Рішення № 11098991, 16.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.10 Справа № 7/153/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові

мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2,

м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, дов. № 19 від 04.01.2010 р.

Від відповідача не зявився

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 17165,04 грн., які складаються з 14327,43 грн. основного боргу за договором № 202991 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 480,90 грн. -3% річних, 1886,90 грн. втрат від інфляції та 469,81 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

18.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2010 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.08.2010 р.

Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку і установлений строк.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином.

Позивач заявою (вих. № 290 від 27.09.2010 р.) уточнив позовні вимоги, а саме періоди стягнення заборгованості, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 17165,04 грн., які складаються 14327,43 грн. основного боргу за договором № 202991 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за період вересень 2007, з листопада 2007 р. по вересень 2008 р. з листопада 2008 р. по квітень 2010 р., 480,90 грн. -3% річних, 1886,90 грн. втрат від інфляції та 469,81 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України та договором № 202991 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Представники відповідача в судовому засіданні, розпочатому 28.07.2010 р., позовні вимоги не визнали, вважають вимоги не обґрунтованими.

В продовжене 16.08.2010 р. судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи.

Заява відповідача про відкладення судового засідання залишена судом без задоволення, поскільки не підтверджена документальним доказами, заява розглядалась в даному судовому засіданні і докази повинні бути до неї додані та, згідно ст. 69 ГПК України, 17.08.2010 р. закінчується строк розгляду спору і правові підстави для відкладення у суду відсутні, поскільки, згідно нової редакції ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

У суду відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, клопотання від сторони, в порядку ст. ст. 22, 69 ГПК України, до суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач сама мала можливість приймати участь в судовому засіданні згідно ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 16.08.2010 р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 202991 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію в період: вересень 2007, з листопада 2007 р. по вересень 2008 р. з листопада 2008 р. по квітень 2010 р., що підтверджується актами, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.7 договору, відповідач, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пункт 6.7.1 договору, передбачає що отриманий акт приймання передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

-при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;

-при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів).

Згідно п. 6.7.2 договору, у разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобовязаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, позивач розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, позивач надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений відповідачем у господарському суді.

Подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії, які відповідач, згідно п. 6.7.2 договору, позивачу зворотно не направив, зауважень, в установлений договором строк, на акти не надав.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем рахунки за постачання теплової енергії за даний період, (копії рахунків долучені до матеріалів справи).

Внаслідок чого як зазначає позивач, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 14327,43 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивач надсилав неодноразово на адресу відповідача претензії № 05/709-юр від 14.08.2008 р., № 05/55-юр від 14.01.2009 р., № 05/803-юр від 12.08.2009 р., № 05/4-юр від 08.01.2010 р., № 05/253-юр від 15.03.2010 р., а також лист № 05/1306 від 01.06.2010 р.) з вимогою оплатити заборгованість за теплову енергію по договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату наданих послуг.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість в сумі 14327,43 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 14327,43 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення суми 480,90 грн. 3% річних та суми 1886,90 грн. індексу інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 469,81 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як вбачається з п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 469,01 грн., в решті слід відмовити, як заявленій з порушенням п. 6 ст. 232 ГК України.

Виходячи з вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в частині задоволення вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі Орджонікідзевського району ( фактична адреса : 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4; юридична адреса : 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 14327,43 грн. основного боргу, 480,90 грн. 3% річних, 1886,90 грн. втрат від інфляції, 469,01 грн. пені, 171,64 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття .

Суддя Н.С. Кутіщева