Рішення № 11098998, 16.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.10 Справа № 13/139/10

Суддя

За позовом: Прокурора Заводського району міста Запоріжжя, м. Запоріжжя в інтересах держави, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Фонд державного майна України, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив”, м.Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

про вилучення з незаконного володіння та визнання права власності

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Не з’явився Від відповідача: Берегова С.М.довіреність №18-2від01.01.10 Мажара О.О.довіреність №18-84від11.12.09 Від ІІІ особи:Не з’явився Прокурор:Дєєв А.В.посвідчення №168від07.06.06 Розглядається позовна Прокурора Заводського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Запорізької міської ради про вилучення з незаконного володіння Відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м.Запоріжжі; визнання право власності на житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м.Запоріжжі за державою в особі Фонду державного майна України; та зобов'язання відповідача передати у відання Запорізької міської раді житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м. Запоріжжі. Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Запорізька міська рада у судові засідання не з’явився, будь-яких вимог або клопотань не заявив. Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов зазначив, що вимоги прокурора та позивача не визнає, просив у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача у судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на ст. 80 ЦК УРСР –за спливом строку позовної давності. Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд, В С Т А Н О В И В :

Відповідно до Інвентаризаційного опису Запорізького вогнетривкого заводу від 13.12.1994 р. до основних засобів, увійшов, зокрема, житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м. Запоріжжі.

Відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Запорізького вогнетривкого заводу, затвердженого 30.12.1994 р. заступником голови Запорізької обласної ради народних депутатів Пікінером Т.В., встановлено оціночну вартість майна підприємства згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації, пунктом 12 (підпункт 12.3) встановлені вилучення вартості майна, у тому числі - державний житловий фонд.

Згідно відомісті розшифровки пункту 12 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Запорізького вогнетривкого заводу, зазначений список включає всі житлові будинки - об'єкти державного житлового фонду, проте в ньому відсутній житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м. Запоріжжі, тобто зазначений будинок увійшов до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив», що є порушенням вимог Закону України “Про приватизацію державного майна” і наказу Фонду державного майна України № 345 від 13,06.94 “Про затвердження типових форм Реєстру акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств”.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону його дія не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду.

Згідно зі ст. 4 ЖК УРСР державний житловий фонд утворюється за рахунок жилих будинків, а також жилих приміщень в інших будівлях, що належать державі.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначає, що гуртожитки входять до складу державного житлового фонду. Так, ч. 2 п. 9 ст. 8 цього Закону передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Зі змісту даної норми вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не міг бути включений спірний гуртожиток, оскільки останній не виконує виробничих функцій та не входить до завершеного циклу виробництва.

Крім того, частиною 2 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" прямо передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, що приватизується відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Отже, вищезазначені вимоги закону виключають можливість приватизації житлових будинків у складі цілісного майнового комплексу.

У відповідності до п.п. 41, 42 Постанови КМУ від 1993.09.08 №717, "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації" (що діяла на момент оцінки ЦМК Запорізького вогнетривкого заводу, вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна що ... державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що оцінка цілісного майнового комплексу державного підприємства Запорізького вогнетривкого заводу повинна була здійснюватись без включення житлових будинків, що підлягало врахуванню Запорізькою обласною радою народних депутатів при затвердженні акту оцінки цілісного майнового комплексу, але не було зроблено.

Отже, приватизація житлового будинку шляхом внесення його до статутного фонду товариства згідно із Законом України "Про приватизацію державного майна" є порушенням названих вище норм та принципів законності і забезпечення соціальної захищеності громадян України у процесі приватизації.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України врегульовані Законом України "Про приватизацію державного майна". Статтею 2 даного Закону визначено пріоритети та принципи приватизації, серед яких основними є принципи законності та забезпечення соціальної захищеності і рівності прав участі громадян України у процесі приватизації. Отже, процедура приватизації державного майна має відбуватися у суворій відповідності з вимогами цього закону та повинна враховувати соціальні наслідки відчуження визначених об'єктів.

Таким чином, включення житлового будинку по вул. Аматорській, 58 у м.Запоріжжі, як об'єкту державного житлового фонду, до статутного фонду ВАТ ''Залоріжвогнетрив»при його приватизації суперечить вимогам чинного законодавства.

В процесі судового розгляду справи відповідачем була подана пропозиція позивачу щодо укладення мирової угоди.

Одним із способів вирішення судового спору є укладення мирової угоди.

В п. 1 поданого ВАТ "Запоріжвогнетрив" на розгляд до Фонду проекту мирової угоди зазначено, що "Відповідач (ВАТ "Запоріжвогнетрив") визнає право власності на житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м. Запоріжжі, що є предметом розгляду справи №13/139/10, порушеної господарським судом Запорізької області, як до, так і після дат перетворення запорізького вогнетривкого заводу у ВАТ "Запоріжвогнетрив", що здійснювалось відповідно до розпорядження голови Запорізької обласної ради народних депутатів від 27.02.1995 №77-р "Про перетворення Запорізького вогнетривкого заводу у відкрите акціонерне товариство", за державою в особі Позивача (Фонду державного майна України)".

Зазначене вище не суперечить нормам законодавства та позиції Фонду, а саме, що об'єкти житлового фонду не можуть бути приватизовані (корпоратизовані) згідно з Законом України "Про приватизацію державного майна" та включатись до статутного фонду створених шляхом приватизації (корпоратизації) товариств, а отже, мають залишатись у державній власності.

В той же час, Фонд державного майна України заявив, що пунктом 2 проекту мирової угоди передбачено, що "Позивач (Фонд державного майна України) надає доручення Відповідачу (ВАТ "Запоріжвогнетрив") передати об'єкт державної власності житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м. Запоріжжі у комунальну власність м. Запоріжжя до 31.12.2010".

Проте, згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.7 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 №2558-ХІІ Фонд не має права втручатися у господарську діяльність підприємств.

З вищевикладеного випливає, що Фонд не наділений повноваженнями надавати доручення особам, які йому не підпорядковуються, на вчинення дій, зокрема, з об'єктами державного житлового фонду.

Таким чином, мирова угода сторонами не укладена.

В той же час, судом взято до уваги, що відповідач фактично не заперечує проти 1-ої та 2-ої вимоги прокурора та позивача.

При розгляді позовних вимог судом встановлено, що прокурором заявлено вимоги на користь Запорізької міської ради, яка не є позивачем у справі.

В той же час, ГПК не передбачає можливості прийняття рішення на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. З огляду на ці обставини в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача проти позову не прийняті судом до уваги як такі, що є необґрунтованими.

Заява про порушення прокурором та позивачем строку позовної давності та посилання на ст. 80 ЦК УРСР є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

З відповідача підлягають стягненню до державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Вилучити з незаконного володіння Відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»(69106, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1, код ЄДРПОУ 00191885) житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м.Запоріжжі.

Визнати право власності на житловий будинок по вул. Аматорській, 58 у м.Запоріжжі за державою в особі Фонду державного майна України.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»(69106, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1, код ЄДРПОУ 00191885) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. Перерахування здійснити на р/р №31119095700007 отримувача: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»(69106, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1, код ЄДРПОУ 00191885) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Перерахування здійснити на р/р №31218264700007, одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145 код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку –264. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 17.08.2010р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз