№ 110956169, 08.05.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/163/20-9/175/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2023 Справа № 908/2445/20

м.Запоріжжя

За позовом: 1. Фізичної особи підприємця Пітченко Тетяни Степанівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

2. Фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )

3. Фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 )

до відповідача: Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Єдності, буд. 2; інша відома адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, 86)

про стягнення шкоди,

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача-1: Харченко І.І.;

від позивача-2: Харченко І.І.;

від позивача-3: Харченко І.І.;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВЛЕНО:

В провадженні господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О.С.) перебувала справа № 908/2445/20 за позовом: 1. Фізичної особи підприємця Пітченко Тетяни Степанівни, 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , 3. Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з відповідача: Бердянської міської ради на користь ФОП Пітченко Т.С. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Бердянської міської ради в сумі 1 014 750,00 грн понесених збитків, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Бердянської міської ради в сумі 1 699 500,00 грн понесених збитків та на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням Бердянської міської ради в сумі 269500,00 грн понесених збитків.

17.04.2023 за наслідками розгляду справи № 908/2445/20 судом прийнято рішення про часткове задоволення позову.

24.04.2023 до господарського суду надійшла заява представника позивачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №908/2445/20 та стягнення з Бердянської міської ради на користь Фізичної особи підприємця Пітченко Тетяни Степанівни суми 25 533, 33 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, на користь Фізичної особи ОСОБА_1 суми 25 533, 33 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, на користь Фізичної особи ОСОБА_2 суми 25 533,33 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

Згідно з протоколом передачі від 24.04.2023 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду головуючому судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 27.04.2023 вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання з її розгляду призначено на 08.05.2023.

02.05.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшло письмове заперечення, згідно з якими просив відмовити повністю у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи наступним. У позовній заяві про намір стягнення таких витрат не заявлялося, вимоги про стягнення будь-яких судових витрат позовна заява, у тому числі уточнена, не містить. Матеріали справи не містять заяв позивачів про заявлення до закінчення судових дебатів про стягнення судових витрат та подання доказів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. Крім того, відповідачем зазначено про необґрунтованість та неспівмірність розміру витрат на правову допомогу. Так, як зазначив відповідач, позивачем не надано доказів на підтвердження надання замовниками за договорами про надання правової допомоги від 25.12.2008 №№, 2, 3, 4 завдань адвокату, як то передбачено пунктами 1.1. вказаних договорів, не надано жодних актів приймання-передачі виконаної роботи; рахунків на їх оплату, а також квитанцій про їх фактичну сплату позивачами адвокату за надання ним правової допомоги. Крім того, договори не містять порядку розрахунків, оплати тощо. Тобто фактично сума у розмірі 76600,00 грн існує як абстрактна, нічим не підтверджена, в той час як стягненню з іншої сторони підлягають лише реальні понесені витрати у зв`язку із наданням правової допомоги. Наведені в Описі наданих послуг обсяги виконаних робіт та їх вартість, зокрема за складання позовної заяви та відповіді на відзив, є завищеними та неспівмірними із затраченим на їх складання часом та зусиль, предметом спору, який не є занадто складним. Справа не становить публічного інтересу, не впливає на репутацію відповідної сторони тощо. Необґрунтованим відповідач також вважає включення до вартості наданих адвокатом послуг, які заявлені до стягнення з відповідача, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Включення до правової допомоги такої складової як витрати на дорогу є протиправними, оскільки вони не пов`язані з фактом безпосереднього надання правової допомоги та не передбачені нормами ГПК України, тому не підлягають задоволенню. Також вказано, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, який, як вказано представником позивачів у заяві про ухвалення додаткового рішення, було наведено у позовній заяві, є суттєво меншим ніж ті, які позивачі просять стягнути, а саме 76600,00 грн, що згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України є окремою підставою для відмови у стягненні такої суми. Таким чином, за твердженням відповідача, заявлений розмір витрат на правову допомогу у розмірі 76600,00 грн не відповідає співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, його обсягом, а також часом затраченим на виконання таких робіт (надання послуг), є необґрунтованим та не підтвердженим доказами їх фактичного понесення.

Представник позивачів, який приймав участь у судовому засіданні 08.05.2023 в режимі відеоконференції, підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник Бердянської міської ради в судове засідання 08.05.2023 не з`явився.

Частиною 4 статті 244 ГПК України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання.

08.05.2023 заява розглянута, за наслідками розгляду заяви судом прийнято додаткове рішення, оголошено вступну та резолютивну його частини.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заява позивачів (їх представника) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2445/20 з доданими до неї доказами надійшла до господарського суду 24.04.2023 тобто, з урахуванням положень ч. 4 ст. 116 ГПК України, у встановлений законом процесуальний строк.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд насамперед враховує, що господарський процес передбачає необхідність подачі до суду попереднього розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору. У разі подачі стороною такого розрахунку на більш пізніх стадіях, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, №905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Як слідує із змісту позовної заяви, за попереднім (орієнтовним) розрахунком позивачі очікують понести пов`язані із розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

В судовому засіданні 16.03.2023 представник позивачів в усній формі заявив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду після ухвалення рішення, що відображено в протоколі судового засідання від 16.03.2023, в якому також був присутній представник відповідача.

Отже твердження відповідача про те, що у позовній заяві не заявлялося про наявність очікуваних судових витрат позивачів на професійну правничу допомогу, а також незаявлення до закінчення судових дебатів про стягнення таких витрат та подання доказів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що незазначення у позові попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, не може бути достатньою підставою для відмови у стягненні судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважила, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу ІV ГПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами). Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть певні витрати.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 було скасовано Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у даній справі № 908/2445/20, яким у задоволенні позову було відмовлено, та передано справу № 908/2445/20 на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. При цьому, у постанові зазначено, що Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону).

Як свідчать матеріали справи, представництво інтересів позивачів у справі ФОП Пітченко Т.С., Харченко О.О., Дергаль О.І. у справі № 908/2445/20 здійснювалось адвокатом Харченко Іваном Івановичем (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001863 від 05.11.2018), повноваження якого підтверджується ордерами, копії яких додані до позовної заяви (т. 1, а.с.91-93), виданих на підставі Договорів про надання правової допомоги №№ 2, 3, 4 від 25.12.2018, укладених адвокатом Харченко І.І. з кожним з позивачів (Замовники за договорами), умови яких є аналогічними за своїм змістом та копії яких додані до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Вищевказаними Договорами про надання правової допомоги передбачено, що Замовник в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання Замовника надавати йому юридичні послуги, зокрема складати необхідні заяви та документи, в тому числі і до суду, для вирішення будь-яких питань, що можуть з`явитися впродовж виконання Договору, представляти у встановленому законом порядку інтереси Замовника; Замовник зобов`язаний оплачувати послуги Адвоката в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п.п.1.1, 2.1, 3.1). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 6.1).

Відповідно до змісту п. 4.1.2 п. 4.2 Договорів визначено, що Замовник надає Адвокату повноваження, зокрема: представляти інтереси замовника в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу, у тому числі з право пред`явлення позову, подання відзиву, відмови від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду (в тому числі в суді апеляційної та касаційної інстанцій), зміни предмета або підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог.

В пунктах 5.1 Договорів передбачено, що гонорар призначається за фактично наданими послугами передбаченими чинним законодавством відповідно до погодженого опису наданих послуг по кожній справі окремо або за окремим завданням клієнта. Також за погодженням сторін можливим є разовий розрахунок на весь об`єм роботи або у вигляді авансу або кінцевого розрахунку за кожен день роботи у справі (з розрахунку 8 годин один робочий день), який має бути сплачений в обумовлений сторонами час. Гонорар адвоката враховує складність справи та додаткові витрати пов`язані зі збиранням доказів, залученням свідків, експертів, інших процесуальних дій, виїздом до клієнта в разі потреби. Замовник відшкодовує Адвокатові відрядження і інші витрати у справі відповідно до чинного законодавства.

На підтвердження обсягу та вартості наданих адвокатом послуг суду надано (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення) копії Описів наданих за відповідними договорами про надання правової допомоги послуг у справі № 908/2445/20 та їх вартості від 19.04.2023, підписаних Адвокатом окремо з кожним із Замовників (ФОП Пітченко Т.С., Харченко О.О., Дергаль О.І.), які є аналогічними за своїм змістом.

Так, в Описах зазначено, що адвокат Харченко І.І. (Виконавець) з 7 вересня 2020 року по 18 квітня 2023 року (включно) надав кожному із Замовників юридичні послуги у справі №908/2445/20. Загальна вартість послуг наданих Замовнику за вказаний період, яку Замовник має сплатити, становить - 25533,00 грн.

Згідно з пунктом 3 Описів, опис наданих послуг пов`язаних з вивченням та підготовкою матеріалів справи, складанням процесуальних документів, поданням процесуальних документів, участю адвоката у судових засіданнях, інших послуг пов`язаних з розглядом справи включає наступний перелік:

1. Попередня консультація, вивчення матеріалів справи, 1 год. 600 грн.;

2. Складання позовної заяви з підготовкою додатків (доказів) та надсилання до суду та відповідачу 7500 грн;

3. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Запоріжжя, 10.11.2020 2000 грн;

4. Складання відповіді на відзив з підготовкою додатків (доказів) та надсилання до суду та відповідачу 7500 грн;

5. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Запоріжжя, 17.12.2020 2000 грн;

6. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Запоріжжя, 13.01.2021 2000 грн;

7. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Запоріжжя, 19.01.2021 2000 грн;

8. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Запоріжжя, 10.02.2021 2000 грн;

9. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Запоріжжя, 18.02.2021 2000 грн;

10. Складання апеляційної скарги та надсилання до суду та відповідачу 8000 грн;

11. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Дніпро, 02.06.2021 3000 грн;

12. Участь у судовому засіданні у приміщенні суду, м. Дніпро, 14.06.2021 3000 грн;

13. Складання касаційної скарги та надсилання до суду та відповідачу 15000 грн;

14. Клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження 1000 грн;

15. Участь у судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду, м. Київ, 13.10.2021 7000 грн;

16. Участь у судовому засіданні 23.12.2021, м. Запоріжжя,у режимі відео конференції 1000 грн;

17. Заява на виконання ухвали суду від 09.02.2022, з додатками 1500 грн;

18. Участь у судовому засіданні у приміщення суду, м. Запоріжжя, 10.02.2022 2000 грн;

19. Заява на виконання ухали суду від 14.02.2023 2500 грн;

20. Участь у судовому засіданні у приміщення суду, м. Запоріжжя, 06.04.2023 2000 грн;

21. Участь у судовому засіданні 17.04.2023, м. Запоріжжя, у режимі відеоконференції 1000 грн.

Всього загальна вартість вищенаведених послуг складає 76600,00 грн.

При цьому в Описах зазначено, що витрати в сумі 76600,00 грн надані у розрахунку на трьох позивачів у справі 908/2445/20: ФОП Пітченко Т.С., фізичних осіб Харченко О.О. та Дергаль О.І., які розподіляються порівну між позивачами. Таким чином загальна вартість послуг наданих кожному з позивачів за період, вказаний в п. 1 Опису, обчисляється: 76600,00/3 = 25 533,00 грн.

Суд, розглянувши заяву представника позивачів про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2445/20 та додані до неї документи, дійшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Відповідно до змісту частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи.

У Постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Крім того, у вищевказаній постанові Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідач у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення вказує на те, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, який був наведений у позовній заяві, є суттєво меншим від тієї суми, яку позивачі просять стягнути, а саме суми 76600,00 грн, що згідно з ч. 6 ст.129 ГПК України є окремою підставою для відмови у стягненні такої суми.

Вказані доводи відповідача відхиляються судом з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 6 ст. 129 цього Кодексу передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Враховуючи звернення позивачів до господарського суду із позовною заявою у даній справі ще у 2020 році та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області, очевидним є те, що представник позивачів не міг передбачити час, протягом якого триватиме розгляд даної справи та, відповідно, обсяг послуг з надання професійної правничої допомоги для представництва інтересів позивачів з метою захисту їх прав та законних інтересів.

Оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2021, яким у задоволенні позову у справі № 908/2445/20 було відмовлено, оскаржувалось позивачами в особі їх представника - адвоката Харченко І.І. в апеляційному порядку (рішення залишено без змін), в касаційному порядку (рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані та справу передано на новий розгляд), обсяг наданих послуг та, відповідно, їх вартість збільшилась у порівнянні з їх заявленим попереднім розміром, зазначеним у позові.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії на практиці застосовує й Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Зокрема, згідно з практикою Європейськогосуду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Дослідивши надані відповідачем докази, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги про стягнення з відповідача частини заявлених витрат на професійну правничу допомогу, а саме на загальну суму 74 600 грн, обсяг та вартість яких наведено в Описах наданих послуг від 19.04.2023, які підписані Адвокатом з кожним з позивачів, що в даному випадку є доказами їх прийняття Замовниками та у зв`язку із цим складання окремих актів приймання-передачі не є обов`язковим.

У задоволенні заяви в частині стягнення з позивача суми 2000 грн вартості наданих послуг участь у судовому засіданні у приміщенні суду м.Запоріжжя, 17.12.2020, судом відмовляється, оскільки відповідно до протоколу судового засідання 17.12.2020 та змісту ухвали суду від 17.12.2020 представник позивачів у вказане судове засідання не з`явився, тому вартість даної послуги на суму 2000 грн безпідставно включено до описів наданих послуг.

Суд встановив, що представник позивачів адвокат Харченко І.І. приймав участь та представляв інтереси позивачів у судових засіданнях першої, апеляційної та касаційної інстанцій, дати яких вказані у Описах, крім судового засідання у Господарському суду Запорізької області 17.12.2020, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань. В матеріалах справи, крім позовної заяви, містяться складені та підписані адвокатом відповідь на відзив, апеляційна та касаційна скарги, клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження, заяви з процесуальних питань, в тому числі на виконання ухвал суду під час нового розгляду справи.

Судом також враховані правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц про те, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Отже участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на це, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного вище, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

При цьому, участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції є процесуальним правом учасників справи, тому посилання відповідача на те, що представник позивачів міг приймати участь у відповідних засіданнях, в тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанцій дистанційно, а не у приміщенні суду є необґрунтованим та не є підставою для зменшення вартості послуг з надання професійної правничої допомоги в цій частині.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18.

В постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 вказана правова позиція підтверджена та вказано, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені в майбутньому.

Тобто надання первинних (бухгалтерських) документів (платіжних доручень, квитанцій, прибуткових касових ордерів тощо) на підтвердження сплати таких витрат на час вирішення судом питання про їх розподіл не є обов`язковим.

З огляду на це, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, які стосуються викладених ним доводів щодо відсутності доказів на підтвердження фактичної оплати позивачами наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 74 600,00 грн є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи, витрачений адвокатом час для представництва інтересів позивачів у цій справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, включаючи підготовку та складання заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та участь в судових засіданнях. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України відповідачем не доведено та судом не встановлено.

У заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивачів просив стягнути з відповідача заявлену суму вартості цих послуг, розподіливши її розмір порівну на трьох позивачів.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

На підставі всього вищевикладеного, заява представника позивачів про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2445/20 підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що позов у справі № 908/2445/20 задоволений судом частково, суд дійшов до висновку про стягнення з Бердянської міської ради на користь кожного з позивачів витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з позивачів, а саме: на користь ФОП Пінченко Тетяни Степанівни - суми 17 079,87 грн витрат на професійну правничу допомогу (696989,18 грн. (задоволені вимоги) х 24866,67 грн. (прим. *74 600,00 : 3) / 1014750,00 грн (заявлені вимоги)), на користь Харченко Олени Олександрівни 17 079,87 грн витрат на професійну правничу допомогу (1 167 315,21 грн. (задоволені вимоги) х 24866,67 грн. (прим. *74 600,00 : 3) / 1 699 500, 00 грн (заявлені вимоги)), на користь ОСОБА_2 17 777,01 грн витрат на професійну правничу допомогу (192663,68 грн. (задоволені вимоги) х 24866,67 грн. (прим. *74 600,00 : 3) / 269500, 00 грн (заявлені вимоги)).

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення було виявлено допущення арифметичних помилок у скороченому та повному тексті рішення при арифметичному підрахунку суми упущеної вигоди, яка належить до стягнення на користь позивача-3 Фізичної особи ОСОБА_2 , які суд вважає за необхідне виправити з власної ініціативи, про що постановити відповідну ухвалу. Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу здійснено судом з урахуванням виявлених арифметичних помилок.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 908/2445/20 та стягнення з Бердянської міської ради на користь Фізичної особи підприємця Пітченко Тетяни Степанівни суми 25 533,33 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, на користь Фізичної особи ОСОБА_1 суми 25 533, 33 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, на користь Фізичної особи ОСОБА_2 суми 25 533,33 грн. витрат на правову (правничу) допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, л. Єдності, буд. 2; інша відома адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, 86) на користь Фізичної особи підприємця Пітченко Тетяни Степанівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) суму 17 079,87 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, л. Єдності, буд. 2; інша відома адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, 86) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) суму 17 079,87 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, л. Єдності, буд. 2; інша відома адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул.Незалежної України, 86) на користь Фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) суму 17 777,01 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.05.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва