Рішення № 11098906, 05.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10 Справа № 12/52/10

Суддя

за позовом – Концеру “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм.Нахімова, 4)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс”, м. Запоріжжя (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 37)

про стягнення 28 053,41 грн.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Ведмідь А.Є., довіреність № 2 від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 28053,41 грн. за використану теплову енергію за Договром купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200060 від 01.09.2006р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/52/10 з призначенням судового засідання на 30.03.2010р.

У судовому засіданні 30.03.2010р. було оголошено перерву до 22.04.2010р.

У судовому засіданні 22.04.2010р. було оголошено перерву до 29.04.2010р.

Ухвалою в.о голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 29.04.2010р. у справі № 12/52/10, згідно п. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць, до 02.06.2010р.

Ухвалою суду від 29.04.2010р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи до 18.05.2010 р.

Ухвалою суду від 18.05.2010р., за заявою сторін, в порядку ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 16.06.2010р.

В судовому засіданні 16.06.2010р. було оголошено перерву до 14.07.2010р.

Ухвалою суду від 14.07.2010р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи до 05.08.2010 р.          

В судове засідання 05.08.2010 р. представник відповідача не з’явився, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, та умовами договору № 200060 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006 р. Позивач пояснив суду, що між Концерном “Міські теплові мережі” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” був укладений Договір № 200060 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до умов Договору Теплопостачальна організація постачала відповідачу теплову енергію, а відповідач тим самим повинен розрахуватися за надані послуги. Позивач за період з вересня 2008р. по серпень 2009р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 29053,41грн., однак відповідач не розрахувався за надані послуги. Відповідачу направлялися Претензії з вимогою сплатити суму заборгованості, але претензії залишилися без задоволення. Сума заборгованості за період часу з вересня 2009р. по серпень 2009р. в розмірі 29053,41грн. так і залишилася відповідачем несплаченою, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав.

Відповідач, тим самим, звертався з клопотанням про зупинення провадження по справі до розгляду Орджонікідзевським районним судом адміністративних справ № 2а-16/10 та № 2а-17/10 та господарським судом Запорізької області справи № 11/149д/09. В обґрунтування клопотання зазначив, що Договір № 200060 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді було укладено на підставі дії Договору оренди державного майна - цілісного майнового комплексу колишнього ЖЕУ тресту «Запоріжпромбуд»від 02.06.2004р. №1110. Прямими споживачами послуг позивача є мешканці будинків, що знаходилися в оренді у відповідача.12.09.2008р. рішенням господарського суду договір оренди цілісного майнового комплексу колишнього ЖЕУ тресту «Запоріжпромбуд»від 02.06.2004р. №1110 визнано недійсним з моменту його укладення. Тому, ТОВ «Житлобуд-Сервіс»не має ніяких повноважень та правових підстав щодо нарахування та стягнення оплати за послуги водопостачання. Всі питання з цього приводу повинні вирішуватися РВ ФДМУ по Запорізькій області. Згідно рішення господарського суду по справі про визнання договору оренди недійсним, сторони повинні були підписати зворотній акт прийому-передачі державного майна. Але, в порушення діючого законодавства, державний орган безпідставно відмовляється підписувати документи. Відмовляючи в підписанні Акту прийому-передачі державного майна, РВ ФДМУ по Запорізькій області посилається на необхідність передачі спірного державного житлового фонду до комунальної власності на підставі рішень Запорізької міської ради №46 від 01.08.05. та №9 від 25.02.09. Питання про законність та правомірність вказаних рішень міської ради розглядається адміністративним судом Орджонікідзевського району м. Запоріжжя. Крім того, відповідач зазначив, що будинки не знаходяться на балансі ТОВ «Житлобуд-Сервіс», оскільки за умовами законодавства про оренду державного майна, майно, яке передається в оренду залишається на балансі у орендодавця, а орендатор лише враховує його на позабалансовому рахунку. З моменту набрання чинності рішеням господарського суду про визнання договору оренди недійсним з моменту його укладення майно було зняте з позабалансового рахунку підприємства. У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа №11/149д/09 про зобов'язання РВ ФДМУ по Запорізькій області підписати зворотній акт прийому-передачі державного майна. Державний орган, який безпосередньо має відношення до спірних будинків, наполягає на зупиненні розгляду будь-яких справ щодо передачі майна на його баланс до моменту вирішення адміністративних справ щодо передачі спірних будинків до комунальної власності міста, розгляд яких призначено на 26 та 31 квітня 2010 року.

На клопотання відповідача, позивач надав свої заперечення в яких зазначає, що справа № 11/149д/09 та справи № 2а-16/10 та 2а-17/10 жодним чином не пов'язані та результати їх розгляду не можуть вплинути на результати вирішення спору між Концерном "МТМ та ТОВ "Житлобуд-сервіс" про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу теплове енергії в гарячій воді № 200060 від 01.09.2006 року. Враховуюче той факт, що договір № б/н від 08.10.2008 безоплатного зберігання, утримання та технічного обслуговування державного майна укладено саме між ТОВ „Житлобуд-сервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області він породжує права та обов'язки саме для ТОВ „Житлобуд-сервіс" та ФДМУ по Запорізькій області та не створю жодних обов'язків для Концерну „МТМ". Договір № 200060 від 01.09.2006 року купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді чинним на теперішній час, у передбаченому договором або законом порядку його дія не припинена. Жодної мови відносно прийняття комунальної власності м. Запоріжжя житлового будинку по вул. 40 років Радянської України, 37 в Рішенні № 9 від 25.02.09 не йде. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2010р. клопотання відповідача про зупинення провадження по справі залишено без задоволення. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що не були врегульовані Договором теплові навантаження, застосування тарифу та двоставкового тарифу.

Позивач надав письмові пояснення в яких зазначив, що зазначені у Договорі № 200060 від 01.09.2006р. теплові навантаження були надані ТОВ “Житлобуд-сервіс” та зазначені у “Звертанні-дорученні” (додаток № 1а). Двоставковий тариф введено Рішенням Запорізької міської ради № 327 від 28.07.2008р. Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. Обов'язок Відповідача стосовно сплати за приєднане теплове навантаження викладений у п.6.1. Договору - а саме: "Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів(цін) діючих на час розрахунків...". Концерн „МТМ" на виконання своїх договірних зобов'язань, в частині належного повідомлення Споживача про зміну тарифів, повідомляв Споживача засобами масової інформації (газета „Запорізька Січ") про зміну тарифів. Також Концерн „МТМ" зазначав у рахунках, які щомісячно надсилалися на адресу ТОВ „Житлобуд-сервіс", номер Рішення Запорізької міської ради яким було затверджено відповідні тарифи на теплову енергію. Постановою Вищого господарського суду України № 23/117д/09-18/468д/09 від 11 березня 2010 року встановлено, що встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді відповідає положенням ст. 632 ЦК України щодо визнання ціни товарів (робіт, послуг) за зобов'язанням сторін. Додаткового узгодження сторонами таких тарифів, у тому числі строків набуття ними чинності у зобов'язаннях конкретно визначених осіб, суперечить законодавству про ціни і ціноутворення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 року між позивачем (теплопостачальна організація) та ТОВ “Житлобуд-сервіс” (споживач) був укладений договір № 200060 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –договір).

У відповідності із п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов’язання відпускати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за даним Договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до Договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 6.6. Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період:

-          рахунок-фактуру;

-          акт приймання-передачі теплової енергії;

-          податкову накладну

-          акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача)

Відповідно до п. 6.6.1. Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

-          при отриманні нарочним –дата вручення представнику Споживача;

-          при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа.

Пунктом 6.6.2. Договору передбачено, що в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов’язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6. договору строк. У разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписання встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до розділу 10 Договору, Договір набуває чинності з 01.09.2006р. і діє до 01.09.2007р. (п. 10.1. Договору) Договір припиняє свою дію у випадках:

-          взаємної згоди сторін про його припинення;

-          прийняття відповідного рішення Господарським судом;

-          ліквідації однієї зі сторін. (п. 10.2. Договору).

Згідно з п. 10.4. Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., якщо відбулася одна із обставин, вказаних у п. 10.2.

Позивач на виконання умов договору з вересня 2008р. по серпень 2009р. поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 29053 грн. 41 коп., при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії актів містяться в матеріалах справи). В силу п. 6.6.2. Договору, Акти приймання-передачі є погодженими і існує підстава для проведення остаточних розрахунків. Однак, відповідач виконав свої зобов’язання по оплаті за надані послуги за Договором лише частково на суму 1000 грн., таким чином, за період з вересня 2008р. по серпень 2009р. виникла заборгованість у розмірі 28053,41 грн.

Відповідачем не було надано доказів припинення договірних відносин зазначених у п. 10.2. Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на день подання позовної заяви, має заборгованість в сумі 28053 грн. 41 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс”, м. Запоріжжя (юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; р/р 26007017416001 в АБ ТАС –Бізнес банк, МФО 313537, ЄДРПОУ 32474505) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 28053 (двадцять вісім тисяч п’ятдесят три) грн. 41 коп. –основного боргу, 280 (двісті вісімдесят) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.08.2010р.

Суддя І.В. Владимиренко