Рішення № 110961641, 04.05.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2-а/229/17/2023

Справа № 219/4684/21

04 травня 2023 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Терещенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, поліцейського ВРПП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Косова Андрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

представник позивача адвокат Полковников Е.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з адміністративним позовом до суду, згідно якого просить скасувати постанову поліцейського ВРПП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції Косова Андрія Олександровича про накладення адміністративного стягнення у вчиненні адміністративного правопорушення серії БАА № 809610 від 02.05.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст. 126, ч.2 ст.126 КУпАП, закрити провадження по справі.

В обґрунтування позову вказує, що 02.05.2021 року поліцейським ВРПП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції Косовим А.О. було винесено постанову серії БАА № 809610 у справі про адміністративне правопорушення. Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гр. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, 2.05.2021 року приблизно о 19 годин 00 хвилин працівники поліції виявили, що позивач знаходиться біля перехрестя вулиці Шосейна та Освітня с. Іванівське і поблизу нього знаходиться велосипед «Кельбаджари», який обладнаний двигуном до 50 кубічних сантиметрів, який був у неробочому стані. ОСОБА_1 рухався на велосипеді застосовуючи мускульну силу, тобто крутив педалі за допомогою ніг, не використовував його як механічний транспортний засіб. При повороті на вулицю Освітня, проїжджаючи частину дороги, де був розсипаний щебінь, заднє колесо велосипеда пішло юзом і тому позивач не зміг втримати рівновагу та впав с велосипеда, отримавши тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, відкритої непроникаючої травми живота у вигляді забійної рани передньо - черевної стінки праворуч, закритого багатоуламкового перелому середньо - нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням відламків, забійної рани надбровної дуги, параорбітальної ділянки праворуч, садна голови, правого плеча, тулуба. Зважаючи на Правила дорожнього руху України, права на керування вказаним засобом (велосипедом), та поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") були не потрібні. Після цього позивач був доставлений у травматологічне відділення КПП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмут», де йому одразу (2.05.2021 року) була виконана операція під наркозом. Приблизно опівночі з 2 на 3 травня 2021 року, коли позивач знаходився на койці у палаті та відходив після операції та наркозу, до нього у палату зайшли працівники поліції, які стали стверджувати, що він порушив правила дорожнього руху і вони на нього склали постанову за порушення цих правил. Позивач сказав їм, що йому погрібна допомога адвоката, але вони на це ніяк не зреагували, сказавши що в постанові все вказано вірно і вказали де йому потрібно розписатися. Так як він був після операції, і ще не відійшов від наркозу, то не розумів, що вказано у постанові, але оскільки працівники поліції наполягали, що в постанові все вказано вірно і позивач повинен в ній розписатися, то він їм повірив і розписався. 3.05.2021 року, коли позивач після отриманих травм зміг вже ясно мислити, то він побачив на тумбочці листа, прочитавши якого зрозумів, що це копія постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, яку, як він зрозумів, залишили працівники поліції. Прочитавши її, позивач зрозумів, що його притягнули до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП. Також стояв його підпис у графі під номером 8: «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено». Він не знав про що йдеться у цих статтях. Так як позивач спочатку ще працівникам поліції казав, що йому потрібна допомога адвоката, так як в такому стані як він знаходився, він не мав можливості оцінити обстановку та захиститися сам, він звернувся за допомогою до адвоката. Адвокат роз`яснив, що у пункті 8 позивач поставив підпис за те, що положення цих статей йому роз`яснені, а послуги адвоката йому не потрібні. Позивач з цим категорично не згоден та вважає, що таким чином працівники поліції грубо порушили його право на захист та постанова є незаконною. Факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.ч.1, 2 ст.126 КУпАП позивач заперечує, жодних доказів стосовно цього відповідачем не надано. Зазначає, що факт вчинення позивачем правопорушення поліцейським Бахмутського ВП зафіксовано лише візуально під час здійснення контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху ПДР України, поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови керувався виключно власними припущеннями щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови відповідача, а тому вказаний спосіб не є належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а відтак не може бути використаний відповідачем як засіб доказування у суді. Вважає, що за вказаних обставин постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2021 року по вказаній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Полковников Е.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Адвокат Полковников Е.О. надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду від представника відповідача надійшла заява, згідно він просив розгляд справи провести без його участі.

07.07.2021 року від відповідача - Головного управління Національної поліції в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що в рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 зазначено, що положення ч.1 ст.276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч. 1,2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Після рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року, 14.07.2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст. 258 КУпАП внесено зміни, а саме, після частини першої доповнено новою частиною. Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Порушення, на які вказує позивач, інспектором допущено не було. Факт вчинення правопорушення підтверджується постановою, а відеозапис від 02.05.2021 буде надано до Артемівського міськрайонного суду Донецької області. Вказує, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, є безпідставними. Не визнання позивачем вини у вчиненні адміністративного правопорушення розцінює як спосіб уникнути відповідальності, у зв`язку із чим просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач - поліцейський ВРПП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Косов А.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, згідно якої просив здійснювати розгляд адміністративного позову за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом достовірно встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, БАА № 809610 від 02.05.2021 року, 02.05.2021 року о 19 годині 00 хвилин в с.Іванівське перехрестя вул. Шосейна - вул. Освітня водій керував т/з «Кельбаджари» б/н, був у незастебнутому на голові мотошоломі, керував без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким т/з, та без обов`язкового полісу страхування власників наземних транспортних засобів цивільно-правової відповідальності, чим порушив п.п. 2.3 г); 2.1 а); 2.1 ґ) ПДРУ, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП. Справу об`єднано згідно ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень (а.с.10).

Зазначена постанова складена працівниками поліції 2.05.2021 року о 23 годині 40 хвилин.

Згідно довідки КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмут» № 2845 від 07.05.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 02.05.2021 року по 07.05.2021 року з діагнозом: політравма в побуті (ДТП від 02.05.2021 року). ЗТГК: забій грудної клітини; відкрита непроникаюча травма живота у вигляді забійної рани передньо - черевної стінки праворуч; закритий багатоуламковий перелом середньо - нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням відламків; забійна рана надбровної дуги, параорбітальної ділянки праворуч; садно голови, правого плеча, тулуба. Операція 02.05.2021 року (а.с.11).

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху України.

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.1 ґ) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 2.3 г) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Згідно ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ст.ст. 121, 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України.

Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що він не скоював даних адміністративних правопорушень, постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст.ст. 251, 268, 278, 279, 280 КУпАП.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КпАП України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КпАП України).

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заперечує свою вину та підстави для притягнення його до відповідальності, оскільки доказів вчинення ним зазначених у постанові правопорушень немає. Крім того, вказує, що поліцейські не надали йому можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП, хоча він мав такий намір, а свій підпис у графі під номером 8: «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» поставив не свідомо, оскільки перебував під дією ліків після операції.

Відповідно до приписів статті 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно положень ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Таким чином, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимогПравил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність згідноКУпАП.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зіст. 31 Закону України «Про Національну поліцію»поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото - i кінозйомки, відеозапису, засобів фото - i кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження обставин справи представником відповідача до відзиву на позовну заяву не додано оптичного диску з записом з місця події, хоча у відзиві відповідач зобов`язався його надати.

Таким чином, суду не надано достовірних доказів вчинення позивачем правопорушення, що зазначене у постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, БАА № 809610 від 02.05.2021 року. Інших доказів на підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови відповідачем не надано та не зазначено про існування таких доказів.

Таким чином, відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормамиКУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

На час розгляду справи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно пункту третього частини третьої вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

А тому, враховуючи приписи ст. 286 КАС України, суд вважає можливим закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Прийняття відповідного рішення про закриття провадження у справі відноситься відповідно до вимог ч.1 ст.222, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП до компетенції органів, які уповноважені законом на розгляд даної категорії справ про адміністративні правопорушення та до компетенції суду при розгляді відповідно до вимог ст.286 КАС України позовів з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначене свідчить про те, що адміністративні суди наділені повноваженнями закривати провадження по справах про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення.

У свою чергу, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративних правопорушень, а наявні докази не підтверджують вказаний факт, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 268, 280, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19, 77, 78, 139, 242-246, 286, 293 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, поліцейського ВРПП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Косова Андрія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАА № 809610 від 02.05.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.ч.1,2 ст.126 КУпАП.

Справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.5 ст.121, ч.ч.1, 2 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 86; код ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя - О.М.Лапченко