Рішення № 11099057, 20.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.10 Справа № 27/161/10

Суддя

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне управління “Оселя”, м. Запоріжжя

про стягнення 93 603 грн. 73 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Гриценко, дов. № 11402 від 14.12.09 р.

Від відповідача: Підставка В.А., дов. № 84 від 06.04.2010 р.

На підставі статті 85 ГПК України –20 серпня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Комунальне підприємство “Водоканал”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне управління “Оселя”, м. Запоріжжя 93603 грн. 73 коп. заборгованості за відпуск води та приймання стічних вод у системи каналізації за договором № 2034 від 01.11.2006 р. за період з січня 2010 р. по травень 2010 р.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2010р. порушено провадження у справі № 27/161/10 та призначено судове засідання на 09.08.2010 р.

Ухвалою суду від 09.08.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК, у зв’язку з неявкою у судове засідання, уповноваженого представника відповідача. Судове засідання призначено на 20.08.2010 р.

20.08.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/161/10.

20.08.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 20.08.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні, відкритому 20.08.2010 р. надав письмовий відзив, в якому суму основного боргу у розмірі 93 603 грн. 73 коп. визнав у повному обсязі та просить суд розстрочити виконання судового рішення строком на 2 роки (24 місяці) у зв’язку з нестабільним фінансовим станом на підприємстві (письмовий відзив міститься в матеріалах справи).

Позивач заперечив проти розстрочення виконання судового рішенням строком на 2 роки.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що між КП “Водоканал” та ТОВ житлово-експлуатаційне управління “Оселя” (абонент) укладений договір № 2034/2 “Про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у систему каналізації”.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору КП “Водоканал” забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам м. Запоріжжя вул. Автозаводська, 36, вул. Автозаводська, 48, вул. Ново кузнецька, 49, вул. Ново кузнецька, 51 (житлові будинки).

Відповідно до розділу 2, договір укладений з 01.11.06 р. по 31.12.09 р.

Згідно п. 3.2 договору абонент зобов’язаний, своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. договору.

Відповідно п. 5.1 договору, основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником водоканалу, при наявності особистого посвідчення.

Акти виписуються 29, 30, 31 числа кожного місяця.

Відповідач зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача в сумі, вказаній в акті. Якщо Відповідач відмовляється підписати акт, він підписується представником Позивача, в акті робиться відповідний запис про таку відмову, такий акт пересилається відповідачу поштою. Оформлений таким чином акт є обов’язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

КП “Водоканал” відповідно до умов договору в період з січня 2010 року по травень 2010 року були надані абоненту послуги на відпуск води та приймання стічних вод у системи каналізації, на загальну суму 173 292 грн. 28 коп. та виписані акти.

Всі акти підписані представником відповідача, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначених актах та печатка підприємства.

В порушення умов договору, відповідач не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплату наданих послуг. Часткова сплата складає 79 688 грн. 55 коп. Заборгованість відповідача склала 93 603 грн. 73 грн.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, який узгоджений та підписаний обома сторонами на суму 93603 грн. 73 коп.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Крім того, відповідач у письмовому відзиві просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 2 роки, у зв’язку з нестабільним фінансовим станом на підприємстві.

Позивач проти розстрочення виконання рішення суду строком на 2 роки заперечив.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на 2 роки залишено без задоволення, оскільки відповідач документально не підтвердив наявність обставин, що ускладнює виконання рішення.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Згідно з п. 2 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов’язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).           

Важкий фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов’язку належного виконання зобов’язань перед кредитором, та не робить неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд не знаходить об’єктивних підстав для надання відповідачу розстрочення виконання рішення, так як сторони мають рівні права перед законом на захист своїх порушених інтересів, відповідач своїми діями спричиняє збитки підприємству позивача.

За таких обставин, заяву відповідача у справі ТОВ ЖЕУ “Оселя” про розстрочення виконання рішення суду слід залишити без задоволення.

Комунальне підприємство “Водоканал”, м. Запоріжжя правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи та у зв’язку з визнанням позову відповідачем, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне управління Оселя (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 45, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 26009301157771 в Центральному відділенні «Промінвестбанка»м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002 м. Запоріжжя вул. Артема, 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ Індустріалбанк, МФО 313849) 93603 (дев’яносто три тисячі шістсот три) грн. 64 коп. заборгованість за договором, 936 (дев’ятсот тридцять шість) грн. 04 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 20.08.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.