Рішення № 11098688, 06.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.10 р.                     Справа № 28/108пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні лінії зв’язку ”, м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Харків в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк

про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені в розмірі 5045,10грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Домарецька А.В.; Аршевський М.О.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 20.07.2010р. по 28.07.2010р.,

з 09.08.2010р. по 06.09.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сучасні лінії зв’язку”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Харків в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк про зобов’язання відповідача: закрити поточний рахунок позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368; видати позивачу довідку про закриття поточного рахунку №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368; перерахувати з поточного рахунку позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368 на поточний рахунок позивача №26009060144350 в Донецькому РУ „ПриватБанк”, МФО 335496, залишок грошових коштів в сумі 50800,00грн., та стягнення пені в розмірі 5045,10грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір банківського рахунку у національній валюті б/н від 12.11.2009р., додатки до даного договору, платіжні доручення №1 від 18.11.2009р., №2 від 14.12.2009р., листи №62 від 14.12.2009р., №02-2/427 від 14.12.2009р., №02-2/41 від 21.01.2010р., заяву №003 від 14.01.2010р., податкову вимогу, претензію від 07.04.2010р., банківську довідку.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 21.06.2010р. порушив провадження у справі №28/108пн.

Відповідач відповідно до відзиву б/н та дати просить суд відмовити в позові частково.

Суд ухвалою від 28.07.2010р., на підставі клопотання сторін, продовжив строк розгляду справи до 21.09.2010р.

Суд ухвалою від 28.07.2010р. здійснив перейменування відповідача з Відкритого акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Харків в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк на Публічне акціонерне товариство „Інноваційно – промисловий банк”, м. Харків, в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк

09.08.2010р. до канцелярії господарського суду позивач надав заяву №14 від 06.08.2010р. про зміну позовних вимог, в якій просить суд: зобов’язати відповідача виконати платіжне доручення № 1 від 18.11.2009р. на суму 29952,00 грн., та платіжне доручення № 2 від 14.12.2009р. на суму 20499,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3298,22 коп.

11.08.2010р. до канцелярії господарського суду відповідач надав клопотання б/н та дати, відповідно до якого останній просить суд відстрочити строк виконання позовних вимог на строк до 06.06.2011р.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 12.11.2009 року між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) був укладений договір банківського рахунку б/н (договір), згідно з яким Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26000013311 українській гривні, забезпечує комплексне банківське обслуговування, веде облік руху коштів на рахунку і проводить за дорученням Клієнта усі розрахункові та касові операції (п. 1.1. договору).

Рахунок Клієнта в Банку відкривається згідно заяви Клієнта та наданих документів, передбачених інструкцією, що регулює порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національний та іноземних валютах. Видаткові операції за рахунком здійснюється Клієнтом з дати настання однієї з подій, що настала першою: отримання Банком файла - відповіді з відміткою про взяття на облік в органі державної податкової служби або реєстрації отримання Банком корінця Повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік в органі державної податкової служби (п. 2.1. договору).

Платежі по рахунку Клієнта та видача готівки здійснюються за його дорученням у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня (п.2.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.3., 3.1.4. договору Банк зобов’язався у встановленому порядку відкрити Клієнту рахунок; своєчасно здійснювати розрахункові операції згідно з Законом України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” та інструкцію, що регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті; забезпечувати зарахування коштів на рахунок Клієнта в день надходження відповідного розрахункового документа.

Відповідно до п. 3.3.1. договору Банк не має право використувати кошти Клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і безперешкодне проведення операцій.

Відповідно до п.п. 3.4.1., 3.4.3 договору Клієнт не має право самостійно безперешкодно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, враховуючи вимоги чинного законодавства; надавати Банку доручення на проведення операції і отримувати виписку зі свого рахунку.

Розрахункові операції здійснюються Клієнтом згідно з правилами інструкції, що регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Кошти з рахунку Клієнта Банк списує за розпорядженням Клієнта, а також на підставі рішення суду (п. 5.1. договору).

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку Клієнта (п. 5.2. договору).

Розрахункові документи, прийняття Банком до виконання на протязі операційного дня, виконуються у день їх прийняття, прийняті Банком після закінчення операційного дня виконуються у наступний робочий день (п. 5.3. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі невизначеного терміну. У разі закриття поточного рахунку Клієнта у Банку зобов'язання сторін за цим договором припиняються і договір вважається розірваним (п. 9.1. договору).

Додатком №1 від 12.11.2009р. до договору сторони встановили тарифи на банківські послуги.

Відповідно до додатку №2 від 12.11.2009р. до договору сторони уклали договір доручення б/н від 12.11.2009р., за умовами якого позивач (довіритель) доручає, а відповідач (повірений) приймає на себе зобов’язання від його імені самостійно списувати з поточного рахунку №26000013311 за послуги, що передбачені договором банківського рахунку, в день надання послуги до повного погашення заборгованості.

Згідно платіжного доручення № 1 від 18.11.2009р. позивачем був ініційований грошовий переказ на суму 29952,00 грн. та платіжного доручення № 2 від 14.12.2009 р. на суму 20499,00 грн.

Розрахункові документи були прийняті відповідачем до виконання, про що свідчить штампи банку про прийняття платіжних доручень.

14.12.2009р. позивач звернувся з листом № 62 до банку з проханням роз’яснити причини невиконання платіжного доручення № 1 від 19.11.2009р.

Банк 14.12.2009р. направив позивачу лист, в якому зазначив, що станом на 14.12.2009р., платіжне доручення № 1 від 19.11.2009р. обліковується в картотеці невиконаних платежів і буде виконане згідно черговості.

14.01.2010р. на адресу відповідача направлена заява № 003, в якій позивач вимагає виконати платіжні доручення № 1 від 18.11.2009 р. та № 2 від 14.12.2009 р.

Листом № 02-2/41 від 21.01.2010 р. відповідачем надано відповідь, що в банку призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій. В зв’язку з чим всі видаткові операції по рахункам клієнтів проводяться в обсягах зовнішніх надходжень на рахунки з 11.09.2009р.

Відповідач надав банківські виписки, відповідно до яких грошові кошти на дати виставлення платіжних доручень від 18.11.2009р. та 14.12.2009 р. були достатніми на поточному рахунку позивача для проведення платежів, однак в зв’язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, платіжні документи не були виконані та взяті банком для облікування за позабалансовим рахунком №98041019.

В зв’язку з вищевикладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сучасні лінії зв’язку”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Харків в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, про зобов’язання відповідача:

-          закрити поточний рахунок позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368;

-          видати позивачу довідку про закриття поточного рахунку №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368;

-          перерахувати з поточного рахунку позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368 на поточний рахунок позивача №26009060144350 в Донецькому РУ „ПриватБанк”, МФО 335496, залишок грошових коштів в сумі 50800,00грн.,

-          стягнення пені в розмірі 5045,10грн.

09.08.2010р. до канцелярії господарського суду позивач надав заяву №14 від 06.08.2010р. про зміну позовних вимог, в якій просить суд: зобов’язати відповідача виконати платіжне доручення № 1 від 18.11.2009р. на суму 29952,00 грн., та платіжне доручення № 2 від 14.12.2009р. на суму 20499,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3298,22 коп. Тобто відповідно до даної заяви позивач в першій вимозі змінив предмет позову, а в другій вимозі зменшив розмір пені.

Судом не розглядається перша вимога, зазначена в заяві позивача № 14 від 06.08.2010р., оскільки, відповідно до статті 22 ГПК України, позивач може змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом. Однак вказана заява була подана до суду після початку розгляду справи. Стосовно другої вимоги, суд приймає її до уваги та розглядає зменшені позовні вимоги стосовно стягнення пені.

На підставі зазначеного, суд розглядає наступні позовні вимоги позивача:

-          закрити поточний рахунок позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368;

-          видати позивачу довідку про закриття поточного рахунку №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368;

-          перерахувати з поточного рахунку позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368 на поточний рахунок позивача №26009060144350 в Донецькому РУ „ПриватБанк”, МФО 335496, залишок грошових коштів в сумі 50800,00грн.,

-          стягнення пені в розмірі в розмірі 3298,22 коп.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

          Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом ( ст. 1068 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком ( ст.55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України, який є центральним банком України і його правовий статус визначається Законом України "Про Національний банк України" ( ст. 66. Закону України "Про банки і банківську діяльність").

На підставі ст.ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” Національним банком України було прийнято постанову № 543 від 10.09.2009 р. про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві „Інноваційно-промисловий банк”, якою строком на 1 рік ( з 11.09.2009р. до 10.09.2010р.) призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці ( з 11.09.2009р. до 10.12.2009р.).

Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації приймається в якості заходів впливу, та є виконавчим документом (ст. 73 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Відповідно до статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій - це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Позивач у відносинах, врегульованих договором банківського рахунку від 12.11.2009р., не виступає в якості кредитора відповідача, оскільки не висуває до відповідача вимог щодо його майнових прав, а лише вимагає від відповідача належним чином обслуговувати поточний рахунок, на якому знаходяться власні кошти позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” тимчасовий адміністратор має право, зокрема, продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідач не надав суду розпорядження тимчасового адміністратора щодо припинення банківських операцій.

З урахуванням вищенаведеного судом встановлено, що застосування мораторію не впливає на зобов’язання банку з проведення розрахункових операцій при наявності грошових коштів у клієнта.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2006,78грн. за невиконання платіжного доручення № 1 від 18.11.2009р. в сумі 29952,00 грн. за період з 11.12.2009р. по 15.02.2010р. та пеню в розмірі 1291,44 грн. за невиконання платіжного доручення № 2 від 14.12.2009р. в сумі 20499,00 грн. за період з 15.12.2009р. по 15.02.2010р.

Відповідно до п. 4.5. договору банківського рахунку в національній валюті б/н від 12.11.2009р. у випадку порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ, банк сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу.

Статтею 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлена відповідальність банків при здійсненні переказу. Так, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ та строків завершення переказу, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Як було зазначено вище мораторій на задоволення вимог кредиторів був встановлений відносно відповідача строком на три місяці (з 11.09.2009р. до 10.12.2009р.). Позивачем правомірно нараховувалась пеня після закінчення дії мораторію до 15.02.2010р.

Відповідач у відзиві не заперечує проти стягнення пені в розмірі 3298,82грн.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що факт порушення строку виконання платіжних доручень клієнта підтверджується матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню в сумі 3298,22 грн. і вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить суд зобов’язати відповідача перерахувати з поточного рахунку позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368 на поточний рахунок позивача №26009060144350 в Донецькому РУ „ПриватБанк”, МФО 335496, залишок грошових коштів в сумі 50800,00грн.

Згідно з умовами договору банківського рахунку у національній валюті б/н від 12.11.2009р. банк зобов’язався своєчасно здійснювати розрахункові операції згідно з Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та інструкцією, що регулює безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (3.1.3 договору).

Відповідно до п. 8.1. статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов’язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. Банки та клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання. Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України також встановлює, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

В п. 22.4. ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” зазначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Крім того, відповідно до п. 22.9. ст. 22 вказаного Закону банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банку кредиту.

Однак всупереч зазначених норм права та умов договору, позивачем не надано доказів ініціювання платежу щодо перерахування з його поточного рахунку №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368 грошових коштів в сумі 50800,00грн. на поточний рахунок позивача №26009060144350 в Донецькому РУ „ПриватБанк”, МФО 335496.

На підставі зазначеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про зобов’язання відповідача перерахувати з поточного рахунку позивача №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368 на поточний рахунок позивача №26009060144350 в Донецькому РУ „ПриватБанк”, МФО 335496, залишок грошових коштів в сумі 50800,00грн.

Згідно до п. 9.4. договору банківського рахунку в національній валюті б/н від 12.11.2009р. закриття поточного рахунку здійснюється в порядку, передбаченому інструкцією, що регулює порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

Відповідно до п. 20.1., 20.5., 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою НБУ 12.11.2003р. № 492 поточні рахунки клієнтів банків закриваються: на підставі заяви клієнта. Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (ідентифікаційного номера) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи. Заява про закриття поточного рахунку може подаватися банку в електронній формі засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо, якщо це передбачено договором банківського рахунку. У цьому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити електронний цифровий підпис. Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Доказів надання банку заяви про закриття поточного рахунку позивачем суду не надано, в зв’язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, закрити поточний рахунок позивача №26000013311 та видати позивачу довідку про закриття поточного рахунку №26000013311 в ВАТ „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, МФО 377368.

11.08.2010р. до канцелярії господарського суду відповідач надав клопотання б/н та дати, відповідно до якого останній просить суд відстрочити строк виконання позовних вимог на строк до 06.06.2011р.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочення виконання судового рішення може бути встановлено судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, заявником (боржником) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Боржником також жодним чином не обґрунтовано значний термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочення виконання рішення суду – заявником не надано.

Крім того, відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України надання відстрочення виконання рішення є правом суду, а не обов’язком.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відстрочення виконання позовних вимог на строк до 06.06.2011р. є необґрунтованим, недоведеним, а тому таким, що підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні лінії зв’язку ”, м. Донецьк, до відповідача Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Харків в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк”, м. Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк” (61003, м.Харків, вул. Клочківська, 3, ЄДРПОУ 20021814) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Інноваційно – промисловий банк” (83059, м.Донецьк, пр. Ілліча, 109а, ЄДРПОУ 34861013, МФО 377368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні лінії зв’язку” (83007, м.Донецьк, вул. Жмури, б.1, кімната 606, ЄДРПОУ 36010893, р/р 26009060144350 в Донецькому РУ „ПриваБанк”, МФО 335496) пеню в розмірі 3298,22 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 66,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 77,14 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.09.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя