Рішення № 110996551, 15.05.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/112/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 Справа № 908/809/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Камаєвій О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Азовенергопроект (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд 9, оф., 5 ідентифікаційний код юридичної особи 41734772)

про стягнення 475 257 грн 29 коп.

за участю

представника позивача: Курбанов А.В., дов. № 03/01-2 від 03.01.2023 (в режимі відеоконференцзв`язку)

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовенергопроект про стягнення 384 829 грн 34 коп. заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, 11 625 грн 32 коп. 3 % річних, 78 802 грн 63 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/809/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято справу № 908/809/23 до провадження суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/112/23, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 19.04.2023.

Ухвалою суду від 19.04.2023 відкладено розгляд справи на 15.05.2023.

Підготовче судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів позивача.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 15.05.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору у спрощеному позовному провадженні.

15.05.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 384 829 грн 34 коп. заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, 11 625 грн 32 коп. 3 % річних, 78 802 грн 63 коп. втрат від інфляції.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, 13.04.2023 відповідач надіслав на адресу суду письмовий відзив, в якому підтвердив залишок заборгованості в розмірі 384 829 грн 24 коп. щодо нарахованих штрафних санкцій відповідач посилається на форс-мажорні обставини та лист № 2021/02.0-7.1 від 28.02.2022 торгово-промислової палати України, вважає, що в умовах воєнного стану в державі до суб`єктів господарювання не мають застосовуватися штрафні санкції, зауважив, що протягом 2022 року здійснював розрахунки з позивачем.

Крім того відповідач надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, для з`ясування остаточних розрахунків, зокрема основної суми заборгованості.

Враховуючи, що відповідач обізнаний про існування даної справи, повідомлений про час і місце судового засідання, відповідачем наданий відзив на позовну заяву, а також враховуючи стислий процесуальний строк щодо розгляду даної заяви та наявність в матеріалах справи достатніх доказів, суд вважає що клопотання про відкладення задоволенню не підлягає, оскільки є процесуально необґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (НЕК Укренерго) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство.

НЕК Укренерго є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (ДП НЕК Укренерго) відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту НЕК Укренерго.

НЕК Укренерго виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України Про ринок електричної енергії на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків (АР). Частиною 1 цієї ж норми Закону визначено, що адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України Про ринок електричної енергії, серед іншого, Адміністратор розрахунків розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послу з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

У відповідності до пунктів 7,12, 46 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії: балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Частиною 3 ст. 3 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Згідно до п. б ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за № 307 (далі - Правила ринку).

Відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил ринку Товариство з обмеженою відповідальністю Азовенергопроект заявою, з супровідним листом, вхідний № 57524/01 від 10.11.2020 надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, згідно з п. 1.3, 1.4 якого СВБ (сторона відповідальна за баланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Листом за № 01/40678 від 09.11.2020 (підписаний КЕП уповноваженої особи позивача), позивач повідомив відповідача про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору - № 1891-01024 з датою акцептування - 09.11.2020.

У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджено наказами НЕК «Укренерго» від 08.07.19 за № 366, від 21.12.20 за № 3 709, від 05.01.21 за № 6, від 25.02.21 за № 111, від 01.06.2021 за №303, від 31.01.2022 за № 58 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за посиланням https://ua.energy/.

Відповідно до п. 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Главою 2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (Позивачем) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком (скорочено -СУР) здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно до п. 5.28.1. глави 5.28. розділу V Правил ринку, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Відповідно до п.1.11.6 Правил ринку Учасники ринку мають право на доступ до інформації, яка міститься в СУР та стосується їх безпосередньо.

Відповідно до п. 7.3.1 Правил ринку АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно п. 7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 7.8.1. Правил ринку визначено, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

Відповідно до п. 5.3.1 Правил ринку рахунок А-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів, у тому числі оплату/зарахування за отримання/надання аварійної допомоги операторам системи передачі суміжних.

Частиною 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.

Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 за № 1246 «Про алгоритм розподілу коштів» та постановою від 18.06.2019 за № 1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року № 26».

Отже, позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляв відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури, підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи позивача) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ зобов`язаний був сплатити АР протягом двох банківських днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії № UА583004650000026032300813715 (копії скріншотів з системи ММС про виставлення рахунків додаються).

Зокрема, на виконання умов Договору, пунктів. 7.3.1., 7.7.3. Правил ринку, позивачем сформовано та виставлено відповідачу наступні рахунки: № 704202200187 від 07.04.2022 на загальну суму 2 508 978 грн 46 коп., по даному рахунку була часткова сплата в розмірі 103 517 грн 84 коп.; № 180420220017 від 18.04.2022 на суму 69 417 грн 95 коп.

Всього виставлено рахунків на загальну суму 488 347 грн 18 коп.

Сплачено відповідачем 103 517 грн 84 коп., згідно постанови НКРЕКП від 27.06.2019 за № 1246 «Про алгоритм розподілу коштів».

Залишок боргу по несплаченим рахункам склав 384 829 грн 34 коп.

Позивач зазначив, що платіжним дорученням № 9776059209 від 01.08.2022 відповідачем, відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.06.2019 № 1246 було сплачено 20 000,00 грн., з яких на оплату рахунку 704202200187 від 07.04.2022 зараховано 19 483,44 грн., різниця, а саме: 20 000,00 - 19 483,44 = 516,66 грн., зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача по рахунку № 2803202200194 від 28.03.2022 р. на суму 204 517,08 грн.

Щодо підстав виникнення зобов`язань відповідача по рахунку № 2803202200194 від 28.03.2022 на суму 204 517,08 грн. та його оплата відповідачем позивач зазначив, що відповідно до умов договору, пунктів. 7.3.1., 7.7.3. Правил ринку, Позивачем було сформовано та виставлено відповідачу через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) рахунок № 2803202200194 від 28.03.2022 на суму 204 517,08 грн. - вартість грошового зобов`язання відповідача щодо оплати вартості електроенергії для врегулювання небалансів за розрахунковий період 11.03.2022-20.03.2022.).

Погашення зобов`язання відповідача по рахунку № 2803202200194 від 28.03.2022 на суму 204 517 грн 08 коп. відбувалося в наступному порядку:

№ 2803202200194 від 28.03.2022 на суму 204 517,08 грн.:

сплачено платіжним дорученням № 312 від 31.03.2022 в розмірі 100 грн 00 коп. (призначення платежу: Погашення простроченої заборгованості (ЄДРПОУ 41734772) за е/е з метою врегулювання небалансів за 2 дек.березня 2022 в т.ч. ПДВ 16,67 грн.;

сплачено платіжним дорученням № 9374880309 від 04.04.2022 в розмірі 194 900 грн 52 коп. (призначення платежу: Розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму (пост. НКРЕКП від 27.06.2019 № 1246) та довідки ОСП в т.ч. ПДВ;

сплачено платіжним дорученням № 4543333209 від 14.04.2022в розмірі 3 000 грн 00 коп. (призначення платежу: Розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму (пост. НКРЕКП від 27.06.2019 №1246) та довідки ОСП в т.ч. ПДВ;

сплачено платіжним дорученням № 1428737408 від 25.04.2022 в розмірі 3 000 грн 00 коп. (призначення платежу: Розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму (пост. НКРЕКП від 27.06.2019 №1246) та довідки ОСП в т.ч. ПДВ;

сплачено платіжним дорученням № 4399438709 від 02.05.2022в розмірі 3 000 грн 00 коп.(призначення платежу: Розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму (пост. НКРЕКП від 27.06.2019 №1246) та довідки ОСП в т.ч. ПДВ.

Всього на загальну суму 204 000 грн 52 коп.

Таким чином не сплачена відповідачем сума грошового зобов`язання по рахунку № 2803202200194 від 28.03.2022 склала: 204 517,08 - 204 000,52 = 516 грн 56 коп.

Отже, від отриманих коштів, згідно платіжного доручення № 9776059209 від 01.08.2022 на суму 20 000 грн 00 коп., позивачем частину коштів в розмірі 516 грн 66 коп. було зараховано в рахунок погашення боргу відповідача по рахунку № 2803202200194 від 28.03.2022, інша частина коштів, в розмірі 19 483 грн 44 коп. зарахована в якості платежу по рахунку №704202200187 від 07.04.2022.

Залишок боргу по несплаченим рахункам становить 384 829 грн 34 коп.

Оплати по вищевказаним рахункам відповідач не здійснив, заперечень по платіжним документам від відповідача не надходило.

На виконання п. 5.9 договору позивач, з застосуванням системи електронного документообігу АСКОД, направив Відповідачу наступні Акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів за відповідні періоди: № ВН/22/03/-1891 від 31.03.2022 за період 01.03.2022-31.03.2022 на суму 623 446 грн 31 коп., № ВН/22/04/-1891 від 30.04.2022 за період 01.04.2022-30.04.2022 на суму 69 417 грн 95 коп.

Вказані Акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів відповідачем не підписані, позивачу не повернуті, обґрунтованих заперечень не надано.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії", обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Відповідно ч. 1 ст. 4 даного Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про врегулювання небалансів.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами у справі визнано обставини щодо: укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії; виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур та актів, що перелічені вище, наявності основної заборгованості у сумі 384 829 грн 34 коп.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Згідно матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про врегулювання небалансів електричної енергії становить 384 829 грн 34 коп.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 384 829 грн 34 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 12.04.2022 по 06.03.23 (включно) 11 625 грн 32 коп. 3 % річних, 78 802 грн 63 коп. втрат від інфляції.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься, зокрема, 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Надані розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції перевірені судом та встановлено, що розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції виконано вірно. Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11 625 грн 32 коп. 3 % річних та 78 802 грн 63 коп. втрат від інфляції.

У відзиві відповідач щодо нарахованих штрафних санкцій посилається на форс-мажорні обставини та лист № 2021/02.0-7.1 від 28.02.2022 торгово-промислової палати України, вважає, що в умовах воєнного стану в державі до суб`єктів господарювання не мають застосовуватися штрафні санкції, зауважив, що протягом 2022 року здійснював розрахунки з позивачем.

Суд зауважує, що враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Отже наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, а виступають способом

захисту майнового права та інтересу.

Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Однак вищезазначений лист Торгово-промислової палати України є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов`язань.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Азовенергопроект задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азовенергопроект (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд 9, оф., 5 ідентифікаційний код юридичної особи 41734772) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) 384 829 (триста вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн 34 коп. заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, 11 625 (одинадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 32 коп. 3 % річних, 78 802 (сімдесят вісім тисяч вісімсот дві) грн 63 коп. втрат від інфляції, 7 128 (сім тисяч сто двадцять вісім) грн 86 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.