Рішення № 110989222, 16.05.2023, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1315/23

Провадження № 2-а/539/9/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Коваленко О.А.,

при секретарі судового засідання - Ануфрієвій Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Київській області та інспектора відділу патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області капітана поліції Садюка Володимира Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з позовом до Головного управління національної поліції у Київській області та інспектора відділу патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області капітана поліції Садюка Володимира Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В позові вказав, що 18.03.2023 року інспектором ВПП в м .Бориспіль УПП в Київській області капітаном поліції Садюк В.Ю. було винесено постанову серії ЕАС №6699468 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

18.03.2023 року на автомобілі марки «Мерседес», яким керував його тесть ОСОБА_2 і власник автомобіля ОСОБА_3 , в якому перебував він разом з родичами ( вони верталися з похорон) безпідставно зупинили працівники поліції на автодорозі Київ-Харків. Оскільки всі були після похорон пригнічені, а зупинка транспортного засобу була безпідставна, він та тесть вийшли з автомобіля до інспекторів поліції, щоб вони пояснили причину зупинки, хоча правил дорожнього руху ніхто не порушував.

Спочатку інспектор вказав що номерний знак у автомобілі не читаємий, після чого почав «шукати» іншу причину зупинки. Оскільки він став на захист тестя, то інспектор у нього запитав документи. Він показав військовий квиток і сказав, що нещодавно звільнився із ЗСУ, оскільки хворий батько. Перевіривши його дані, інспектор виписав на нього, як на водія квитанцію про сплату штрафу в сумі 240 грн. за ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки на нього раніше було накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, чим він нібито порушив п.2.1.а ПДР. Тесть та присутні родичі зазначили інспектору, що керував автомобілем тесть, але інспектор усно сказав: «на квитанцію, оплатиш штраф 240 грн., а то на штрафмайданчик...» Ніхто не бажав спорити і він взяв квитанцію ( яка нерозбірливо надрукована на місці) та лише вдома, коли хотів сплатити 240 грн., як йому вказав інспектор, він виявив, що записано штраф на нього безпідставно у сумі 20400 грн.

Тобто інспектор, по-перше, безпідставно зупинив автомобіль, а по друге незаконно всупереч вимогам законодавства, на нього виписав штраф, хоча усно сказав 240 грн., тобто фактично його обманув та при цьому позбавив його можливості скористуватися правовою допомогою. Жодного протоколу за номерний знак чи інші порушення інспектор так і не виписував. Йому не зрозуміло, в чому саме виражалось його порушення та на підставі якого рішення він був позбавлений права керування.

Вважає, що дана оскаржувана постанова, яка була складена щодо нього 18.03.2023 р. є незаконною та необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення і такою, що не відповідає об`єктивним обставинам справи, вимогам ч.3 ст.62 Конституції України, вимогам ст.ст.245, 276, 280 КУпАП.

На підставі вищевикладеного позивач прохає суд визнати дії інспектора ВПП в м. Бориспіль УПП в Київській області капітана поліції Садюка В.Ю. при винесенні постанови ЕАС №6699468 від 18.03.2023 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - неправомірними. Задовольнити його позов та скасувати постанову ЕАС №6699468 від 18.03.2023 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 4 ст. 126 КУпАП, - закрити в порядку п.3 ч. І ст.293 КУпАП на підставі ст.247 КУпАП.

Ухвалою судді від 31.03.2023 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачеві подати відзив на позов.

24.04.2023 до суду надійшов відзив відповідача, згідно якого він прохає у задоволенні позову відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача. Так, відповідно до постанови ЕАС №6699468 від 18.03.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, вбачається, що 18.03.2023 року о 17 год.24 хв. за адресою Київська область, Баришивський район, автодорога М - 03 Київ - Харків - Довжанський, 77 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes - Benz 109 D номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП.

На відеозаписі з бодікамери №475282 зафіксовано як ОСОБА_1 особисто керує вищезазначеним транспортним засобом, при цьому не користується ременем безпеки, а на передній номерний знак встановлено сітку що ускладнює його ідентифікацію.

На вимогу поліцейського ОСОБА_1 зупинився та при спілкуванні повідомив, що він не має посвідчення водія. Окрім іншого повідомив, що на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування на підставі санкції визначеної частиною 1 статті 130 КУпАП. З наданих позивачем усних пояснень, можливо зробити висновок, що позивач був обізнаний про рішення Гадяцького районного суду Полтавської області по справі № 526/2506/22 від 05 січня 2023 року, яке набрало законної сили.

Постанова відносно ОСОБА_1 була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853), у відповідності до першого абзацу пункту 5 розділу IV Інструкції.

Складення постанови відбувається в електронній формі за допомогою спеціального програмного забезпечення, що унеможливлює внесення великої кількості символів тексту в фабулу постанови. В той же час фабула повністю описує склад зафіксованого правопорушення, а сама Постанова містить всі необхідні відомості, передбачені вищезазначеною Інструкцією.

Із відео з нагрудних камер поліцейських вбачається, що позивачу було повідомлено причину зупинки, особу поліцейського, роз`яснено права та надано можливість скористатися своїми правами згідно статті 268 КУпАП та згідно статті 63 Конституції України.

Окремо слід звернути увагу на дотримання працівниками БПП в м. Бориспіль Київської області ДПП прав позивача, визначених у статті 268 КУпАП. Поліцейський доклав максимум зусиль та створив належні умови для реалізації прав особи. Такі висновки підтверджуються доданими з бодікамери відеозаписами, якою користувалися співробітники на місці зупинки.

Єдиним виключенням щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги і обов`язком поліцейського викликати захисника, слугує факт застосування до особи адміністративного затримання, що визначено у пункті 3 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Під час розгляду цієї справи на місці зупинки, позивач не заявляв клопотання про необхідність правової допомоги ні усно, ні письмово та не вчиняв дій направлених на її отримання.

Право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Дослідивши матеріали та докази по справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.03.2023 інспектором взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Садюк В.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №6699468, згідно якої позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 20 400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 18.03.2023 о 17 год.24 хв. за адресою Київська область, Баришивський район, автодорога М - 03 Київ - Харків - Довжанський, 77 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes - Benz 109 D номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України (а.с.12)

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 4 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповільність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ)чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

Аналогічна норма міститься і в ст.16 Закону України «Про дорожній рух».

За приписами п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки необхідні документи.

Тобто, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Даний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду № 127/19283/17 від 25.09.2019.

В позовній заяві позивач вказує, що не згідний з винесеною відповідачем постановою, правил дорожнього руху не порушував, оскільки автомобілем не керував.

Таку позицію позивача суд оцінює критично, як намагання позивача ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки на відеозаписі з бодікамери №475282, доданому відповідачем до відзиву, зафіксовано як ОСОБА_1 особисто керує вищезазначеним транспортним засобом, при цьому не користується ременем безпеки, а на передній номерний знак транспортного засобу встановлено сітку що ускладнює його ідентифікацію.

Також із відеозапису вбачається, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 зупинився та при спілкуванні повідомив, що він не має посвідчення водія. Також повідомив, що на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування на підставі санкції визначеної частиною 1 статті 130 КУпАП. Отже, з наданих позивачем усних пояснень, вбачається, що ОСОБА_1 , станом на 18.03.2023 року, був обізнаний про рішення Гадяцького районного суду Полтавської області по справі № 526/2506/22 від 05 січня 2023 року, яке набрало законної сили та відповідно до якого він був позбавлений права керування транспортним засобом.

Чинне законодавство, в т.ч. і ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі.

З оглянутого відеозапису вбачається, що автомобіль Mercedes - Benz 109 D номерний знак НОМЕР_1 рухається проїзною частиною та після його зупинення зі сторони водія виходить чоловік, особу якого в подальшому встановлено як ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності приймалася на місці вчинення адміністративного правопорушення, згідно статей 258, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто поліцейським була встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Позивач, відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці

ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази,

заявити клопотання та отримати правову допомогу в межах скороченого

провадження. Позивач при розгляді справи реалізував свої права в повній мірі та був ознайомлений з відеодоказами факту керування ним транспортним засобом Mercedes - Benz 109 D номерний знак НОМЕР_1 .

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні поліцейським постанови по справі про адміністративне правопорушення були дотримані всі вимоги чинного законодавства України.

За таких обставин суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління національної поліції у Київській області (юридична адреса м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616), та інспектора відділу патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області капітана поліції Садюка Володимира Юрійовича (юридична адреса: Київська область, м. Бориспіль, вул. Романа Шухевича, 4) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повне судове рішення складено 19 травня 2023 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду О.А. Коваленко