Постанова № 110989317, 19.05.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.05.2023Справа № 554/901/23 Провадження № 3/554/1017/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» травня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідоме, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , засоби зв?язку: НОМЕР_2 ,

- за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2023 року о 19 годині 50 хвилин, в м. Полтава по вул. Європейська,158, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом NISSAN NAVRA AVENTURA, днз НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп?яніння, огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків у встановленому законом порядку за допомогою ALCOTEST 7510 DRAGER прилад ARLM-0363 (тест №234, результат тесту - 2,33%), чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, зі слів його представника адвоката Погрібняка О.М., повідомлених в телефонному режимі, останній перебуває у лікарні, а тому просить розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та за його відсутності, оскільки він зайнятий в іншому судовому процесі. Просить ухвалити судове рішення, відповідно до наданих письмових пояснень, згідно яких просить закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження вини його підзахисного у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, відсутні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 та законності зупинки транспортного засобу. Не надано доказів повноважень особи на складення відповідного протоколу, не надано сертифікат відповідності спеціального технічного засобу та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а також доказу наявності цих документів на місці проведення огляду. Відсутні докази спеціальних знань у інспектора, який проводив огляд, на проведення такого огляду. Крім того, після огляду ОСОБА_1 не було показано результат огляду, а лише продемонстрованого його свідкам, що ставить під сумнів озвучений інспектором показник. Також, працівник поліції надиктовував свідкам, що їм слід писати у поясненнях, що свідчить про те, що свідки не самостійно засвідчували ті обставини, свідками яких вони були, а здійснювали запис під диктовку. Крім того, працівник поліції казав ОСОБА_1 , що йому слід писати в паперах «з результатом згоден», що свідчить про те, що особі не роз?яснили права відмовитись від результатів огляду, тому текст про «згоду» не може свідчити про дійсну волю ОСОБА_1 . На місці зупинки ОСОБА_1 не було роз?яснено його прав, зокрема права на правову допомогу, про що свідчить відсутність підпису в протоколі. Крім того, всі надані до справи документи не засвідчені належним чином. А отже, всі вищевикладене обставини свідчать про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, оскільки правопорушник та його захисник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в суді, в телефонному режимі захисник просив розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , який перебуває на лікування та його відсутності, через зайнятість в іншому судовому процесі, врахувавши надані письмові пояснення, а тому суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та письмових заперечень захисника.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши доводи захисника, викладені в письмових поясненнях по справі, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАПзавданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до наступних висновків.

Адміністративна відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАПнастає,зокрема,за керуваннятранспортними засобамиособами встані алкогольного,наркотичного чиіншого сп?янінняабо підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції абоза відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або, які, керуючи транспортним засобом, відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).

Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-авід 20.02.2019.

Пунктом 2.9А ПДР Українипередбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 384767 від 25.01.2023 року; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою тесту приладу Drager Alkotest 7510, прилад ARLМ-0363, результат 2,33 % проміле (тест №234); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2023 року за ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн.; довідкою про отримання посвідчення водія та відеозаписом події.

Так,з переглянутого відеозапису вбачається, що він розпочатий 25.01.2023 року о 19:51:10, а закінчений о 21:04:12, протягом всього часу відеофіксації події на місці зупинки, ОСОБА_1 жодного разу не вказав працівникам поліції, що він не перебував за кермом транспортного засобу, навпаки, ОСОБА_1 зазначає (пряма мова): «Я привіз хлопців відпочити», а через деякий час повідомляє (пряма мова): «Я виїжджав з «Криниці»» .

Тож на місці події ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, а навпаки, підтвердив, що саме він керував автомобілем.

Крім того, суд наголошує, що, виходячи з положень законодавства України, працівник патрульної поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо тієї або іншої особи, реалізує дискреційні повноваження, на власний розсуд визначаючи особу, яка на його думку порушила правила дорожнього руху України. Вирішення питання щодо наявності в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст. 130 КУпАП, відноситься до виключної компетенції суду.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З цих підстав твердження захисника про те, що оскільки на вказаному відеозаписі відсутній безпосередній момент керування та зупинки транспортного засобу, вказане унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, суд відхиляє, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу підтверджується наданою до справи копією постановипро накладенняна ОСОБА_1 адміністративного стягненнявід 25.01.2023року зач.1ст.126,ч.1ст.122КУпАП врозмірі 425грн.за порушенняПДР України 25.01.2023року,у зв?язкуіз чимбуло здійсненозаконну зупинкутранспортного засобу,відповідно довимог ст.35ЗУ «Пронаціональну поліцію», а висновок суду про керування ОСОБА_1 транспортним засобом,зроблений на підставі сукупності досліджених доказів, в тому числі даних дослідженого відеозапису та письмовими поясненнями самого водія, які додано до справи, відповідно до яких він підтверджує, що керував транспортним засобом 25.01.2023 року, близько 19.50 годин.

Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.

З аналізу наданих до справи доказів вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, відповідної Інструкції та Порядку.

Так, з відеозапису вбачається, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп?яніння, про що зазначено останньому та запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, на що водій погодився.

Як вбачається з даних відеозапису, перед початком огляду в присутності свідків, був здійснений контрольний забір проби повітря, свідки пересвідчились в справності та готовності приладу.

Водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою ALCOTEST 7510 DRAGER прилад ARLM-0363, результат тесту - 2,33%.

На питання працівника поліції (пряма мова): «Чи погоджуєтесь з результатом, чи бажаєте пройти огляд в лікарні», водій повідомив (пряма мова): «Я згоден, не треба затримувати людей». В подальшому водій зазначає (пряма мова): «Що є шаг, а за ним наслідок, якщо зробив, то відповідай». Також на питання поліцейських щодо долі транспортного засобу, повідомляє, що знайде водія, якому можна буде передати транспортний засіб.

Таким чином, з поведінки водія ОСОБА_1 , яку він демонструє протягом всього часу фіксації події, а це більше 1 години, встановлено, що останній добровільно та самостійно погодився з результатом проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, що спростовує доводи захисника про те, що таку «згоду» він надав під диктову працівника поліції.

Та обставина, що на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції зазначає ОСОБА_1 «з результатом згоден» не свідчить про перекручення волі водія та ненадання можливості останньому висловити інші думку, оскільки, по-перше, такі дії працівника поліції мали місце вже під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після того, як водій на місце проведення огляду погодився з його результатом і жодних заперечень не виказував, а поліцейський впевнився в дійсній волі останнього, а по-друге, вказане свідчить лише про констатацію уповноваженою особою вже встановленого факту «згоди» водія з результатом проведеного огляду.

Будь-якого фізичного насильства або погроз працівники поліції при цьому до водія не застосовували, що підтверджується наданими відеоматеріалами.

В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено, що пояснення надано на окремому аркуші. Письмові пояснення ОСОБА_1 також свідчать про те, що він згоден з результатом проведеного огляду, що підтвердив особистим підписом.

Тому доводи захисника про відсутність у водія дійсного волевиявлення на надання згоди з результатом проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу суперечать сукупності доказів зібраних у справі.

Твердження захисника про диктування свідкам необхідних пояснень, що свідчить про те, що свідки не самостійно засвідчували відповідні обставини, а здійснювали запис під диктовку, суперечать зібраним у справі доказам.

В матеріалах справи маються письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де зазначено, що вони написані власноручно.

Згідно даних відеозапису, перед початком огляду на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції звернув увагу свідків на початок вказаної процедури, роз?яснив що ведеться відеозйомка. Крім того, суд зазначає, що здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об`єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський навпаки повинен вказати на наявність ознак сп?яннння свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису, що і було зроблено уповноваженою особою.

На матеріалах відеозапису видно, що вказані свідки присутні під час проведення огляду та оголошенні його результатів, пересвідчились в показниках тесту, що свідчить про відповідність проведених поліцейським дій вимогам ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції та Порядку.

Доводи захисника відносно того, що письмові пояснення свідків оформлювались під диктовку, судом не можуть бути визнані підставою для визнання відповідних доказів недопустимими, оскільки, по-перше, судом встановлено, що всі письмові пояснення, викладені свідками, повністю відповідають проведеним діям на місці проведення огляду, а по-друге, чинне законодавство України не забороняє уповноваженій посадовій особі здійснювати допомогу будь-якій особі в оформленні відповідних матеріалів, наприклад, в написанні пояснень.

Посилання захисника на ненадання водієві під час проходження огляду сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що на його думку, є порушенням порядку проведення огляду, не відповідає вимогам закону, адже, відповідно до вимог п.5 Розділу ІІ відповідної Інструкції такі документи надаються на вимогу особи, яка буде проходити огляд.

З матеріалів відеозапису вбачається, що такої вимоги ОСОБА_1 не висловлював.

Відсутність таких документів в матеріалах справи також не свідчить про порушення вимог закону особою, яка складає відповідний протокол та направляє матеріали справи до подальшого розгляду.

Доводи захисника щодо нероз?яснення ОСОБА_1 прав та обов?язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також незабезпечення працівниками поліції правової допомоги, що є порушенням конституційних прав на захист, судом не можуть бути визнані обґрунтованими та такими, що свідчать про порушення процедури проведення медичного огляду та відсутність складу адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 .

З матеріалів відеозапису вбачається, що водієві були роз?яснені його права, передбачені як Конституцією України, так і КУпАП, а отже останній був обізнаний про них.

Крім того, як вбачається з даних відеозапису, ОСОБА_1 не зазначав на необхідності надання правової допомоги адвоката під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а чинним законодавством України не передбачено обов?язкової участі захисника під час огляду особи на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, своїм правом на правову допомогу ОСОБА_1 скористався настадії розглядусправи,залучивши захисникаПогрібняка О.М.

Отже, право ОСОБА_1 на правову допомогу захисника реалізовано під час судового розгляду, внаслідок чого останнім надано письмові зауваження щодо матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Водночас, зазнаючи про те, що поліцейським не було роз?яснено права на правову допомогу, захисник не зазначив причинно-наслідковий зв?язок цих обставин з неможливістю реалізації прав особи, зокрема, якими саме правами ОСОБА_1 через необізнаність не зміг скористатися під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника щодо відсутності підпису ОСОБА_1 в графі про роз?яснення прав та обов?язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, судом не можуть бути визнані обґрунтованими та такими, що свідчать про порушення прав особи.

В протоколі серії ААД №0384767 від 25.01.2023 року міститься підпис ОСОБА_1 про те, що йому роз?яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто Октябрським районним судом, у строки, визначені ст.277 КУпАП.

Крім того, роз?яснення останньому прав та обов?язків, підтверджується наданим до справи відеозаписом.

Інші підстави, на які посилається захисник, як-то відсутність в матеріалах справи доказів повноважень особи, яка склала відповідний протокол, відсутність доказів наявності спеціальних знань у інспектора, який проводив огляд, не засвідчення належним чином наданих до справи документів, не спростовують висновків суду, якого той дійшов під час розгляду справи.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ст. 266 КУпАП, відповідних Порядку та Інструкції які регламентують процедуру проведення огляду, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на характер вчинених правопорушень та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є грубимпорушенням тамає підвищенусуспільну небезпеку,враховуючи особуправопорушника,інші обставинив справі,вважаю занеобхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягненняу виглядіштрафу зпозбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімумудля працездатнихосібвстановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2023 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номеррахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; кодкласифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п?ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/Шевченків.р-н//22030101, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313191206000016722, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 19 травня 2023 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Октябрського районного

суду м. Полтави: А.В. Сметаніна