Постанова № 110989902, 18.05.2023, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/197/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18травня 2023року смт Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 20 лютого 2023 року о 18:31 в смт Чорнобай по вул. Центральній поблизу будинку №71, Золотоніського району Черкаської області керував автомобілем ЗАЗ 110377-40 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Drager Alcotest 6810". Проба позитивна, а саме 1,16 ‰ проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він керував автомобілем в смт Чорнобай, під`їхав до магазину, де на стоянці випив 100 грам горілки. Через деякий час після цього до нього підійшли працівники поліції, та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на що він погодився.

Захисник Сукач О. В. в судовому засіданні зазначив, що перед продуванням трубочки працівники поліції не зробили контрольний продув, не було роз`яснено процедуру проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а також наслідки відмови від проходження вказаного огляду, та не запитали згоди ОСОБА_1 із результатами освідування. Наголошував на тому, що працівники поліції ОСОБА_1 під час керування не зупиняли, він зупинився із власної волі. Вказав на те, що працівником поліції під час складання протоколу допущено ряд процесуальних порушень, а саме у протоколі не зазначено про відсторонення він керування та його передачу уповноваженій особі. Також було порушено інструкцію № 1452/735 від 09.11.2015 року, а саме огляд на стан сп`яніння на місці зупинки проводиться в присутності двох свідків. Окрім того, вказав, що калібрування приладу драгер здійснено 07.07.2022 року, а технічне обслуговування має проводитися кожні шість місяців, згідно вимог інструкції. Однак, як вбачається з матеріалів справи, останнє калібрування використаного поліцейським згаданого приладу мало місце поза строком обов`язкового калібрування, який розпочав відлік з 07.07.2022, а завершився 07.01.2023 року. При ознайомлені з матеріалами справи виявлено розбіжності у часі на відео наданим поліцією і виходить часовий розрив між часом встановленим на драгері і бодікамерою (який збігається) і автомобільним відеореєстратором становить 3 хвилини 25 секунд.

Вказував також, що згідно роздруківки приладу «Драгер», огляд ОСОБА_1 проводився при температурі повітря +10С, однак з відеозапису вбачається, що на вулиці холодно і, згідно даних Sinoptik температура 20 лютого 2023 року становила 3С. Даний факт, на його думку, доводить факт несправності газоаналізатора «Драгер».

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці).

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Як свідчать матеріали справи огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено за його згодою на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Drager Alcotest 6810". Проба позитивна, а саме 1,16 ‰ проміле.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містить протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 348710 від 20 лютого 2023 року, роздруківка алкотестера «Drager», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту становить 1,16 ‰; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також відеозапис, згідно із яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, пояснення ОСОБА_1 про те, що він дійсно вживав алкоголь та зазначив: «може стаканчик винця в обід випив», та подальше оформлення матеріалів.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника Сукача О. В., про те, що поліцейськими не було зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються відеозаписом події.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що йому не було роз`яснено процедуру проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а також наслідки відмови від проходження вказаного огляду, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, де чітко видно, як працівник поліції запропонував останньому пройти огляд на місці зупинки, або в закладі охорони здоров`я, а також вказав, що ОСОБА_1 може відмовитися від проходження огляду.

Доводи ОСОБА_1 про те, що трубку-мундштук йому дав поліцейський і про те що в середині якої був алкоголь не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з досліджених відеоматеріалів вбачається, що перед проведенням огляду працівником поліції було запропоновано оглянути цілісність даної трубки та ОСОБА_1 особисто вибрав трубку, яка була запакована, за допомогою якої проводився огляд, зауважень від останнього не було і він передав трубку працівнику поліції, який встановив її на прилад.

Щодо доводів про те, що з останньої повірки Drager Alcotest 6810 в день проходження ним огляду пройшло більше ніж шість місяців, а тому огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням закону, суд зазначає таке.

Пунктом 1 ст.17Закону України«Про метрологіюта метрологічнудіяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерствомекономічного розвиткуі торгівліУкраїни від13.10.2016№ 1747 і становить 1 рік.

Копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора Alcotest 6810, заводський №ARBL-0971, виробник Drager Safety AG&Co, KGaA, Німеччина, встановлено, що за результатами повірки засіб вимірювальної техніки відповідає експлуатаційної документації, дане свідоцтво чине до 11 липня 2023 року.

За таких обставин суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо неналежності та недопустимості такого доказу, як використання спеціального технічного засобу приладу Drager 6810.

Крім того, суд зауважує, що на час проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не ставив під сумнів законність походження приладу Драгер та не висував вимог щодо незгоди із результатами тестування.

Щодо тверджень про несправність приладу «Drager» з підстав розбіжності в температурі повітря, вказаною в роздруківці чеку з температурою, яка висвітлена на сайті Sinoptik, необхідно зазначити наступне. Згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager», визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від -10 до +40С°, до 90 % відносної вологості при +25С°, атмосферний тиск від 600-1100 гПа.

При вимірюванні приладом «Drager» він може показувати помилкове значення температури, якщо він зберігався у салоні автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесеним назовні.

При цьому суд зазначає, що прилад Драгер не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу, що жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про несправність приладу.

Враховуючи, що прилад «Drager» до проведення огляду перебував в автомобілі працівників поліції, його температура може відрізнятися від температури навколишнього середовища, проте обстеження проведено в дозволеному інструкцією діапазоні температур і тому зазначений факт на правильність остаточного результату не впливає.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Невизнання вини ОСОБА_1 суд оцінює як спосіб захисту, та спробу останнього уникнути відповідальності, оскільки вище зазначені обставини не спростовують факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить, на час вчинення правопорушення 536,80 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

На підставі викладеного, враховуючи клопотання ОСОБА_1 , суд вважає за можливе його задовольнити та відстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 6 місяців.

Згідно зі ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

За таких обставин перебіг строку давності слід зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 245, 280, 283-284, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відстрочити виконання постанови в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень - на шість місяців, а саме до 18 листопада 2023 року.

Зупинити перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу до закінчення строку відстрочки, а саме до 18 листопада 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко