Рішення № 110983302, 19.05.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 758/1455/23

провадження № 2-а/753/37/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Шаповалова К.В.,

за участі секретаря судового засідання Москаленко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2023 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року зазначену справу було передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

22 березня 2023 року справа надійшла до зазначеного суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 758/1455/23 між суддями від 22 березня 2023 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справа була передана судді 24 березня 2023 року.

3 квітня 2023 року до суду з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА надійшла інформація про зареєстроване місце проживання позивача.

Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25 квітня 2023 року на 09:30 год.

У судове засідання 25 квітня 2023 року сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомляли. Від позивача надійшла заява про заміну неналежного відповідача - Управління патрульної поліції в м. Києві на належного - Департамент патрульної поліції.

Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року замінено у справі первісного відповідача - Управління патрульної поліції в м. Києві на належного - Департамент патрульної поліції. Виключено з числа відповідачів Управління патрульної поліції в м. Києві та надано строк ДПП надіслати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали суду від 25 квітня 2023 року та позовна заява з додатками надсилалась відповідачу ДПП на офіційну електронну адресу 26 квітня 2023 року.

5 травня 2023 року до суду від ДПП надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши, що постанова відносно позивача складена відповідно до вимог чинного законодавства України, та є обґрунтованою.

У судове засідання 19 травня 2023 року учасники справи не з`явились, від позивачки надійшла заява про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі.

Причини неявки представника відповідача суду не відомі, будь-яких заяв від нього не надходило, а тому враховуючи наявний відзив на позовну заяву, суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність осіб, які не з`явились.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відзиву на позовну заяву, повно, всебічно та об`єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6486046 від 1 лютого 2023 року інспектором УПП в. М. Києві Чайковським Є.О. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а саме те, що 1 лютого 2023 року по вул. Воздвиженській, 10а водій здійснила зупинку ближче 10 метрів до заїзду до прилеглої території, чим порушила пункт 15.9. ґ.

Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено на неї штраф в розмірі 340 грн.

Не погоджуючись із такою постановою працівника поліції та звертаючись із відповідним позовом до суду ОСОБА_1 зазначає, що 1 лютого 2023 року вона здійснила зупинку, а в подальшому стоянку на майданчику для паркування на прилеглій території нежитлового приміщення, за адресою: Кожум`яцька (Воздвиженська), 10а. Особливістю цієї території є те, що це майданчик для тимчасового паркування з 9:00 год до 18:00 год, розташований поза межами проїзної частини, а отже розміщення на ньому транспортного засобу жодним чином не заважало іншим учасникам дорожнього руху, не обмежувало видимість та не створювало небезпеки, оскільки з одного боку територія загороджена парканом, а з іншого на виїзді/в`їзді встановлено шлагбаум, який можна розблокувати за допомогою спеціальної перепустки, яка є у неї в наявності. Проте, 1 лютого 2023 року у зв`язку з відсутністю електропостачання за вказаною адресою, шлагбаум був розблокований і на її думку працівник поліції помилково дійшов висновку про порушення нею правил паркування, а саме паркування ближче ніж за 10 метрів до прилеглої території. При цьому доказів такого порушення ПДР працівники поліції не мали, оскільки її автомобіль було припарковано на паркувальному майданчику. Працівником поліції також не здійснювались заміри розташування її автомобіля, до постанови ними не додано жодних доказів. Крім того, заборона паркування не ближче 10 метрів до заїзду до прилеглої території передбачена пунктом 15.9 «и» ПДР, а не 15.9. «ґ». Просила постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 15.9 ґ. ПДР - зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Поряд з цим, в оскаржувані постанові зазначено про те, що позивачка здійснила зупинку ближче 10 метрів до заїзду до прилеглої території, заборона таких дій передбачена пунктом 15.9 «и» (зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду).

Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за частиною першою статті 122 КпАП України, проте без зазначення доказів про вчинене нею правопорушення, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за умови, що позивач не погоджується із вчиненим правопорушенням (в графі «до постанови додають» відсутні будь-які записи) водночас відповідачем доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення не надано як і не надано їх як заперечення до поданого позивачем позову.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві вказав, що їх працівник за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю оцінив докази (які не зазначено), а також врахував, що він особисто бачив, як 1 лютого 2023 року за вказаною у постанові адресою позивачка здійснила зупинку на своєму транспортному засобі ближче 10 метрів до заїзду до прилеглої території.

Суд вказує, що відповідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналогічна за своїм змістом вимога міститься й у статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна також містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими документами.

Тобто, КУпАП зобов`язує суб`єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.

Представник ДПП не скористався своїм правом та не надав суду, крім письмових пояснень, доказів на спростування заявлених позовних вимог, а також доказів порушення позивачкою саме пункту 15.9 «ґ» ПДР. Відповідачем також не надано доказів зупинки транспортного засобу позивачкою саме ближче 10 метрів від прилеглої території. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності також не містить будь-яких даних щодо того, яким чином було зафіксоване зазначене правопорушення та чим воно підтверджується (запис камер, покази свідків, замірів відповідними засобами, тощо). В графі постанови: «до постанови додається» відсутні будь-які записи.

Відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної, поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху України, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі порушення, передбачені статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із частиною другою вказаної статті від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.

Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази.

Відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У даному випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а частиною другої цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем у справі не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

За наведених обставин, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, оскільки суперечить стандартам доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в тому числі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, постанова, яка винесена без додержання вказаних вище норм діючого законодавства, не може бути визнана належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 1 лютого 2023 року серія ЕАР № 6486046 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕАР № 6486046 від 1 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Шаповалова