Рішення № 11099053, 18.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.10 Справа № 27/96/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Велес-2004”, смт. Якимівка Запорізької області

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства “Якимівський Агрос”, с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області

про стягнення 2 759295 грн. 66 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Комурзанов М.І., дов. № 225/01-07 від 01.07.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –18 серпня 2010 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Велес-2004”, смт. Якимівка Запорізької області та відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства “Якимівський Агрос”, с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області про стягнення 2 759 295 грн. 66 коп. за договором лізингу № F 203 від 07.07.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2010 р. порушено провадження у справі № 27/96/10 та призначено судове засідання на 28.04.2010 р.

28.04.2010 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 25.05.2010 р. для надання сторонами витребуваних доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою від 25.05.2010 р., на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, за клопотанням представників сторін, строк вирішення спору було продовжено до 30.07.2010 р., засідання суду призначено на 19.07.2010 р.

19.07.2010 р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 30.07.2010 р. для надання необхідних доказів по справі.

Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду від 30.07.2010 р. продовжено строк вирішення спору на один місяць, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. засідання суду призначено на 18.08.2010 р.

18.08.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/96/10.

18.08.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання, відкрите 18.08.2010 р. не з’явилися. Про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи, міститься письмовий відзив, з якого вбачається, що відповідачі 1,2 по справі визнають позов частково, а саме: 281 549,83грн. оплата лізингових платежів.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 30.07.2010 року було направлено за місцезнаходженням відповідача 1 та відповідача 2, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідач 1 та відповідача 2 про час та місце розгляду справи.

Неявка уповноважених представників відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не звільняє відповідачів від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідачі 1,2 свої зобов’язання не виконали, не скористалися правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 07.07.2008 р. між ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” (лізингодавець) та ВАТ “Якимівський Агрос” (лізингоодержувач) укладено договір № F203.

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно (трактор New Holland T8040, рік виробництва 2008, серійний номер: Z8RW02571), спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору та договору поставки постачальник ТОВ «Бізон-Імпорт»здійснило поставку трактору New Holland T8040, рік виробництва 2008, серійний номер: Z8RW02571, що підтверджується договором поставки № F203 від 17.07.2008 року, актом прийому-передачі від 18.07.2008 року, видатковою накладною № СО F -000101 від 18.07.2008 року.

Відповідно до розділу № 2 договору ціна договору включає в себе наступні платежі:

-операційний збір (одноразова плата за адміністрування): 1% бази обчислення лізингових платежів, у т. ч. ПДВ; - початковий лізинговий платіж: 15 % бази обчислення лізингових платежів;

- щомісячні лізингові платежі, розмір яких зазначено в додатку № 1 до договору фінансового лізингу; - вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів; - відшкодування витрат пов'язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу; - відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією та/або користуванням предметом лізингу, інших витрат, які несе Позивач як власник предмета лізингу.

Відповідно до п.1.2 договору ціна предмета лізингу становить 969 600,00 грн. з ПДВ, зазначена ціна є попередньою, бо підлягає остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатися при участі цих же сторін та постачальника (продавця).

Згідно з п. 2.3.8 договору, щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця.

Відповідно підпункту 3 п. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату відповідачем 2 лізингових платежів, які не були сплачені відповідачем 2 по договору: № 1803/4/F203 на суму 53405 грн. 10 коп., № 2146/5/F203 від 20.11.08 р. на суму 95374 грн. 78 коп., № 2479/6/F203 від 20.12.08 р. на суму 120614 грн. 18 коп., № 152/7/ F203 від 20.01.09 р. на суму 12155 грн. 77 коп.

Відповідач 2 не виконував свої господарські зобов'язання визначені договором лізингу, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 281 549 грн. 83 коп.

З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових та інших передбачених договором лізингу платежів 07 липня 2008 року між ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», ВАТ «Якимівський Агрос»та ТОВ «ВЕЛЕС-2004»був укладений договір поруки № G1/ F 203 від 07.07.2008р.

Відповідно до умов п.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за договором лізингу № F203 від 07.07.2008 року, за яким останній зобов'язаний виконати усі фінансові зобов'язання (сплата лізингових платежів, залишкової вартості предмета лізингу, неустойки, зборів) у розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу.

Згідно п. 3 договору поруки поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник згідно умов договору лізингу, включаючи сплату лізингових платежів, залишкової вартості предмета лізингу, неустойки, зборів та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 3.1 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника та поручителів.

Частиною 2 статті 196 ГК України передбачено, що у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом."

Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Положеннями ст. 292 ГК України передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

На день розгляду справи відповідач 2 та поручитель (відповідач 1) не надали доказів сплати 281 549 грн. 83 коп. заборгованості за договором № F203.

Крім того позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2: 617718 грн. 40 коп. процентів за прострочення грошового зобов’язання, 1647743 грн. 29 коп. решти лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, 175741 грн. 65 коп. неустойки за продовження утримання предмета лізингу, 36542 грн. 49 коп. витрат понесених позивачем у зв’язку з вилученням предмету лізингу.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 2.3.12 договору фінансового лізингу передбачено, що у разі несвоєчасного внесення будь-якого платежу, лізингоодержувач зобов'язується сплатити проценти за неправомірне користування грошовими коштами на підставі рахунків-фактур. Дані проценти обчислюються відповідно до формули, яка зазначена в п. 2.3.12. договору фінансового лізингу.

Сума процентів склала 617718 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 695 ЦК України до договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовується положення частини третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингодавець має право: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Згідно з п. 7.7 договору, лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку якщо лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, в тому числі не виконав в цей же строк зобов'язання щодо сплати початкового лізингового платежу.

Відповідно до п. 8.1 договору зазначено, що при відмові лізингодавця від договору згідно з п.п. 7.3, 7.7. дія договору припиняється з моменту, коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідмлення лізингодавця про відмову від договору. При цьому лізингоодержувач зобов'язаний негайно сплатити лізингодавцю суми решти лізингових платежів, які залишилось сплатити та вартості викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування. Розмір дисконту встановлюється за достовірною відсотковою ставкою, що діятиме на дату повідомлення лізингодавця про розірвання договору.

Враховуючі солідарну відповідальність, відповідач 1 та відповідач 2, відповідно до п. 8.1 договору, повинні солідарно сплатити решту лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування у розмірі 1 647 743,29 грн.

Згідно п. 8.2 договору, у разі дострокового припинення договору у випадках, передбачених цим договором, лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення предмета лізингу. У повідомленні зазначається дата, місце та час передачі предмета лізингу, що вилучається. Документом, що підтверджує вилучення предмета лізингу, є акт вилучення предмета лізингу.

Згідно п. 8.3 договору, після одержання відповідного повідомлення лізингоодержувач зобов'язаний за власний рахунок привести предмет лізингу у придатний стан з урахуванням нормального зносу та у строк, вказаний лізингодавцем в повідомленні, повернути предмет лізингу лізингодавцю у вказане ним місце.

Керуючись положеннями п. 8.2 договору, 17.02.2009 року позивач направив до відповідача 2 лист № 216 від 17.02.2009р. про вилучення предмета лізингу. В зазначеному листі була передбачена вимога по факту отримання цього листа підготувати предмети лізингу та передати їх представнику позивача. Даний лист відповідач 2 отримав 23.02.2009 року. У зазначений термін відповідач 2 не виконав вимог позивача.

18 липня 2009 року позивачу вдалося вилучити предмет лізингу (трактор New Holland T8040, рік виробництва 2008, серійний номер: Z8RW02571), але за власний кошт.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.7 договору, за продовження утримання предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю неустойку в розмірі трикратному щомісячного лізингового платежу, визначеного для місяця, в якому повинно було відбутись повернення предмета лізингу за кожен повний місяць продовження утримання предмета лізингу.

Відповідно, розмір неустойки за продовження утримання предмета лізингу, по договору № F203 від 07.07.2008 року, що тривало 4 місяці становить 175 741,65 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім того, згідно п. 8.7 договору, лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю всі інші витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку із вилученням, зберіганням, продажем предмета лізингу, припиненням договору та інше.

Відповідно, розмір витрат, понесених позивачем у зв'язку з вилученням предмета лізингу склав 36542 грн. 49 коп. ТОВ «ВЕЛЕС-2004»неоднарозово попереджувалось в усній та письмовій формі про факт прострочення відповідачем 2 строків сплати лізингових платежів по договору лізингу та необхідності виконання грошового зобов'язання, що підтверджується листами вих. № 556-228/д/0/1 від 02.07.2009р.; вих. №108-534/дїр/ді/1 від 15.02.2010р.

Відповідно до п. 5 договору поруки, поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними реквізитами протягом 10 календарних днів з дати надіслання кредитором вимоги.

Згадані вище листи відповідач 1 отримав, що підтверджується повідомленням про вручення.

Відповіді на листи та сплату заборгованості не здійснив.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Оскільки відповідач 1 та відповідач 2 не надали доказів щодо виконання ними зобов’язань, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими розрахунком та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2: - 281549 грн. 83 коп. лізингових платежів, 617718 грн. 40 коп. процентів за прострочення грошового зобов’язання, 1647743 грн. 29 коп. решти лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, 175741 грн. 65 коп. неустойку за продовження утримання предмету лізингу, 36542 грн. 49 коп. витрат понесених позивачем у зв’язку з вилученням предмету лізингу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 23,33,49, 75, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС- 2004»(72500 Запорізька область, смт Якимівка вул. Пушкіна, 31, ЄДРПОУ 33252960, р/р № 26000001000584 в ЗТФ ВАТ Банк «Біг Енергія», МФО 313708) та Відкритого акціонерного товариства «Якимівський Агрос»(72530 Запорізька область Якимівський район с. Володимірівка вул. Степова, 1 А, ЄДРПОУ 05488680 р/р № 260032494 ЗОД «Райффайзен Банк Аваль»МФО 313827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(04073 м. Київ проспект Московський, 9, оф. 2-305. ЄДРПОУ 34537760, р/р № 26007007515000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь" в м. Києві МФО 300379) 281549 (двісті вісімдесят одна тисяча п’ятсот сорок дев’ять) грн. 83 коп. лізингових платежів, 617718 (шістсот сімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 40 коп. процентів за прострочення грошового зобов’язання, 1647743 (один мільйон шістсот сорок сім тисяч сімсот сорок три) грн. 29 коп. решти лізингових платежів та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування, 175741 (сто сімдесят п’ять тисяч сімсот сорок одна) грн. 65 коп. неустойки за продовження утримання предмету лізингу, 36542 (тридцять шість тисяч п’ятсот сорок дві) грн. 49 коп. витрат понесених позивачем у зв’язку з вилученням предмету лізингу, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 20.08.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.