Рішення № 110996620, 15.05.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/231/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Григорчук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал Комерц"

про стягнення 92891 грн 85 к. основного боргу за договором поставки товару, 18578 грн 37 к. штрафу, 15397 грн 14 к. пені, 8622 грн 40 к. 28 % річних, 2058 грн 61 к. інфляційних втрат,

представники сторін в судове засідання не з`явилися,

ухвалив таке рішення.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суть спору.

ТОВ "Ферозіт" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Крістал Комерц" про стягнення 92891 грн 85 к. основного боргу за договором поставки товару, 18578 грн 37 к. штрафу, 15397 грн 14 к. пені, 8622 грн 40 к. 28 % річних, 2058 грн 61 к. інфляційних втрат.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 13.03.2023 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 11.04.2023, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Протокольною ухвалою від 11.04.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 15.05.2023.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

21.03.2023 до суду від позивача надійшли оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви (клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 80 від 15.03.2023, вх. № 4364/23 від 21.03.2023).

В судовому засіданні оглянуто подані позивачем оригінали документів та встановлено їх відповідність наявним у матеріалах справи копіям.

21.03.2023 до суду від позивача надійшло клопотання № 78 від 15.03.2023 (вх. № 4365/23 від 21.03.2023) про розгляд справи без участі позивача.

15.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 15.05.2023 (вх. № 7297/23) про продовження розгляду справи та відкладення судового засідання на інший день. Мотивуючи клопотання відповідач вказав на ведення мирних переговорів з позивачем, при цьому долучив до клопотання докази часткової оплати за товар.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні з таких підстав:

- наведені обставини не входять до переліку підстав, які надають право суду відкласти розгляд справи;

- строк розгляду справи, в силу приписів ГПК України, обмежено певними часовими рамками;

- укладення мирової угоди можливе на стадії виконання судового рішення.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, в частині оплати за отриманий товар. За порушення строків оплати відповідачу нараховано 28 % річних, інфляційні втрати, пеню та штраф.

Відповідач не заперечив факту неналежного виконання зобов`язань стосовно оплати за отриманий товар, разом з тим, просив зменшити розмір неустойки (пені, штрафу) до 9289 грн 19 к., про що зазначив у клопотанні б/н від 04.04.2023 (вх. № 3977/23 від 05.04.2023). Мотивуючи таке клопотання вказав, що позивач не довів наявності збитків, які виникли в результаті неналежного виконання зобов`язань відповідачем.

Позивач подав до суду заперечення № 97 від 05.04.2023 (вх. № 5573/23) на заяву про зменшення штрафних санкцій, в якій вказав, що підприємство не одержало запланований ним дохід з вини контрагента, який не виконав свого зобов`язання, і між фактом неодержання цього доходу та невиконанням контрагентом зобов`язання є прямий причинний зв`язок, боржник на вимогу кредитора має відшкодувати завдані цим збитки, крім того, зазначив, що відповідальність у вигляді пені та штрафу сторони погодили у договорі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

03.10.2022 між ТОВ "Ферозіт" (постачальник) та ТОВ "Крістал Комерц" (покупець) укладено договір № РЕ/ІФ/173/22 поставки товарів.

Договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків, нарахування пені, штрафу, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (товар), для використання у господарській діяльності, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних. Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних. Накладні мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, вони мають також силу додатків до даного договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.2, 1.3 договору).

У п. 4.1 договору сторони погодили порядок розрахунків: протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

На виконання умов договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 126891 грн 85 к., про що свідчать підписані та скріплені печатками обох сторін видаткові накладні № ІФ000006465 від 05.10.2022 на суму 84930 грн 25 к. та № ІФ000006466 від 05.10.2022 на суму 41961 грн 60 к.

Частково за поставлений товар покупець розрахувався. Наведений факт підтверджують платіжні доручення № 597 від 21.10.2022 на суму 10000 грн 00 к., № 41 від 11.11.2022 на суму 14000 грн 00 к., № 100 від 13.12.2022 на суму 10000 грн 00 к. та платіжна інструкція № 22 від 07.04.2023 на суму 20000 грн 00 к. Платіж на суму 20000 грн 00 к. здійснено відповідачем після відкриття провадження у цій справі.

Несплаченим залишився борг в сумі 72891 грн 85 к.

У п. 5.2 договору сторони домовились, що у випадку порушення строків передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

У випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів, згідно з п. 5.3 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до п. 5.5 договору за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28 % річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати за поставлений товар за період прострочення з 05.11.2022 по 05.03.2023 на суму боргу 92891 грн 85 к. відповідачу нараховано: 15397 грн 14 к. пені, 8622 грн 40 к. 28 % річних, 2058 грн 61 к. інфляційних втрат (взято до уваги індекси інфляції визначені у листопаді 2022 року - січні 2023 року), а також 18578 грн 37 к. штрафу, що становить 20 % від суми боргу - 92891 грн 85 к.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договір поставки № РЕ/ІФ/173/22 поставки товарів від 03.10.2022 сторони погодили всі його істотні умови.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Так, позивач поставив товар, а відповідач його отримав, проте не розрахувався за нього у повному обсязі, у визначені договором строки. Останнім днем на оплату за отриманий товар згідно видаткових накладних № ІФ000006465 від 05.10.2022 на суму 84930 грн 25 к. та № ІФ000006466 від 05.10.2022 на суму 41961 грн 60 к., враховуючи приписи п. 4.1 договору, слід вважати 04.11.2022.

Суд установив, що в ході розгляду цієї справи в суді, відповідач, хоч і з порушенням строку виконання грошового зобов`язання, проте сплатив позивачу частину вартості отриманого товару, зокрема, в сумі 20000 грн 00 к., про що свідчить платіжна інструкція № 22 від 07.04.2023 на суму 20000 грн 00 к.

Вказана обставина зумовлює необхідність закриття провадження у справі у цій частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 3 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи наведене, провадження у справі, в частині стягнення основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Вимогу позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 72891 грн 85 к. суд визнає обґрунтованою.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У п. 5.2 та 5.3 договору сторони домовились, що у випадку порушення строків передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки; у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В контексті наведеного, суд визнає нарахування пені та штрафу обґрунтованими.

Що стосується нарахованих 28 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

У п. 5.5 договору сторони визначили інший розмір відсотків річних - 28 %, що в силу закону визнається судом обґрунтованим.

Перевіряючи розрахунки пені, штрафу, 28 % річних та інфляційних втрат суд констатує, що розрахунки здійснено арифметично правильно.

Тому вимоги про стягнення пені, штрафу, 28 % річних та інфляційних втрат суд визнає обґрунтованими в сумах вказаних позивачем.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові КГС ВС від 29.10.2019 у справі № 904/5405/18 викладена така правова позиція щодо застосування вказаних норм права.

Аналіз приписів ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Суд реалізує надане йому право зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки, враховуючи подані до матеріалів справи пояснення та докази, на підставі яких встановлює відповідні обставини та у разі, якщо визнає можливим зменшити неустойку, її розмір визначається судом на власний розсуд.

Суд позбавлений можливості встановити обставини, які є підставою для зменшення неустойки, оскільки відповідач не подав будь-яких доказів на підтвердження таких обставин, не довів причин невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин, наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків.

Тому підстави для зменшення розміру пені та штрафу відсутні.

Висновок суду.

В контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню (в частині заявлених вимог про стягнення 72891 грн 85 к. основного боргу, 18578 грн 37 к. штрафу, 15397 грн 14 к. пені, 8622 грн 40 к. 28 % річних та 2058 грн 61 к. інфляційних втрат позов слід задоволити, в частині заявленої вимоги про стягнення основного боргу в сумі 20000 грн 00 к. - провадження у справі закрити).

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за доцільне судовий збір в сумі 2293 грн 75 к. покласти на відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог).

У ч. 4 ст. 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В контексті наведеного, суд звертає увагу позивача на його право подати до суду заяву про повернення судового збору в сумі 390 грн 25 к. (пропорційно сумі заявлених позовних вимог, провадження щодо яких закрито).

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 231, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал Комерц" про стягнення 92891 грн 85 к. основного боргу за договором поставки товару, 18578 грн 37 к. штрафу, 15397 грн 14 к. пені, 8622 грн 40 к. 28 % річних, 2058 грн 61 к. інфляційних втрат - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал Комерц" (вул. Руставелі Шота, буд. 1, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 43138123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (вул. Шевченка, буд. 171, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100; ідентифікаційний код 37961273) 72891 (сімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто одна) грн 85 к. основний борг, 18578 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн 37 к. штраф, 15397 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто сім) грн 14 к. пеня, 8622 (вісім тисяч шістсот двадцять два) грн 40 к. 28 % річних, 2058 (дві тисячі п`ятдесят вісім) грн 61 к. інфляційних втрат та 2293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) грн 75 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал Комерц" про стягнення основної заборгованості в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 к. - провадження у справі закрити.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 3 ст. 231 ГПК України).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписане 22.05.2023.

Суддя Т. В. Стефанів