Рішення № 11098816, 31.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2010                                                             Справа № 10/37

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району

до відповідача Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачіввтепло”, м.Мукачево

про стягнення 1787 407,65 грн.

Суддя –І.В. Івашкович

представники:

від позивача - Гусак С.М. –заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 141/15 від 03.08.10

від відповідача –Демчук О.М. –начальник юридичного відділу, довіреність №13-1/366 від 06.10.09

У судовому засіданні 27.08.10 за участю представників: позивача - Гусак С.М. –заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 141/15 від 03.08.10; відповідача - Демчук О.М., начальник юридичного відділу, довіреність №13-1/366 від 06.10.09, оголошувалась перерва до 31.08.10 10.30 год.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с.Оноківці Ужгородського району звернулось з позовом до Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло”, м.Мукачево ( вимоги за яким уточним згідно з поданою в порядку ст.22 ГПК України заявою №3605 від 16.06.10) про стягнення 1787 407,65 грн., в т.ч. 1498086,95 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 110523,63 грн. - за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 107319,67 грн. пені, 53475,80 грн. інфляційних та 18001,60 грн. 3% річних.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив взяті на себе за договором №07-0219 від 17.06.05 про постачання електричної енергії зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії та не оплатив спожиту електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що станом на день заявлення позову складала 1498086,95 грн. за спожиту активну електроенергію, 110523,63 грн. - за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за період з березня 2006р. по березень 2010р. У заяві №3605 від 16.06.10 наведено обґрунтування розрахунку боргу за спожиту активну електроенергію із зазначенням здійснених відповідачем за кожний місяць спірного періоду платежів, порядку та підстав їх зарахування, в т.ч. в погашення нарахувань за відповідний місяць спірного періоду. Зокрема, зарахування платежів, як оплата нарахувань відповідного розрахункового періоду, або як погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення, здійснено з урахуванням положень п.6.5 Правил користування електричною енергією.

За допущену прострочку платежів відповідачу на підставі умов п.4.2.1 договору, ст.ст.231,232 Господарського кодексу України нараховано пеню в розмірі 107319,67 грн., на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні в розмірі 53475,80 грн. та 3% річних в розмірі 18001,60 грн. (згідно з доданим до заяви №3605 від 16.06.10 розрахунком).

Представником позивача позовні вимоги з урахуванням уточнень згідно з заявою №3605 від 16.06.10 підтримано. Зазначено про погашення відповідачем в період після пред’явлення позову заборгованості за спожиту активну електроенергію на суму 65000 грн. за рахунок платежів, здійснених у квітні 2010р.

Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов проти позовних вимог частково заперечив. Зокрема, визнав наявність заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з квітня 2009р. по березень 2010р. в розмірі 1429103,29грн. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію заперечено в частині суми 39451,06грн., яка виникла за період березень 2006р. –квітень 2007р. та заявлена з пропуском позовної давності, а також в частині суми 6130,30 грн., яка виникла за період січень-березень 2009р. та була стягнута згідно з рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.04.09 по справі 7/41-2009(додано копію).

Відповідачем, окрім того, вказано на те, що спірним договором №07-0219 від 17.06.05 передбачено використання електроенергії для забезпечення тепловою енергією фізичних та юридичних осіб.

Посилається на норми ст.5Закону України ”Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, якими передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на заборгованість перед постачальником енергоносіїв. Вказує, що за 2009-2010 р. станом на 01.05.10 укладено 158 договорів з реструктуризації заборгованості на загальну суму 527,115 тис. грн. Зазначає, що заборгованість виникла у зв’язку з неналежною оплатою населенням м. Мукачево за отримані послуги з теплопостачання.

Відповідачем на неодноразові вимоги суду не подано письмового відзиву на позов (з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог), в т.ч. обґрунтованого контррозрахунку розміру позовних вимог із зазначенням з посиланням на первинні документи даних про нарахування та проведені платежі за кожний місяць спірного періоду.

Представником відповідача заявлено про підтримання заперечень проти позовних вимог згідно з письмовим відзивом на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” в особі Мукачівського МРЕМ(Постачальник) та Мукачівським підприємством теплових мереж

(на даний час Мукачівське міське комунальне підприємство „Мукачіввтепло”) (Споживач) укладено договір № 07-0219 від 17.06.2005р. про постачання електроенергії. Відповідно до укладеного договору відповідачем взято на себе зобов’язання оплачувати Постачальнику вартість використаної електроенергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору. Зокрема, відповідно до умов п.2.2.3 договору відповідач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість спожитої електроенергії згідно з додатком 7”Порядок розрахунків” та додатком 8”Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” . Умовами п.2.2.4 встановлено зобов’язання відповідача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії згідно з додатком №6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що протягом періоду з березня 2006р. по березень 2010р. відповідачу на підставі договору № 07-0219 від 17.06.2005р. проведено нарахування за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії на загальну суму 110763,71 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями виставлених відповідачу до оплати рахунків за кожний місяць спірного періоду. Із доданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що в погашення нарахувань за реактивну енергію за спірний період відповідачем у жовтні 2009р. проведено оплату в розмірі 240,08 грн. Решта нарахувань за реактивну електроенергію залишилась неоплаченою, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 110 523,63 грн.

Під час судового розгляду з’ясовано, що заборгованість за реактивну електроенергію в розмірі 6130,30 грн., що виникла внаслідок неоплати нарахувань за січень, лютий, березень 2009р., стягнута за рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.04.2009р. по справі 7/41-2009, яке набрало законної сили. За таких обставин провадження у справі в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в розмірі 6130,30 грн., яка включена до загальної суми спірної по даній справі заборгованості за реактивну електроенергію, підлягає припиненню на підставі п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням встановленого згідно з умовами укладеного сторонами договору № 07-0219 від 17.06.2005р. зобов’язання відповідача здійснювати розрахунки не пізніше 5-ти операційних днів від дати отримання рахунків, вимоги в частині заборгованості за реактивну електроенергію в розмірі 35120,46грн., що утворилась внаслідок неоплати рахунків за період з березня 2006р. по лютий 2007р., слід вважати заявленими з пропуском передбаченої ст.257 Цивільного кодексу України загальної позовної давності (позов подано 31.03.2010р.)..

Згідно зі ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даному випадку відповідачем згідно з відзивом на позов заявлено про застосування позовної давності щодо позовних вимог про стягнення боргу за реактивну електроенергію за період з березня 2006р. по квітень 2007р. Натомість, позивачем наявність поважних причин пропуску позовної давності не обґрунтовано, клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності ним не подавалось.

За наведених обставин в задоволенні позовних вимог про стягнення 35120,46грн.заборгованості за реактивну електроенергію, що заявлені з пропуском загальної позовної давності, слід відмовити на підставі п.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

При аналізі вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію судом встановлено, що протягом періоду з квітня 2009р. по березень 2010р. відповідачу проведено нарахування за спожиту активну електроенергію на загальну суму 2002584,38 грн., які за рахунок здійснених відповідачем протягом вказаного періоду платежів погашені на суму 504497,43 грн., внаслідок чого станом на день пред’явлення позову заборгованість за активну електроенергію становила 1498086,95 грн. У період після пред’явлення позову, а саме у квітні 2010р., за рахунок проведених відповідачем платежів частково, на суму 65000 грн., погашено заборгованість за січень 2010р.

Зазначені обставини підтверджено доданими позивачем в обґрунтування розрахунку боргу за активну електроенергію документальними доказами, а саме, копіями виставлених до оплати щомісячних рахунків із розшифровкою даних про кількість та вартість спожитої по відповідних об’єктах електроенергії, розгорнутим розрахунком боргу (уточненим в процесі судового розгляду), письмовими поясненнями з обґрунтуванням порядку та підстав зарахування здійснених відповідачем протягом спірного періоду платежів.

Так, із доводів позивача, наведених в обґрунтування розрахунку боргу за активну електроенергію, слідує, що платежі, проведені відповідачем протягом кожного місяця спірного періоду ( з квітня 2009р. по березень 2010р.), були зараховані згідно із зазначеним у платіжному документі призначення платежу як оплата поточних нарахувань за відповідний місяць. У випадку оплати коштів з перевищенням розміру нарахувань за відповідний місяць, надмірно сплачені кошти на підставі п.6.5 Правил користування електричною енергією зараховано позивачем в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення.

Із змісту доданих відповідачем платіжних доручень (надано витяг електронних документів), згідно з якими протягом періоду з квітня 2009р. по березень 2010р. здійснювались платежі за спожиту активну електроенергію, слідує, що в кожному із них зроблено посилання на призначення платежу як на оплату за відповідний місяць, однак розмір платежу за квітень-жовтень 2009р. перевищував вартість спожитої за відповідний місяць електроенергії.

Проаналізувавши подані позивачем в обґрунтування розрахунку боргу за активну електроенергію документальні докази, які відповідачем в установленому порядку не спростовано (на неодноразові вимоги суду контррозрахунку боргу за активну електроенергію та доказів на підтвердження та обґрунтування підстав зарахування платежів відповідачем подано не було), суд дійшов до такого висновку, що дії позивача щодо зарахування коштів, сплачених у квітні-жовтні 2009р. з перевищенням нарахувань за відповідні місяці, у погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення, є правомірними, узгоджуються з приписами п.6.5 Правил користування електричною енергією.

Таким чином, обставини існування за відповідачем станом на день пред’явлення позову боргу за активну електроенергію в розмірі 1498086,95 грн. суд вважає обґрунтованими та доведеними позивачем документально, а відповідачем в установленому порядку не спростованими.

Оскільки згідно з проведеними відповідачем у квітні 2010р. проплатами в погашення заборгованості спірного періоду (за січень 2010р.)зараховано 65000грн., провадження у справі в цій частині позовних вимог слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Стягненню підлягає заборгованість за активну електроенергію в розмірі 1433086,95 грн.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно з доданим позивачем розрахунком відповідачу нараховано до оплати інфляційні в розмірі 53475,80 грн. та 3%річних в розмірі 18001,60 грн., виходячи з наявності простроченої заборгованості починаючи з квітня 2009р. по червень 2010р.(згідно з доданим до заяви №3605 від 16.06.10 розрахунком).

Окрім того, на підставі п.4.2.1 договору, відповідно до ст.ст.231,232 Господарського кодексу України нараховано до оплати пеню в розмірі 107319,67 грн., виходячи із наявності простроченого боргу за період з квітня 2009р. по червень 2010р. .(згідно з доданим до заяви №3605 від 16.06.10 розрахунком).

Вимоги в частині 53475,80 грн. інфляційних, 18001,60 грн. 3%річних, 107319,67 грн. пені суд вважає заявленими відповідно до врегульованих законом підстав та в обґрунтованому розмірі, а отже такі підлягають задоволенню.

Констатуючи висновки про правомірність вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних, 3%річних та пені, суд зауважує, що такі нарахування проведено без врахування простроченого боргу за реактивну електроенергію в розмірі 35120,46грн. боргу, що виник за період з березня 2006р. по лютий 2007р., та у задоволенні вимог щодо якого слід відмовити за пропуском позовної давності.

Заперечення відповідача проти вимог про стягнення пеня, мотивовані з посиланням на ст. 5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не подано належних доказів на підтвердження наявності реструктуризованої заборгованості споживачів-громадян, що виникла за спірний по даній справі період, та на яку відповідно до ст.5 згаданого Закону не може бути нараховано пеню.

На підставі вищенаведеного аналізу всіх обставин і матеріалів справи в сукупності суд констатує, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Стягується сума 1681 156,89 грн., в т.ч. 69272,87 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 1433086,95 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 53475,80 грн. інфляційних, 18001,60 грн. 3%річних, 107319,67 грн. пені. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 6130,30 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії слід припинити на підставі п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення 65000 грн. боргу за спожиту активну електроенергію – слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні позовних вимог про стягнення 35120,46 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії слід відмовити за пропуском позовної давності.

Враховуючи те, що позивач заявою №3605 від 16.06.10 збільшив розмір позовних вимог в частині нарахувань інфляційних до 53475,80 грн., 3%річних - до 18001,60 грн., пені –до 107319,67 грн., не оплативши держмито пропорційно до розміру збільшених позовних вимог, суд в порядку ст.46 Господарського процесуального кодексу України стягує з позивача в доход держбюджету держмито в розмірі 671,55грн.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами вирішення спору пропорційно до розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог розподіляє судові витрати та покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 17 741,67 грн. грн. та 234,23 грн. - витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст.43, 46, 49, п.п. 1-1, 2 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства „Мукачівтепло”( м. Мукачево, вул.Добролюбова, 11, і.к.13591391) на користь ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” (Ужгородський район, с.Оноківці, вул.Головна,57,і.к.00131529) 1681 156,89 грн.( в т.ч. 69272,87 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 1433086,95 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 53475,80 грн. інфляційних, 18001,60 грн. 3%річних, 107319,67 грн. пені), 17 741,67 грн. грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 234,23 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 6130,30 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 65000 грн. боргу за спожиту активну електроенергію припинити.

4.В задоволенні позовних вимог про стягнення 35120,46грн.заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії відмовити.

5. Стягнути з ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" (Ужгородський район, с.Оноківці, вул. Головна, 56, і.к.00131529) в доход державного бюджету України ( по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 671,55 грн. держмита. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Івашкович

Повне рішення складено 06.09.2010р.