Ухвала суду № 110974331, 17.05.2023, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 травня 2023 р. м. Рівне Справа №918/816/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (вул. Колгоспна, 42, Тараканів, Дубнівський район, Рівненська область, 35641, код ЄДРПОУ 40002972)

до відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ),

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , НОМЕР_5 ),

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , НОМЕР_6 )

про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства

у судовому засіданні приймали участь представники:

- від позивача: Жуковський О.В;

- від відповідача-1: Лабовкін О.О.;

- від відповідача-2 ОСОБА_2 : адвокат Сокол О.Ю. (в режимі ВКЗ);

- від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_3 : адвокат Дробот Д.М. (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшов позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Ухвалою від 10.10.2022, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.11.2022. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою від 08.11.2022 оголошено перерву до 17.11.2022.

17 листопада 2022 року у визначений судом час для проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Рівненській області було відсутнє електропостачання, перевірити явку учасників справи, що заявляли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не було можливості. Судове засідання 17.11.2022 не відбулося.

Ухвалою від 17.11.2022 підготовче судове засідання призначено на 01.12.2022.

01 грудня 2022 року від представника позивача надійшли:

- клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_2 , в обґрунтування якого адвокат Корень О.М. звертає увагу, що якщо проаналізувати пояснення, які надані третьою особою - ОСОБА_3 , вбачається, що фактично часткою ОСОБА_7 спочатку заволодів ОСОБА_2, який у подальшому цю частку передав ОСОБА_3 . Наразі необхідно залучити до участі у справі ОСОБА_2 (РНКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ). Згідно з наданих третьою особою документів вбачається, що саме ОСОБА_2 прийняв частку ОСОБА_7 у статутному капіталі відповідача і саме ОСОБА_2 у невідомий представнику позивача спосіб передав частку ОСОБА_1 ОСОБА_3.

- клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 918/940/22.

01 грудня 2022 року у визначений судом час для проведення судового засідання у м. Рівному оголошено повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів, а відтак судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 01.12.2022 підготовче судове засідання призначено на 12.12.2022.

Ухвалою від 12.12.2022, між іншого, підготовче судове засідання відкладено на 27.12.2022.

27 грудня 2022 року від представника відповідача Лабовкіна О. надійшли:

- заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі;

- клопотання про долучення до матеріалів доказів на виконання вимог ухвали від 12.12.2022.

Ухвалою від 27.12.2022 оголошено перерву у судовому засіданні на 12.01.2023.

У судовому засіданні 12.01.2023 судом залишено без розгляду клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Корень О.М. про витребування доказів від 27.12.2022 у зв`язку з його відкликанням заявником та оголошено перерву до 18.01.2023.

Ухвалою від 18.01.2023, серед іншого,

- залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ;

- зобов`язано ОСОБА_1 оформити заяву про надання відповідей на запитання вказаних в Додатку № 19 відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ст.ст. 88, 90 ГПК України (у формі заяви свідка) та надати її суду не пізніше як за п`ять днів до наступного судового засідання з доказами надіслання учаснику справи, який поставив письмові запитання - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія";

- клопотання представника ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено;

- залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача;

- зобов`язано Центр надання адміністративних послуг м. Дубно у порядку ч. 7 ст. 176 ГПК України протягом 5-ти днів від дня отримання даної ухвали, надати персональні дані про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 ;

- заяву представника позивача адвоката Корень О.М. про зміну підстав позову прийняти до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням заяви про зміну підстав позову;

- клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Корень О.М. про витребування доказів від 11.01.2023 задоволено частково;

- витребувано у відповідача-1 належним чином завірену копію протоколу № 4 від 09.10.2017 загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія";

- у решті вимог клопотання представника позивача адвоката Корень О.М. про витребування доказів відмовлено;

- у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Корень О.М. про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відмовлено;

- у задоволенні заяви представника позивача адвоката Корень О.М. про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О.В. та приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округа Піддубну Л.П. у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору відмовлено;

- у задоволенні клопотання представника відповідача- 1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи - відмовлено;

- підготовче судове засідання відкладено на 09.02.2023.

У судовому засіданні оголошено перерву до 23.02.2023.

Ухвалою від 23.02.2023 у задоволенні клопотання від 09.02.2023 представника ОСОБА_1 адвоката Корень О.М. про зупинення провадження у справі 918/816/22 - відмовлено. Оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 14.03.2023.

02 березня 2023 року від представника позивача адвоката Корень О.М. надійшли докази направлення на адреси учасників справи відповідей на запитання вказаних в Додатку № 19 відзиву на позовну заяву (у вигляді перекладу з англійської мови на українську).

14 березня 2023 року від представника позивача адвоката Корень О.М. надійшли: клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи; клопотання про зупинення розгляду справи № 918/816/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 918/89/23; клопотання про витребування доказів у справі.

14 березня 2023 року господарський суд, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення (перенесення) розгляду справи дійшов висновку про відмову у його задоволенні з підстав, викладених в ухвалі від 14.03.2023.

Також у судовому засіданні 14.03.2023, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи (вх. № 3853/22 від 01.12.2022) до набрання законної сили рішенням у справі №918/940/22, суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні. У судовому засіданні 14.03.2023, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи (вх. № 2368/23 від 14.03.2023) до набрання законної сили рішенням у справі № 918/89/23 суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні. Оскільки адвокатом Корень О.М. подано клопотання про витребування доказів із пропуском процесуального строку, встановленого Законом, а представник позивача не навела причин поважності пропуску встановленого законом процесуального строку на подання клопотання, то господарський суд протокольною ухвалою 14.03.2023 залишив клопотання представника ОСОБА_1 адвокат Корень О.М. про витребування доказів без задоволення.

Ухвалою від 14.03.2023 закрито підготовче провадження у справі № 918/816/22. Призначено справу № 918/816/22 до судового розгляду по суті на 04.04.2023.

04 квітня 2023 року від представника позивача адвоката Корень О.М. надійшли:

- клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання;

- заява про участь у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, яку провести з використанням його власних технічних засобів (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 04.04.2023 відкладено розгляд справи № 918/816/22 по суті на 04.05.2023. Заяву представника позивача адвоката Корень О.М. про участь у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції з ОСОБА_8 (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням онлайн сервісу відеозв`язку, пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.

04 травня 2023 року від представника позивача адвоката Корень О.М. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи та перенесення (відкладення) судового засідання.

04 травня 2023 року господарський суд, розглянувши клопотання представника позивача адвоката Корень О.М. про зупинення розгляду справи та перенесення (відкладення) судового засідання, протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні.

У судовому засіданні 04.05.2023 представник позивача адвокат Корень О.М. заявила усне клопотання про виклик ОСОБА_1 у судове засідання з розгляду справи № 918/816/22 в якості свідка.

Господарський суд, розглянувши дане усне клопотання представника позивача адвоката Корень О.М., дійшов висновку про відмову у його задоволенні з підстав, викладених в ухвалі від 04.05.2023.

У судовому засіданні 04.05.2023 представник позивача адвокат Корень О.М. заявила усне клопотання про визнання явки у судове засідання з розгляду справи № 918/816/22 усіх учасників справи обов`язковою.

Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про визнання явки у судове засідання з розгляду справи № 918/816/22 усіх учасників справи обов`язковою, оскільки необхідності у вчиненні процесуальних дій, що потребують їх особистої участі немає.

У судовому засіданні 04.05.2023 представник позивача адвокат Корень О.М. заявила усне клопотання про оголошення перерви з метою надання можливості підготовки заяви про відвід судді Пашкевич І.О. та підготовки і подання заяви про участь у судовому засіданні після перерви у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 04.05.2023 оголошено перерву до 16:50 год. цього ж дня.

Перед початком судового засідання о 16:50 год. від представника позивача адвоката Корень О.М. надійшла заява про відвід судді Пашкевич І.О.

Господарський суд, розглянувши заяву представника позивача адвоката Корень О.М. про відвід судді Пашкевич І.О. дійшов висновку про відмову у задоволенні такої заяви з підстав, викладених в ухвалі від 04.05.2023.

У подальшому представник позивача адвокат Корень О.М. заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи № 918/816/22, оскільки закінчився робочий день, а примушувати залишатися її як адвоката у судовому засіданні в позаробочий час порушує її конституційні права та інтереси.

Ухвалою від 04.05.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/816/22 по суті на 17.05.2023.

17 травня 2023 року судом встановлено, що треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на їх офіційні електронні адреси ухвали від 04.05.2023.

Від представника позивача адвоката Жуковського О.В. надійшла заява про надання можливості ознайомитися із матеріалами справи, зробити фотокопії та відкладення судового засідання.

В обґрунтування поданої заяви адвокат Жуковський О.В. вказав, що договір про надання правової допомоги було укладено лише вранці 17.05.2023, а відтак Жуковському О.В. необхідний час для вивчення матеріалів справи № 918/816/22.

Господарський суд, заслухавши аргументи адвоката Жуковського О.В. дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 15:20 год. цього ж дня - 17.05.2023.

Господарський суд з`ясував, що 15:30 год. відділом канцелярії та документального забезпечення суду зареєстровано клопотання представника ОСОБА_7 адвоката Жуковського О.В. про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Господарський суд, розглянувши подане клопотання, встановив наступне.

Адвокат Жуковський О.В. просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Рівненському НДКЦ (науково-дослідному експертному криміналістичному центру) Міністерства внутрішніх справ України. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

- Чи виконано підпис в акті приймання-передачі від 29.01.2021 за договором купівлі - продажу частки з відкладальною обставиною, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л.П. 02.03.2020 за № 799 ОСОБА_10 чи іншою особою;

- Чи виконано підпис в акті приймання-передачі від 29.01.2021 за договором купівлі - продажу частки з відкладальною обставиною, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Піддубною Л.П. 02.03.2020 за № 800 ОСОБА_10 чи іншою особою.

Витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 закрито підготовче провадження у справі № 918/816/22. Призначено справу № 918/816/22 до судового розгляду по суті на 04.04.2023.

Відтак, позивачем пропущено процесуальний строк на подання клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник ОСОБА_7 адвокат Жуковський О.В. не надав суду мотивованих обґрунтувань поважності причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення у справі судової експертизи. Водночас вказав, що раніше означене клопотання не могло бути подано, адже договір про надання правової допомоги ОСОБА_9 було укладено лише вранці 17.05.2023.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Суд враховує, що провадження у справі № 918/816/22 відкрите 10.10.2023. При цьому інтереси ОСОБА_7 з моменту відкриття провадження у даній справі представляє адвокат Корень О.М., яка могла заявити клопотання про призначення у справі судової експертизи у межах встановленого законом строку, однак таким процесуальним правом не скористалася.

Факт укладення договору про правову допомогу із іншим представником - адвокатом Жуковським О.В. не ставить позивача у нерівні умови із іншими учасниками справи. При цьому з огляду на те, що адвокат Корень О.М. є діючим представником ОСОБА_1 (доказів відкликання її повноважень в матеріалах справи відсутні), отже наведені Жуковським О.В. причини неподання клопотання про призначення експертизи у встановлений законом строк є безпідставними.

Віктор Лисак не є обмеженим у кількості представників, які мають право представляти його у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Зважаючи на відсутність обмежень щодо кількості представників, які можуть представляти ОСОБА_7 в суді, а також відсутності об`єктивних причин неможливості подання позивачем чи його представником Корень О.М. клопотання про призначення у справі судової експертизи до закінчення підготовчого провадження, у суду відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення у справі судової експертизи з підстав того, що наразі ОСОБА_1 представляє інший адвокат.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У силу вимог ч.ч. 4, 5 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Зважаючи на викладене в сукупності, господарський суд протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання представника ОСОБА_7 адвоката Жуковського О.В. про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

У подальшому представник ОСОБА_1 адвокат Жуковський О.В. вказав, що йому було недостатньо часу для того, щоб ознайомитися з матеріалами справи, а відтак просив суд відкласти розгляд справи із визначенням нової дати.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника позивача адвоката Жуковського О.В. про відкладення судового засідання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Жодної із підстав для відкладення, що наведені у ч. 2 ст. 202 ГПК України, під час судового засідання 17.05.2023 не встановлено.

Суд надав можливість представнику ОСОБА_1 ознайомитися із матеріалами справи № 918/816/22, оголосивши перерву у даному судовому засіданні.

Водночас суд враховує, що провадження у справі № 918/816/22 відкрите 10.10.2023. При цьому інтереси ОСОБА_7 з моменту відкриття провадження у даній справі представляє адвокат Корень О.М., яка неодноразово ознайомлювалася із матеріалами справи та робила їх фотокопії.

Судом неодноразово відкладався розгляд справи та суд сприяв тому, щоб сторони мали можливість реалізувати свої процесуальні права.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників господарського процесу, заборону зловживати наданими правами.

При цьому, судом завчасно повідомлено позивача та його представника ОСОБА_1 про дату та час судового засідання 17.05.2023, а відтак часу для ознайомлення представників позивача з матеріалами справи від дати крайнього судового засідання 04.05.2023 до 17.05.2023 було в більшій мірі чим достатньо.

Перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав не було.

Тим більше, нових доказів чи заяв по суті спору з дати крайнього судового засідання до суду не надходило.

Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що позивач не обмежений певним колом представників та міг би направити в дане судове засідання іншого представника - адвоката Корень О.М., яка обізнана із матеріалами справи № 918/816/22. Причини неявки у судове засідання 17.05.2023 адвокат Корень О.М. не повідомила.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні 18.01.2023 судом встановлено, що позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Від представника ОСОБА_1 адвоката Корень О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи 18.01.2023, у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні.

Крім того, адвокат Корень О.М. також не з`явилася у судові засідання 14.03.2023 та 17.05.2023.

Зважаючи на те, що неявка Лисака Віктора та його представника адвоката Корень О.М. у судове засідання 17.05.2023 є повторною, у суду з огляду на норми п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відсутня можливість для відкладення судового засідання з підстав поважності причин неявки позивача та його представника і як наслідок з підстав необхідності надання такого часу для ознайомлення з матеріалами справи іншому представнику із визначенням нової дати.

З огляду на викладене у сукупності суд не знашов підстав для відкладення розгляду справи, а відтак протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Після цього представник ОСОБА_7 адвокат Жуковський О.В. просив суд надати час для підготовки заяви про відвід.

Суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 16:20 год. цього ж дня - 17.05.23.

Після перерви представник ОСОБА_7 адвокат Жуковський О.В. заявив судді Пашкевич І.О. відвід.

В обґрунтування заяви про відвід адвокат Жуковський О.В. зазначив, що суддя Пашкевич І.О. веде себе необ`єктивно, а своєю поведінкою створює сумніви в існуванні правосуддя в Україні. Батько судді Пашкевич І.О. та тесть Меткого Володимира працювали в один і той же час в судовій системі України, а Меткий В.В., як і батько судді Пашкевич І.О. так і сама суддя Пашкевич І.О. є родом із Дубнівського району. А відтак така процесуальна поведінка судді Пашкевич І.О. свідчить про необ`єктивність внаслідок дії сторонніх осіб на суддю Пашкевич І.О. Аргументів у чому полягає неможливість до 17.05.2023 навіть ознайомитися із матеріалами справи та розуміти у чому суть пред`явленого позову, відзивів, долучених доказів у справі, не кажучи уже про можливість підготуватись до розгляду справи по суті суддя Пашкевич І.О. не наводить. А тому суддя Пашкевич І.О. чинить тиск на представників ОСОБА_7 , перешкоджає у доступі до правосуддя. Зважаючи на той факт, що голова Верховного Суду замішаний у корупційних справах, не виключено, що і суддя Пашкевич І.О. є учасником даного кримінального провадження, так як її поведінка підриває авторитет суду.

Отже, як вбачається, представник позивача ОСОБА_1 має сумнів щодо неупередженості судді Господарського суду Рівненської області Пашкевич І.О. при розгляді справи № 918/816/22.

В обґрунтування поданої заяви, заявник покликається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (судове засідання призначено на 17.05.2023, у судовому засіданні 17.05.2023 оголошено перерву до 16:20 год. цього ж дня, а заява про відвід судді подана у судовому засіданні 17.05.2023), така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до п.п.3, 5, ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Пунктами 80, 81 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" визначено, що навіть зовнішні ознаки мають певне значення для вирішення питання довіри, яке суди в демократичному суспільстві повинні вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України).

Розглянувши заяву позивача про відвід судді Пашкевич І.О., суд дійшов висновку, що дана заява є необґрунтованою та безпідставною. При цьому господарський суд керувався наступним.

У поданій позовній заяві заявник вказує, що суддя Пашкевич І.О. веде себе необ`єктивно, а своєю поведінкою створює сумніви в існуванні правосуддя в Україні.

Водночас у чому саме полягає необ`єктивність судді Пашкевич І.О. у поданій заяві адвокатом Жуковським О.В. не зазначено.

Обставини, на які посилається адвокат Жуковський О.В. про те, що батько судді Пашкевич І.О. та тесть Меткого Володимира працювали в один і той же час в судовій системі України, а Меткий В.В., як і батько судді Пашкевич І.О. так і сама суддя Пашкевич І.О. є родом із Дубнівського району - не є підставами для відводу відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, інформація, що зазначена адвокатом Жуковським О.В. є недостовірною, позаяк суддя Пашкевич І.О. не є родом із Дубнівського району.

Крім того, факт того, що батько судді Пашкевич І.О. (який у відставці) працював в один і той же час в судовій системі Рівненської області із кимось із інших суддів які є родом із Дубнівського району Рівненської області не може свідчити про необ`єктивність судді Пашкевич І.О. або наявності сумнівів у її неупередженості.

Означені сумніви є виключно припущеннями самого заявника адвоката Жуковського О.В

Водночас аргументи, що суддя Пашкевич І.О. є учасником кримінального провадження пов`язаного із головою Верховного Суду взагалі є надуманими та такими що не відповідають дійсності, побудовані виключно на припущеннях самого адвоката Жуковського О.В.

Аргументи та підстави у зв`язку із чим суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи наведено у даній ухвалі, а також в усному порядку роз`яснено стороні заявника адвокату Жуковському О.В. під звукозапис у судовому засіданні 17.05.2023.

З врахуванням наведеного суд не вбачає наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а доводи заявника за своєю суттю є незгодою з процесуальними рішеннями судді.

Згідно з положеннями ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Проте, наведені заявником обґрунтування не свідчать про порушення судом принципу пропорційності, а за своєю суттю є незгодою з процесуальними рішеннями та діями судді Пашкевич І.О.

Суд підкреслює, що Лисак Віктор у жодне з судових засідань по розгляду справи № 918/816/22 не з`явився. Його інтереси при розгляді даної справи з початку відкриття провадження у справі представляє адвокат Корень О.М., яка неодноразово ознайомлювалася із матеріалами справи та робила їх фотокопії.

Позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників господарського процесу, заборону зловживати наданими правами.

Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, безпідставними та декларативними є аргументи адвоката Жуковського О.В. про упередженість судді Пашкевич І.О..

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.

За нормами ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.

По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви заявлений відвід пов`язаний із незгодою із процесуальними діями та рішеннями судді Пашкевич І.О., та припущенням про ймовірну упередженість судді, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, є неприпустимим.

Суд проаналізувавши доводи наведені заявником у заяві про відвід судді, дійшов висновку про їх безпідставність, адже такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, підтвердження власних сумнівів у неупередженості та об`єктивності заявник не навів, а суд не встановив.

В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.

Заявлений відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника, а на доказовій базі.

Обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість судді стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.

Як вбачається із матеріалів справи, суд при ухваленні процесуальних рішень з приводу заявлених заяв чи клопотань - наводив обґрунтування у відповідних ухвалах.

Однією з підстав для відводу судді Пашкевич І.О. адвокат Жуковський О.В. зазначає незгоду з процесуальним рішенням судді Пашкевич І.О., які пов`язані із постановленням ухвали від 17.05.2023 про відмову у відкладенні розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, приймаючи до уваги те, що заява про відвід мотивована по-суті незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, та побудована на припущеннях заявника, - суд вважає її необґрунтованою, та відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України такою що не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи заявлену незгоду заявника з процесуальними рішеннями судді, слід зазначити, що нормами чинного ГПК України визначено механізми реалізації прав учасником судового процесу, якщо учасник не погоджується з процесуальним рішенням судді, в тому числі, але не виключно - шляхом надання учаснику права оскаржити таке процесуальне рішення до суду вищої інстанції через включення заперечень на певне процесуальне рішення у скаргу на рішення суду по суті спору, або шляхом подання окремої скарги на процесуальне рішення судді у визначених законом випадках.

Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

При цьому, розглядаючи дану заяву суд відзначає, що у відповідності до положень процесуального закону, право на оцінку процесуальних рішень судді віднесено до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді відповідно апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення, разом з тим, як зазначено судом, заявником не надано суду доказів наявності безумовних обставин для відводу судді у випадках, що передбачені статтею 35 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У зв`язку з вищенаведеним, в задоволенні заяви про відвід судді Пашкевич І.О. слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини, характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ст.ст. 35, 38 ГПК України, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді вказаної справи, недопущення в учасників справи чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суд вважає за необхідне заявити заяву про самовідвід.

Керуючись ст. ст. 13, 35, 36, 38, 39, 119, 182, 202, 207, 216, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Жуковського О.В. про відвід судді Пашкевич І.О. - відмовити.

2. Заяву судді Пашкевич І.О. про самовідвід від розгляду справи №918/816/22 задоволити.

3. Передати справу № 918/816/22 уповноваженій особі апарату Господарського суду Рівненської області для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили 17.05.2023 в порядку передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України, негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею - 19.05.2023.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич