплачує послуги з використання в терміналах аеропорту автоматизованої електронної системи спільного користування обладнанням (CUTE) через автоматизовані робочі місця (надалі АРМ) для доступу до систем контролю управління відправками (DCS), а саме: - послуги з використання офісного автоматизованого робочого місця системи SITA AirportConnect CUTE в будівлі 260: - 2 АРМи центрівки (до 26 листопада 2020); - послуги з використання офісного автоматизованого робочого місця системи SITA AirportConnect CUTE в «Будівлі льотних загонів», біля КПП 5; - 2 АРМи центрівки (з 26 листопада 2020); - послуги з використання АРМів системи SITA AirportConnect CUTE в терміналі «D»; - 1 APM розшуку багажу (з 02 листопада 2020); - послуги з використання АРМів з розшуку багажу (АРМи без застосування системи SITA AirportConnect CUTE) в залі «Приліт» терміналу «D»: - 2 АРМи розшуку багажу; - послуга з використання телекомунікаційної послуги SITA AirportConnect (CUTE). Надалі послуги, зазначені в пункті 1.1., разом іменуються послуги.

За змістом п. 3.3 договору в редакції Додаткової угоди № 24 від 03.02.2021, аеропорт проводить облік наданих послуг згідно з підпунктами 3.1.1. та 3.1.2. та оформлює щомісячну звітну документацію, а саме: - Відомість про надання послуги із забезпечення реєстрації компанією ТОВ «Аерохендлінг» в період з ___ по ___, яка наведена в Додатку № 1 до договору та є невід`ємною його частиною (надалі відомість). Відомість підписується керівниками або уповноваженими на те представниками сторін, про що сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 3.3 договору між сторонами складена та підписана Відомість про послуги із забезпечення реєстрації компанією ТОВ «Аерохендлінг» в період з 01.02.2022 по 01.03.2022, відповідно до якої кількість зареєстрованих відповідачем пасажирів за вказаний період склала 66 421 пасажир. Вказана відомість підписана представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а копія наявна в матеріалах справи.

Умовами п. 3.4 передбачено, що на підставі документів, вказаних у пункті 3.3 договору, аеропорт щомісячно до 10 числа, виставляє компанії рахунок за надані послуги за звітний місяць.

Як стверджує позивач, аеропортом було виставлено, а компанією (відповідачем) 27.07.2022 і 01.11.2022 отримано рахунки-фактури на загальну суму 507 328,08 грн, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи. На підтвердження направлення відповідачу рахунків-фактур та актів надання послуг за період з жовтня 2021 до лютого 2022 позивач долучив до матеріалів справи завірену копію електронного повідомлення від 27.07.2022 та завірену копію отримання відповідачем 01.11.2022 рахунку-фактури від 26.10.2022 № 171/93 і 10.11.2022 акту приймання-здачі виконаних послуг від 26.10.2022 засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc».

Позивач твердить, що відповідач отримав рахунки-фактури 27.07.2022 і 01.11.2022. Отже, на думку позивача, граничний строк оплати виставлених рахунків-фактур, з урахуванням п. 3.4 договору, є таким, що настав 03.08.2022 та 08.11.2022 відповідно.

У свою чергу відповідач заперечує факт отримання ТОВ «Аерохендлінг» рахунків, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача. Отже відповідач переконаний, що строк виконання ТОВ «Аерохендлінг» зобов`язань по рахункам не настав, тоді як ненастання строку виконання зобов`язань свідчить про передчасне звернення позивачем із позовом у цій справі і виключає можливість задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін в судовому засіданні 03.05.2023, суд не погоджується із позицією позивача, що строк оплати на підставі рахунків-фактур, на які посилається позивач, є таким, що настав, з огляду на наступне.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом було встановлено, що в п. 3.4 договору сторонами передбачено, що на підставі документів, визначених в пункті 3.3 договору, аеропорт щомісячно до 10 числа, виставляє компанії рахунок за надані послуги за звітний місяць. Сплата рахунку проводиться компанією протягом п`яти робочих після отримання рахунку.

Отже з аналізу п. 3.4 договору вбачається, що обов`язок оплатити надані послуги на підставі договору виникає у відповідача протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку.

На переконання позивача, відповідачем в порушення взятих на себе на умовах п. 1.1, 2.2.1, 2.2 договору, не сплачено на користь аеропорту вартість отриманих послуг у період з жовтня 2021 до лютого 2022 на підставі вказаних рахунків-фактур, чим заборгував позивачу грошові кошти в сумі 507 328,08 грн.

Згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 77 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач на підтвердження направлення відповідачу рахунків-фактур та актів надання послуг за період з жовтня 2021 по лютий 2022 долучив до матеріалів справи завірену копію електронного повідомлення від 27.07.2022 та завірену копію отримання відповідачем 01.11.2022 рахунку-фактури від 26.10.2022 № 171/93 і 10.11.2022 акту приймання-здачі виконаних послуг від 26.10.2022 засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc».

Суд зазначає, що лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

При цьому, відповідно до частини першої та другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Зі змісту роздруківки електронного повідомлення від 27.07.2022 вбачається, що електронне повідомлення відправлене 27.07.2022 Підвисоцькою Іриною Петрівною Ружанскій Ірині із додатками: 171-64.pdf; 171-63 pdf; 171-67 pdf; 171-68 pdf; 171-69 pdf; 171-10 pdf; 171-71 pdf; 171-72 pdf; 171-73 pdf; 171-75 pdf; 171-74 pdf. Також в листі зазначено, що станом на 26.07.2022 року дебіторська заборгованість по договору 02.1.1-23.13-12 від 09.04.08 становить 703 762,08 грн. Прохання терміново погасити заборгованість. Пісоцька Ірина; Начальник відділу обліку доходів та дебіторської заборгованості ДП «Мінародний аеропорт «Бориспіль».

Наразі суд зазначає, що зміст наданої позивачем роздруківки електронного повідомлення від 27.07.2022 не дає можливості суду ідентифікувати зміст файлів, що були направлені позивачем та пересвідчитись, що направлені файли (додатки) є саме тими рахунками-фактурами, якими обґрунтовано позов.

Крім того, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що особи, зазначені в електронному повідомлені від 27.07.2022, є уповноваженими представниками сторін. Надана роздруківка електронного повідомлення також не містить відомостей а ні електронних адрес відправника та отримувача, а ні дати отримання електронного повідомлення.

З урахуванням зазначеного, надана позивачем роздруківка електронного повідомлення від 27.07.2022 не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу отримання відповідачем рахунків-фактур та актів здачі-прийняття виконаних послуг за період з жовтня 2021 до січня 2022.

Посилання позивача на роздруківки про направлення документів засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc», як на такі, що підтверджують факт отримання відповідачем рахунку-фактури від 26.10.2022 № 171/93 і 10.11.2022 акту приймання-здачі виконаних послуг від 26.10.2022, господарський суд також відхиляє, оскільки зі змісту зазначеної роздруківки не можливо ідентифікувати ім`я файлу або сам файл, що був направлений відповідачу.

Отже, вказаною роздруківкою позивачем не доведено суду, що 01.11.2022 відповідач отримав саме рахунок-фактуру від 26.10.2022 № 171/93 на суму 3 726,00 грн та те, що 10.11.2022 відповідач отримав акт приймання-здачі виконаних послуг від 26.10.2022.

Доказів направлення спірних рахунків-фактур або претензії щодо сплати заборгованості за вказаними рахунками засобами поштового зв`язку на адресу-місцезнаходження ТОВ «Аерохендлінг» матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, факту отримання відповідачем спірних рахунків-фактур, на які позивач посилається у позовній заяві, а відтак, враховуючи умови п. 3.4 договору, не доведено суду виникнення у відповідача обов`язку оплатити надані послуги за спірними рахунками, та як наслідок не доведено, що ТОВ «Аерохендлінг» допущено прострочення виконання такого зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, господарський суд погоджується з позицією відповідача, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом строк виконання ТОВ «Аерохендлінг» зобов`язань по рахункам не настав, тоді як ненастання строку виконання зобов`язань свідчить про передчасне звернення позивачем із позовом у цій справі і виключає можливість задоволення позову.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлені вище судом обставини, умови п. 2.1.10, 2.2.1 та 3.4 договору, а також визначену сторонами подію, з якою пов`язується виконання відповідачем обов`язку з оплати наданих послуг, а саме протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку, з урахування відсутності в матеріалах доказів отримання відповідачем рахунків-фактур, якими обґрунтований позов, господарський суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг є таким, що не настав, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу задоволенню не підлягають.

Враховуючи необґрунтованість та недоведеність позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, господарський суд не вбачає підстав для нарахування позивачем 3 % річних, пені та інфляційних втрат, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог суд також відмовляє.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем не доведено суду, що строк оплати відповідачем за надані послуги є таким, що настав та, як наслідок, не надано доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання зі своєчасної оплати наданих послуг за рахунками, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, з урахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко