Ухвала суду № 110957477, 19.05.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/1733/22

Провадження № 1-кп/229/250/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції у залі судових засідань Дружківського міського суду Донецької області обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000013 від 22.01.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут Донецької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України,-

Встановив:

27 квітня 2022 року в провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000013 від 22.01.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.

Відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду України від 21.10.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», справи підсудні Артемівському міськрайонному суду Донецької області були передані до Дружківського міського суду Донецької області, в тому числі і кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що ОСОБА_5 обвинувачується в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України; в участі у терористичній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України; в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

22.01.2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.01.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

23.01.2022 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 744 300 грн.

В подальшому ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.

Метою та підставами продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, перешкоджати проведенню судового розгляду іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяті років з конфіскацією майна або без такої.

У випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, це створить передумови для спілкування ОСОБА_5 із свідками та впливу на їх подальші покази, переховуватись на тимчасово непідконтрольній території, в змозі знищити, сховати чи спотворити будь - які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків: застосування особистого зобов`язання не можливе у зв`язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; застосування особистої поруки не можливе у зв`язку із відсутністю у обвинуваченого осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов`язки; застосування домашнього арешту не можливе, оскільки м. Бахмут Донецької області, знаходиться поблизу, де на даний час відбуваються активні бойові дії, що може призвести до тимчасової окупації міста та призвести до ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

На теперішній час завершується строк дії ухвали суду, якою стосовно ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор просить суд, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, із збереженням розміру застави у розмірі 744300 гривень, з утриманням у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання, вказав, що його підзахисний вже тривалий час знаходиться під вартою, у чому немає сенсу, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав захисника.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу двомісячного строку тримання під вартою, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, незалежно від наявності клопотань.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд зазначає, що під час розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області 23 січня 2022 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави. В подальшому обраний раніше запобіжний захід було продовжено ухвалою суду. Строк дії спливає. Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, відповідно до вимог ст.12 КК України, та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, та ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке, відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_5 , а саме вчинення тяжкого злочину, за яке, в разі доведеності вини, може бути призначене покарання до 10 років позбавлення волі, та особливо тяжкого злочину, за яке, у разі доведеності вини, може бути призначено покарання до 15 років позбавлення волі, дає суду достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_5 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий, на території України ніде не працює, не має офіційних джерел доходу.

Неможливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на особисте зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні. В разі зміні йому вказаного запобіжного заходу, ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на свідків.

Не можливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на домашній арешт пов`язана з тим, що він, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, або вчинити протиправні дії відносно свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де на теперішній час ведуться активні бойові дії, і у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою реєстрації, поставить під загрозу життя та здоров`я самого обвинуваченого. Таким чином в разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт, цей запобіжний захід не забезпечить покладених на ОСОБА_5 обов`язків, що свідчить про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Не можливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на застосування особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Суд, зазначає, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, з огляду на вірогідність переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та посилання обвинуваченого.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , то судом дані обставини були перевірені та ніяких протипоказань щодо його перебування у слідчому ізоляторі, не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а тому клопотання захисника та обвинуваченого з цього приводу не підлягає задоволенню. При цьому, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17 липня 2023 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї частини.

Задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину - від восьмидесяті до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, наявних ризиків, майнового стану обвинуваченого, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, суд, вважає за доцільним визначити ОСОБА_5 розмір застави, що складає 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинув чанний звільняється з - під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 184, 193-199, 616 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 діб строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань №8».

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 19.05.2023 року по 17.07.2023 року, включно.

Одночасно обрати ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень), яка може бути винесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до прокурора чи суд із встановленою періодичністю, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місяця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 липня 2023 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Дружківський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.. 199 КПК України.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1