Ухвала суду № 110968330, 19.05.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 травня 2023 року м. Київ № 320/12053/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) , Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управілння забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області , Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, про зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) , Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управілння забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області , Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач позивач вказує на обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, проте не надає доказів взаємозв`язку порушення прав позмвача відповідачем 3 з бездіяльністю відповідачів 1, 2, 4.

Згідно п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача

В свою чергу позивач не зазначає які права свободи чи інтереси позивача були порушені діями або бездіяльністю відповідачів 1, 2, 4.

Спосіб захисту порушеного права повинен відповідати змісту заявленого порушеного права. Позивач не обґрунтував вимогу зобов`язати відповідачів здійснити освітньо-роз`яснювальну роботу, аналітичне, інформаційне, методичне та організаційне забезпеченя шляхом проведення семінарів Відповідача 3, а також вимогу до відповідача 4 надати роз`яснення органам виконавчої служби про правову позицію судової владиіикладену в постанові Верховного суду в справі № 761/11524/15-ц від 18.04.2018 року в позовних вимогах саме як на спосіб захисту порушеного права.

Тож, позивач не вказав права, яке порушили відповідач 1, 2, 4 і, відповідно, при відсутності вказівки на порушене право неможлива і відповідність способу захисту порушеного права змісту порушеного права.

Окрім того, порушено процесуальні строки встановлені ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 05.08.2020 року в межах виконавчого провадження № 62741512.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок десятиденного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

Посилання позивача на отримання листа відповідача у відповідь та/або відсутність відповіді на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19). За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. Вищевикладене узгоджується з Постановою Верхового Суду від 12.04.2023 року в справі № 380/14933/22.

Посиланя відповідача на введення режиму воєнного стану, як підстави для поновлення пропущеного строку є безпідставним, оскільки оскаружуване рішення було винесено 05.08.2020 року.

У Постанові Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022 року зазначеється, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.\

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також позивачем не обґрунтовано об`єднання позовних вимог до відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Так підставою виникнення вимоги до Відповідача-3 є винесення ним постанови від 05.08.2020 року в межах виконавчого провадження № 62741512 про стягнення виконавчого збору.

А підставою виникнення вимог до Відповідачів 1, 2, 4 є невиконанням ними відповідних "роз`яснень".

Також вимоги до відповідачів 1, 2, 4 не можуть бути похідними від вимоги до відповідача 3, оскільки похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Від задоволення однієї з вимог до відповідачів (або групи вимог) не залежить задоволення іших вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки може бути усунуто шляхом: виконання вимог п. п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України; поданням до суду заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду з врахуванням викладеного в ухвалі; зазначенням підстав та їх обґрунтування для об`єднання позовних вимог. Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) , Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) Управілння забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області , Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Терлецька О.О.