Рішення № 110968486, 19.05.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 року м.Київ№ 320/15006/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та просить суд:

визнати протиправним та скасування рішення від 27.10.2021 № 226/2021 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є безпідставним, прийнятим не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією Укрїни та Законами України, з використанням повноважень всупереяч меті, з якою це повноваження надано, необґрунтованим, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Вважає, що спірне рішення порушує його права та обов`язки, оскільки прийнято з порушенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, на думку позивача скаргу подано заявником для не через його, як адвоката професійні дії, а у зв`язку із бажанням отримати підставу для перегляду обвинувального вироку Солом`янського районного суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 760/21201/20.

Представник відповідача направив до суду відзив на позову заяву, в якомі просить суд відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування зазначає, що у серпні 2021 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга на дії адвоката ОСОБА_1 за результатом розгляду якої було прийнято рішення притягнути його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 2, 3 і 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та, як наслідок, позбавлено позивача права на заняття адвокатською дільністю.

Вважає, що строк притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не порушено, оскільки під час розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що договір про надання правової допомоги від 22.09.2020, укладений між скаржником та адвокатом є діючим, у зв`язку з чим вважає, що порушення є триваючим.

Від позивача надійшла відповідь на відзив в якому вказує, що днем завернення вчинення ним дисциплінарного проступку є 22.09.2020, а саме день коли скаржником було підписано заяву щодо визнання винуватості.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 62 від 30.09.1999 ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1650/10 від 30.09.1999 та видано відповідне посвідчення № 1650/10 від 30.09.1999.

04.08.2021 за вх. № 882 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням від 12.10.2021 № 205/2021 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд дисциплінарної справи на 27.10.2021.

Так, в провадженні Солом`янського УП ГУНГІ в м. Києві перебувало кримінальне провадження відносно скаржника. Скаржник вказував на те, що на той час він користувався правовою допомогою адвоката ОСОБА_3

22.09.2020 йому зателефонував дізнавач ОСОБА_4 та повідомив про необхідність прибути до Солом`янського УП ГУНП в м. Києві для участі в слідчих та процесуальних діях у вказаному кримінальному провадженні, при цьому - ним було повідомлено свого захисника ОСОБА_3 про виклик до дізнавача.

Коли скаржник прибув до управління поліції, то адвоката ОСОБА_3 на той чає там ще не було, однак дізнавач сказав скаржнику, що неподалік присутній інший адвокат; якому можна заплатити 500,00 грн та швидко підписати необхідні документу. Дізнавач також повідомив, що суд призначить скаржникові покарання у вигляді штрафу, тому немає сенсу довго очікувати адвоката за договором.

Після цього до кабінету дізнавача підійшов запропонований тим самим дізнавачем адвокат ОСОБА_1 , у його присутності скаржник швидко підписав всі процесуальні документи не звертаючи уваги на їх зміст та дати, при цьому адвокат ОСОБА_1 стояв поряд, нічого скаржнику не говорив з приводу документів, які він підписував.

Зазначив, що конфіденційного побачення адвокат ОСОБА_1 зі скаржником не проводив, всі постійно перебували в кабінеті разом із дізнавачем ОСОБА_4 .

В скарзі зазначено, що того ж дня, а саме 22.09.2020 скаржником було підписано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення про обмеження права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Скаржник вказував, що адвоката ОСОБА_1 він бачив один раз у своєму житті під час слідчих дій, жодного разу після цього цей адвокат скаржнику не телефонував.

05.10.2020 судом було ухвалено вирок, за яким ОСОБА_5 визнано винним за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України і призначено покарання у вигляді арешту строком на 1 місць. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано не відбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2019, призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць.

Скаржник стверджував, що адвокат ОСОБА_1 неналежно виконував свої професійні обов`язки, що виразилось у наступному: адвокат фактично не ознайомився з матеріалами кримінального провадження; адвокат не провів конфіденційного побачення з підзахисним; адвокат не з`ясував чи є наявними відносно скаржника інші кримінальні провадження чи вироки, які набрали законної сили; адвокат погодився підписати заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, попри те, що 14.08.2019 Голосіївським районним судом м. Києва відносно скаржника було ухвалено вирок та на момент підписання зазначеної заяви він перебував на іспитовому строку за вказаним вироком; адвокат не звернув увагу на зазначеному в обвинувальному акті рецидиву, як обставину, яка обтяжує покарання та порадив підписати вказану заяву; адвокат не роз`яснив скаржнику насідки підписання вказаної заяви, зокрема, щодо подальшої можливості оскарження вироку, ухваленому у спрощеному порядку; адвокат не роз`яснив порядок призначення покарань за сукупністю вироків, тому скаржник не знав, що суд може ухвалити вирок за вчинення проступку та приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком та призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі; адвокат не зв`язався із захисниками скаржника ні за договором, ні за дорученням для надання безоплатної правової допомоги.

