Ухвала суду № 110961543, 19.05.2023, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2328/21

Номер провадження 2-р/220/4/23

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2023 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючої - суддіДурач О.А.

за участю секретаря Сербіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Великоновосілківського районного суду Донецької області заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2023 р. до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» про захист прав споживачів. Заява мотивована тим, що рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 22.07.2022 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Проте з судового рішення незрозуміло хто є ЛІЗИНГОДАВЦЕМ відповідно до договору. Позивач просить надати роз`яснення.

Досліджуючи матеріали даної заяви, суд зазначає, що з аналогічною заявою заявник звертався до суду та заяву було розглянуто судом 04.04.2023 р. (номер справи 220/2328/21 , номер провадження 2-р/220/1/23). Копію ухвали заявнику направлено. Інших або нових обставин заявник не зазначив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 1 частини 2 даної правової норми визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо.

Зловживання процесуальними правами це особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з протиправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що відображається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснюються з корисливим або особистим мотивом, завдаючи шкоди інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які беруть участь у справі, а також недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за яких відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (Ухвала ВС від 06.09.2018р., справа № 552/2378/17) [4].

Зазначена правова позиція прослідковується також у рішенні Європейського Суду с прав людини (Koch проти Польщі), а саме якщо заявник прагне підтвердити свої права згідно з Конвенцією в такий спосіб, який грубо порушує права та цінності, які охороняються Конвенцією, така поведінка може бути кваліфікована як зловживання правом на індивідуальне звернення у значенні статті 35§ 3(а) § 32 [5].

Отже, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, суд визнає дії заявника щодо повторного звернення з заявою про роз`яснення судового рішення зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства, оскільки заявником подано заяву, яка вже вирішена судом за відсутності інших або нових обставин, при цьому рішення суду від 22.07.2022 р. набрало чинності, у задоволені позовних вимог відмовлено, подання такої заяви перешкоджає інтересам правосуддя, спрямованим на своєчасний розгляд інших проваджень.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями глави 9 ЦПК України не передбачені дії суду у разі звернення особи з повторною заявою, відповідно до положень ст. 217 ЦПК України, застосовувати за аналогією норми ст. 186 ЦПК України, у даному випадку, недоцільно, оскільки питання про відкриття провадження по даній категорії заяв (про роз`яснення судового рішення) не вирішується.

Згідно ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_1 щодо неодноразового звернення до суду з вказаною заявою аналогічного змісту про роз`яснення судового рішення визнаються зловживанням процесуальними правами, що є підставою для повернення даної заяви, а також застосування до ОСОБА_1 заходу процесуального примусу, передбаченого ст. 144 ЦПК України, у виді попередження.

Керуючись ст.ст. 44, 260-263, 271 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами дії заявника ОСОБА_1 щодо повторного звернення з заявою про роз`яснення судового рішення зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства, як такої, яка вже вирішена судом за відсутності інших або нових обставин.

Застосувати до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді попередження.

Повторно подану заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» про захист прав споживачів повернути заявнику, ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.А. Дурач