Рішення № 110982106, 19.05.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3764/23

пр. № 2/759/2198/23

19 травня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.02.2023 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

В зазначеній позовній заяві позич просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з 13.08.2022 року дочка позивача ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з гр. ОСОБА_2 , від якого народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.

Після смерті ОСОБА_4 , малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з бабусею - ОСОБА_1 (позивач).

Відповідач не займається вихованням дитини, повністю її ігнорує, жодним чином не піклується про стан її здоров`я, не відвідує дитину, не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, матеріально не утримує.

У зв`язку з захистом прав та інтересів дитини, для якісного покращення її життя, виховання, навчання, а також враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, позивач вимушена була звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 22).

03.04.2023 року на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд (а.с. 40).

У судове засідання позивач не з`явився та подав до суду заяву про розгляд справи без її участі (52).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач не займається вихованням дитини, повністю її ігнорує, жодним чином не піклується про стан її здоров`я, не відвідує дитину, не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, матеріально не утримує.

В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини , батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток , батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя , батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 про «Питання діяльності органів опіки піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», спірні питання щодо виховання дитини опрацьовуються службою у справах дітей за місцем проживання/перебування дитини.

Згідно з наданим висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27 березня 2023 року № 103/2132/41/3, служба вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина (а.с. 29-30).

У згаданому висновку зазначено, що службою встановлено відсутність будь-якого піклування відповідача по відношенню до свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки останній не цікавиться життям своєї дитини, не спілкується та не здійснює належний догляд за дитиною.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач, як батько, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 152, 154-155, 164, 165, 166 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, Пленумом Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, м. Київ, Харківське шосе, буд 4-А, ЄДРПОУ: 37397237.