Постанова № 11098370, 09.09.2010, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа №4ск-167/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м.Києва

в складі: головуючого судді Горб І.М.

при секретарі Проценко І.В.

з участю прокурора Бубенко І.П.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову від 25 березня 2010 року заступник прокурора Шевченківського району м. Києва Максимова В.І. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову від 25 березня 2010 року заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Максимова В.І. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України , в якій просить зазначену постанову скасувати, вважаючи її незаконною, винесеною без достатніх підстав та приводів, передбачених ст.ст. 94, 98 КПК України, без належної перевірки існуючих фактів, без дотримання встановленого законом порядку, при цьому посилаючись на те, що

з оскаржуваної постанови слідує, що приводом для скасування постанови оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Рижака А.В. про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи був акт №1479/26-08/33194914 від 17.08.2009 року планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ВБК» Максімус» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, яким встановлено завищення службовими особами ТОВ «ВБК»Максімус» податкового кредиту з ПДВ за жовтень -листопад 2007 року на загальну суму 6658500 грн., а підставою для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, вказано не підтвердження документами, складеними ТОВ «Релан», суми податку на додану вартість в розмірі 6658500 грн. Проте, як зазначено в самій постанові від 25.03.2010 року, згідно даних книги обліку придбання, ТОВ «ВБК «Максімус» за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Релан», до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість за жовтень - листопад 2007р. на суму 6658500 грн. п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вимагає підтвердження сум відповідного податкового кредиту податковими накладними, які надаються постачальниками товарів, або послуг, тобто правомірність включення ТОВ «ВБК»Максімус» до податкового кредиту суми 6658500 грн. підтверджується отриманими податковими накладними від ТОВ «Релан». Таким чином, привід та підстава для порушення кримінальної справи, вказані в оскаржуваній постанові не відповідають вимогам визначеним п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України, оскільки виявлення ознак злочину не відбулося, та відповідно, в акті №1479/26-08/33194914 від 17.08.2009 року та в постанові від 25.03.2010 року відсутні необхідні для порушення кримінальної спрази інформативні та нормативні дані про наявність злочину або його ознак. Крім того, постанова про порушення кримінальної справи мотивована тим, що за жовтень місяць 2007 року в податковій декларації по податку на додану вартість ТОВ «Релан» №221853 від 12.11.07 було задекларовано обсяг поставки без врахування ПДВ в сумі 4 700 грн., за листопад №237917 від 21.12.07. - 74215 грн. та відповідно до вищезазначеного, факт сплати сум ПДВ постачальником робіт для ТОВ «ВБК»Максимум» по першому ланцюгу поставки: ТОВ «Релан», не встановлено. Проте, відповідно до вищезазначеного, порушення законодавства про сплату ПДВ здійснено ТОВ «Релан». ТОВ «ВБК «Максімус» правомірно включено суму 6658500 грн. до податкового кредиту на основі наданих ТОВ «Релан» податкових накладних, та таким чином ознаки складу злочину передбачені ч. 3 ст. 212 КК України в його діяннях відсутні.

В судовому засіданні заявник підтримав свою скаргу з наведених вище підстав, при цьому вказав, що вони працювали з ТОВ «Релан» і були надані всі документи, складені акти, податкові накладні. Все було здійснено, згідно чинного законодавства, і ніяких порушень не було. Всі кошти, що повинні були бути сплачені державі, все сплачено, що підтверджується документами. З їх боку немає ніяких порушень. Податкові повідомлення-рішення ними оскаржені до адміністративного суду і на даний час рішення ще не прийнято, справа призначена розгляду.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримав скаргу ОСОБА_2 з наведених вище підстав.

Прокурор проти скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, вказуючи на те, що судом вже приймалось рішення і було скасовано постанову про порушення кримінальної справи, однак, дане рішення було скасовано Апеляційним судом м. Києва за апеляцією прокурора і ніяких нових обставин, які б давали підстави для скасування постанови про порушення кримінальної справи, на сьогоднішній день не виникло.

Вислухавши пояснення заявника, захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, матеріали кримінальної справи №60-3740 в 1 томі, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Відповідно до ст.ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.

Відповідно до ст. 94 КПК України, п риводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Постановою від 25.03.2010 року заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Максимова В.І. скасовано постанову від 25.09.2009 року оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Рижака А.В. про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено відносно ОСОБА_2 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України .

В постанові про порушення кримінальної справи від 25.03.2010 року вказано, що вона винесена за результатами розгляду матеріалів перевірки відносно службових осіб ТОВ «ВБК «Максімус», тобто приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак цього злочину. Підставою для порушення справи, згідно постанови прокурора, стали матеріали перевірки, які вказують на наявність в діях директора ТОВ «ВБК «Максімус» ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що кримінальну справу порушено, у звязку із виявленням прокурором факту того, що сума податку на додану вартість у податкових накладних в розмірі ПДВ 6658500 грн., отриманих ТОВ «ВБК «Максімус» від ТОВ «Релан» та врахованих ним до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень-листопада 2007 року, не відповідає сумі податкових зобовязань з даних поставок робіт задекларованих ТОВ «Релан», тобто факт сплати сум ПДВ постачальником робіт для ТОВ «ВБК «Максімус» по першому ланцюгу поставки: ТОВ «Релан», не встановлено, та таким чином залишаються непідтвердженими документами, складеними ТОВ «Релан», суми податку на додану вартість в розмірі 6658500 грн., попередньо включені ТОВ «ВБК «Максімус» до складу податкового кредиту, а також того, що директор ТОВ «Релан» ОСОБА_5 не здійснював фінансово-господарську діяльність на ТОВ «Релан» та зареєстрував вказане підприємство на своє імя за грошову винагороду.

В матеріалах, що стали приводами та підставами для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч 3 ст. 212 КК України, які надані суду для розгляду скарги, містяться: акт №1479/26-08/33194914 від 17.08.2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ВБК «Максімус» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року»; податкові повідомлення-рішення, складені на підставі цього Акту; первинні документи, на підставі яких було складено Акт договір підряду, укладений мід ТОВ «Релан» та ТОВ «ВБК «Максімус», та додаткова угода до даного Договору, з додатками, довідки за формою №КБ-3, акти виконаних робіт, податкові накладні, видані ТОВ «Релан» ТОВ «ВБК «Максімус» за жовтень та листопад 2007 року; картка рахунку ТОВ «ВБК «Максімус» за 4 квартал 2004 року; статут ТОВ «Легіон» (правонаступника ТОВ «ВБК «Максімус»; податкова звітність, пояснення ОСОБА_6 від 06.02.2009 року.

Однак, вищевказані документи, що надані суду, та які були в наявності на момент порушення кримінальної справи у прокурора, не містять в собі достатніх даних, які вказували б на те, що директор ТОВ «ВБК «Максімус» ОСОБА_2 ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 6658500 грн., тобто в особливо великих розмірах.

Так, директор ТОВ «ВБК «Максімус» ОСОБА_2 по обставинам фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Релан» не опитувався, як і не опитувався директор ТОВ «Релан» ОСОБА_7, яким було підписано Договір підряду та за підписом якого видані ТОВ «Релан» - ТОВ «ВБК «Максімус» податкові накладні.

Податкова звітність ТОВ «ВБК «Максімус» за період жовтень-листопад 2007 року не досліджувалась.

Джерело отримання даних, наявної в матеріалах, що стали підставами для порушення кримінальної справи, податкової звітності, є невідомим, як залишається невідомим і належність ТОВ «Релан» даної податкової звітності, при тому, що в даній податковій звітності директором підприємства зазначений ОСОБА_8

Також при винесенні постанови про порушення кримінальної справи прокурором не взято до уваги, що ОСОБА_6 на пропозицію знайомого літом 2008 року став в.о. директора ТОВ «Релан», в той час, як Договір підряду між ТОВ «Релан» та ТОВ «ВБК «Максімус» було підписано 28.09.2007 року.

Крім того, податкова заборгованість ТОВ «ВБК «Максімус» на момент порушення кримінальної справи не була узгоджена, як і не узгоджена до теперішнього часу, у звязку з оскарженням рішення податкового органу в судовому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова від 25.03.2010 року заступника прокурора Шевченківського району м Києва в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «ВБК «Максімус» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, винесена без достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, а тому постанова від 25 березня 2010 року в цій частині підлягає скасуванню.

Вирішення ж питання правомірності скасування заступником прокурора постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 236 КПК України, на даній стадії не належить до компетенції суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову від 25 березня 2010 року заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Максимова В.І. в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «ВБК «Максімус» ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя