Рішення № 110970014, 19.05.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 р. №520/4423/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про розгляд заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 25.01.2022 року.

2. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 з моменту звернення з відповідною заявою до відповідача, а саме з 03.11.2021 року.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (61000, Харківська обл., м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під, 2 пов, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на оплату правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_2 ) у розмірі 6000,00 грн. (шість тисячі гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущені протиправні дії щодо відмови у призначенні пенсії позивачу по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Також зазначив, що 25.01.2022 року управлінням пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно призначення пенсії в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У призначенні пенсії відмовлено у зв?язку з тим, що в наданих документах для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, та відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування наявність страхового стажу менша за 15 років, та відсутній витяг з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що чоловік позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про смерть від 12.10.2021 серії НОМЕР_3 .

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 03.11.2021 із заявою, в якій просив призначити пенсію в разі втрати годувальника, за померлого чоловіка.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 25.01.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв?язку з тим, що в наданих документах для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби та деяких інших осіб, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, та відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування наявність страхового стажу менша за 15 років, та відсутній витяг з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності, призначити пенсію в разі втрати годувальника немає законних підстав.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Щодо шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що, за загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі № 493/1867/17, від 19.03.2019 року у справі № 806/1952/18.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 36 Закону №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З огляду на положення статті 36 Закону №1058-IV позивач у зв`язку з втратою годувальника виявила намір скористатися своїм правом на перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст.29 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Згідно ч. 2 ст.30 Закону № 2262-ХІІ незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Приписами п.б ч.1 ст.36 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

З матеріалів справи вбачається, що у рішенні Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про розгляд заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 25.01.2022 року по-перше, не надано фактичної оцінки документи, які подані позивачем на призначення пенсії, та не зазначено належними чи неналежними є подані документи.

Також у спірному рішенні зазначено, що відсутній витяг з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності, однак з матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію по інвалідності, також наявна довідка про доходи № 8467 2112 6744 2411 про те що позивач перебуває на обліку в Ізюмському об`єднаному управлінні ПФУ в Харківській області і отримує пенсію по інвалідності.

Отже, за таких підстав, суд приходить до висновку про скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про розгляд заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 25.01.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника.

Щодо вимоги позивача зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 з моменту звернення з відповідною заявою до відповідача, а саме з 03.11.2021 року, суд зазначає наступне

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога щодо призначення пенсії позивачу по втраті годувальника є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в сумі 6000,00 грн.

Дослідивши клопотання та наявні матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 2-5 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження обсягу наданих послуг та понесених позивачем витрат представником позивача надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 17.02.2023, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 17.02.2023, попередній розрахунок послуг з надання правничої допомоги від 17.02.2023, товарний чек від 17.02.2023, довідка про оплату юридичних послуг адвоката від 17.02.2023, акт виконаних робіт від 24.02.2023, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Предметом вказаного договору є те, що клієнт ОСОБА_1 доручає, а Адвокат приймає до виконання доручення про надання правової допомоги в обсязі і на умовах, передбачених цим Договором у якості її представника за її позовом до Пенсійного фонду України або його підрозділів у справі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії на стадії розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору розмір гонорару, а також витрат, які виникли у зв?язку з виконанням даного Договору узгоджується сторонами додатково та визначається в додатку №1 до даного договору. Додаток № 1 невід?ємною частиною даного договору.

На підтвердження понесених витрат у справі позивачем долучено копію акту виконаних робіт від 24.02.2023.

Відповідно до акту від 23.11.2022 року, який був підписаний сторонами, виконавцем в інтересах клієнта надавались послуги:

- Надання усних консультацій - 2 година;

- Ознайомлення з документами які мають відношення до справи - 3 година;

- Аналіз судової практики - 2 години,

- Розроблення правової позиції - 1 години,

- Складення позовної заяви - 8 години,

- Виїзд до пошти з метою направлення позовної заяви до суду - 1 година;

Загальна сума за актом від 24.02.2023 року склала 6000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, враховуючи час витрачений адвокатом на надання послуг , вважає, що заявлена сума 6000,00 є неспівмірною із фактично наданими послугами, а тому, з урахуванням принципу справедливості та витраченого часу, присуджує на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про розгляд заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 25.01.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника, за померлого чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.