Рішення № 11098951, 05.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10 Справа № 8/201д/10

Суддя

За позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача-1 Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача-2 Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21; 04050, м.Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3)

про визнання недійсним договору оренди № 59/05 від 01.10.2005 р. та зобов'язання відповідача-1 повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача Хрипченко Ю.Ю., дов. від 01.03.2010 р.

Відповідача-1 Шайтанов А.С., дов. ВМХ 950008 від 16.07.2010 р.

Відповідача-2 Горбачов Ю.В., дов. №23 від 19.04.2010р.

Прокуратури Чалий М.Г., посвідчення №033 від 26.09.2008 р.

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди № 59/05 від 01.10.2005 р. та зобов'язання відповідача-1 повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Розгляд справи відкладався. У судовому засіданні 05.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, які мотивовані наступним. Прокурорською перевіркою встановлено, що 01.10.2005р. між філією Української авіаційної транспортної компанії “Аеропорт Запоріжжя вантажний” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщень загальною площею 200 кв.м., розміщених у будівлі, що належить до державної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі філії “Аеропорт Запоріжжя вантажний”, вартість якої визначена згідно з актом оцінки і становить 60847,45грн. Строк дії договору подовжений сторонами автоматично до 31.12.2011р. Про фактичну передачу вказаного приміщення у користування свідчить відповідний акт прийому-передачі приміщення №б/н від 03.10.2005р. Вважають, що договір суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, у звязку із чим в судовому порядку підлягає визнанню недійсним. У результаті передачі в оренду приміщень загальною площею. 200 кв.м. (за наявності вже переданих в оренду 100 кв.м.) філією “Аеропорт “Запоріжжя вантажний” перевищено встановлений ст.ст..5,9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” розмір, а тому для укладення договору із ФОП ОСОБА_1 повинно бути отримано дозвіл органу, уповноваженого управляти майном. Всупереч ст.ст.9,11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” філія не одержала дозволу органу, уповноваженого управляти цим майном, на передачу обєкту нерухомості в оренду, розрахунку і погодження орендної плати з регіональним відділенням Фонду державного майна України здійснено не було, на конкурсній основі передачу державного майна в оренду не проведено. На порушення п.2 ст.10 Закону спірний договір не відповідає типовій формі, затвердженій Фондом Державного майна України. Крім того, на порушення вимог ч.2 ст.203 ЦК України договір укладений особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності директором філії, який згідно з п.3.1.5 Положення про філію може укладати договір щодо передачі в оренду нерухомого майна лише з окремого дозволу та погодження органу, уповноваженого управляти військовим майном, тобто ДП МОУ “УАТК” або Міністерства оборони України. Просять визнати недійсним з моменту укладення договір оренди приміщення №59/05 від 01.10.2005р., укладений між Філією Української авіаційної транспортної компанії “Аеропорт Запоріжжя Вантажний” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути Державному підприємству Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” в особі філії Української авіаційної транспортної компанії “Аеропорт Запоріжжя Вантажний” за актом прийому-передачі орендоване приміщення загальною площею 200 кв.м., розміщене у будівлі майнового складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 60 847,45грн.

Відповідач -1 позов не визнав. Вважає оспорюваний договір таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для визнання його недійсним не вбачає. Із посиланням на ст. 795 ЦК України зазначає, що будь-який акт прийому-передачі майна між філією УАТК “Аеропорт “Запоріжжя вантажний” та іншим приватним підприємцем підписано не було, номер додатку в договорі сторонами не зазначено, що свідчить про відсутність фактичної передачі нерухомого майна в оренду. Оскільки договір оренди є реальним, для виникнення прав і обовязків за ним недостатньо лише самої угоди, необхідна ще й фактична передача речі від орендодавця орендарю. У звязку з цим відповідач вважає, що позивачем не доведено факту наявності та дії на момент укладення договору з ПП ОСОБА_1 будь-яких інших договорів оренди нерухомого майна. У позовній заяві не зазначено, які саме права та інтереси держави порушено у звязку з укладенням сторонами договору оренди №59/05 від 01.10.2005р. Жодної шкоди економічним інтересам держави завдано не було та не могло бути, адже відповідач-1 сумлінно виконував взяті на себе обовязки щодо сплати орендної плати та вносив орендну плату за орендоване нерухоме майно у встановлених діючим законодавством розмірах. Просить у позові відмовити.

Відповідач-2 позовні вимоги визнав. Представник відповідача-2 в судовому засіданні пояснив, що керівник філії в певний періоду часу порушив приписи Положення про філію та самочинно розпорядився державним майном.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.10.2005р. між Філією Української авіаційної транспортної компанії “Аеропорт Запоріжжя вантажний” (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди приміщення №59/05.

Від імені орендодавця договір підписаний директором філії Шапран В.В., який, як зазначено в преамбулі, діяв на підставі Положення про філію та довіреності. Згідно з пунктом 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно: складське приміщення площею 200 кв.м для розміщення складу та виробництва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Договір оренди укладено з 01.10.05 до 31.12.05р.р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих умовах, які були передбачені договором (п.п.10.1,10.7).

Прокурор та позивач оспорюють дійсність цього правочину, посилаючись на те, що директор філії не мав повноважень на укладення договору, оскільки таке право не передбачене ні довіреністю, на Положенням про філію; в оренду передано нерухоме майно площею більше 200 кв.м., при цьому не дотриманий порядок укладення договору, не проведено конкурс, не отримано погодження Фонду державного майна України, Міністерства оборони України.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, що встановлено ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Юридична особа, як то встановлено ч. 1 ст. 92 ЦК України, набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, зазначених у ст. 11 названого Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Необхідний обсяг цивільної дієздатності має державне підприємство Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” як юридична особа, яка відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України, здійснює цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачами, ні довіреність, ні Положення про Філію Української авіаційної транспортної компанії “Аеропорт Запоріжжя вантажний” не наділяють філію і директора філії як представника юридичної особи державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” правом самостійно укладати договори оренди нерухомого майна будь-якої площі. Так, згідно з п.п.3.1.3, 3.1.5 Положення філія має право в межах виданої Засновником довіреності укладати угоди та контракти, що не суперечать чинному законодавству, на виготовлення та придбання продукції, виконання робіт та послуг, необхідних для виконання виробничих програм та цілей Засновника та Філії. За згодою Засновника набувати, брати і здавати в оренду для здійснення своєї діяльності виробничі та інші приміщення, а також інше рухоме та нерухоме майно, яке належить Філії чи передано їй Засновником.

Докази наступного схвалення державним підприємством Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” правочину, укладеного з ПП ОСОБА_1, відсутні. Таким чином, директор філії Шапран В.В. вчинив дії від імені державного підприємства, на які не був уповноважений.

Крім того, правовою природою спірного договору є договір (найму) оренди. Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді таких справ, застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.5 вказаного Закону підприємства можуть бути орендодавцями лише щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство.

Як вбачається із Статуту державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія”, підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України (надалі Орган управління майном).

Згідно з ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у

спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" .

Відповідно до ст.7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Як свідчать вивчені матеріали, при укладенні договору № 59/05 сторонами не були дотримані наведені приписи законодавства, що свідчить про недійсність угоди з моменту її укладання. Згідно ст.. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Оскільки строк дії договору не закінчився на даний час, зобов'язання сторін за ним припиняються на майбутнє у відповідності до ст. 207 ГК України.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України, передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно приписів ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Оскільки договір оренди приміщення № 95/05 від 01.12.2005 р. визнано судом недійсним, правові підстави на користування відповідачем спірним приміщенням відсутні. Вимоги про повернення Державному підприємству Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” нежитлового приміщення площею 200 кв.м. у будівлі по АДРЕСА_2, звільнивши його від належного субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 майна суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог і задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються порівну на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди приміщення №59/05, укладений 01.10.2005р. субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та філією “Української авіаційної транспортної компанії” “Аеропорт Запоріжжя вантажний”. Зобов'язання сторін за договором оренди приміщення № 59/05 від 01.10.2005 р. припинити на майбутнє.

Повернути Державному підприємству Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (м.Київ, вул. Фрунзе, 19/21, ЄДРПОУ 24964464) нежитлове приміщення площею 200 кв.м. у будівлі по АДРЕСА_2, звільнивши його від майна, належного субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) . Видати наказ.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 85 грн. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (юридична адреса: м.Київ, вул.. Фрунзе,19/21, фактичне місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 24 корп.3, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 85 грн. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (юридична адреса: м.Київ, вул.. Фрунзе,19/21, фактичне місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 24 корп.3, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати накази.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано у повному обсязі 13 серпня 2010 року.