Разом з тим, покладаючись на адвоката, скаржник підписав заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, не очікуючи негативних наслідків щодо себе.

За результатом розгляду дисциплінарного проступку, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області було прийнято рішення щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбачених п. 2, 3 і 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Застосувано до адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку зі вчиненим ним проступком, дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, а також у зв`язку з застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняггя адвокатською діяльністю - припинити право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 з дня винесення цього рішення, шляхом анулювання свідоцтва про право на занятгя адвокатською діяльністю № 1650/10 від 30.09.1999, що було видане Київською обласною КДКА.

Не погоджуючись з висновками дисциплінарного провадження та рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісієї адвокатури Київської області, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 08.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076 адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частина 1 ст.2 Закону № 5076 передбачає, що адвокатура України недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 2 цього Закону метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ст. 33 Закону № 5076 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ч. 1, 10, 11 ст. 50 Закону № 5076 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовки осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Частиною 5 ст. 50 Закону № 5076 обумовлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до ст. 37 Закону № 5076 дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

порушення дисциплінарної справи;

розгляд дисциплінарної справи;

прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано ст. 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076.

Згідно зі ст. 38 Закону № 5076 (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката), член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до ст. 39 Закону № 5076 (порушення дисциплінарної справи), за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону № 5076).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 40 Закону № 5076 дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Частиною 1 ст. 41 вказаного Закону № 5076 встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Частиною 1 та 2 ст. 34 Закону № 5076 визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

порушення вимог несумісності;

порушення присяги адвоката України;

порушення правил адвокатської етики;

розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Таким чином, підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, питання щодо наявності чи відсутності складу якого у діянні адвоката з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі № 815/1830/18.

У разі прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідний дисциплінарний орган, із урахуванням обставин вчинення проступку, його наслідків, особи адвоката та інших обставин, вирішує питання щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, що накладається на адвоката, який має відповідати вимогам Закону № 5076-VI і належним чином вмотивований у відповідному рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку;

чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому слід ураховувати, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження.

В ході розгляду справи, судом встановлено, в оскаржуваному рішенні зафіксовано, що дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за: порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов`язків.

Суд зазначає, що положеннями Закону № 5076 та Правил адвокатської етики не визначено поняття «грубого» їх порушення, зважаючи на що, таке є оціночним і надання відповідної оцінки порушенню належить до компетенції органу, який вирішує відповідне питання.

За результатами дисциплінарного провадження відносно позивача встановлено, що адвокат Косянчук Віктор Дмитрович в порушення вимог щодо належного виконання своїх професійних обов`язків, був би зобов`язаний ознайомитись з матеріалами кримінального провадження щодо скаржника ОСОБА_6 , в яких міститься інформація щодо участі у провадженні адвоката Центру надання безоплатної допомоги ОСОБА_7 .

Адвокат Косянчук Віктор Дмитрович в порушення ст. 51 Правил адвокатської етики не отримав згоди адвокатів Лисенка В.А. та Гошка В.І., уклав договір про надання правової допомоги та взявши участь у проведенні процесуальної дії з допиту ОСОБА_6 .

Сатттею 23 Правил адвокатської етики визначено, що якщо клієнт пов`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов`язаний роз`яснити клієнту про його обов`язок одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), який раніше прийняв доручення від нього.

Також адвокат Косянчук Віктор Дмитрович не вимагав конфідиційного спілкування з ОСОБА_6 з метою з`ясування мотивації його рішення щодо бажання підписати заяву про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення про обмеження права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що свідчить про нехтування ним переваги інтересів його клієнта.

Саттею 28 Закону № 5076 визначено підставами для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги.

Так, адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо:

доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката;

результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;

адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

адвокат є членом сім`ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;

виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім`ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об`єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов`язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

Тобто за наявності істотної відміності правовиз позицій клієнта і адвоката, останній мав би відмовитись або переконати клієнта у вірності позиції захисту, або відмовитись від виконання договору.

Крім того адвокат Косянчук Віктор Дмитрович не подав жодного клопотання, скарги чи заяви в інтересах свого підзахисного, фактично адвокат брав участь в одноразовій процесуальній дії, тривалістю 12 хвилин, а саме наданні показь підзахисним у якості підозрюваного, яка не обумовлювалась інтересами клієнта.

Щодо тверджень позивача про порушення строку притягнення адвоката до дисципдінатної відповідальності, то на думку суду вони є необґрунтованими, оскільки на час порушення дисциплінарної справи, договір про надання правової допомоги ОСОБА_6 був чинний, тому на думку суду такий дисциплінарний проступок є триваючим.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вищевказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.