Рішення № 110956157, 18.05.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/86/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2023 Справа № 908/923/23

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/923/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ідентифікаційний код юридичної особи 33908322 (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; credo@credo.zp.ua)

про стягнення 20 464 грн 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» страхового відшкодування в сумі 20 464 грн 00 коп. та 2 684 грн 00 коп. судового збору.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Позивачем також подана заява про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат: 2 684 грн 00 коп. - судовий збір, 5 000 грн 00 коп. - витрати на проведення експертизи; 5 000 грн 00 коп. витрати на правову допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023, справу 908/923/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали справи, 21.03.2023 суд ухвалив прийняти справу № 908/923/23 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позивач та відповідач отримали вказану ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 21.03.2023, електронним зв`язком, відповідач у т.ч. в електронний кабінет.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідачем відзив на позов не надано.

Судом розглянуто справу за наявними документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.10.2019 року між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (страховик, позивач у справі) та ТОВ «ОТП Лізинг» укладено генеральний договір страхування наземного транспорту № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2.

02.09.2022 укладено сертифікат щодо страхування відповідного переліку ТЗ № 1703/22-Т/О/7609/А, згідно з яким, позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки VOLKSWAGEN Tiguan, д.р.н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Термін дії додаткової угоди (період страхування) з 02.09.2022 по 01.09.2023.

11.10.2022 в м. Одеса по вул. Розумовській, буд. 29, сталася ДТП за участю автомобіля марки VOLKSWAGEN Tiguan, д.р.н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «АUDІ А4» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 17.11.2022 у справі № 947/25444/22 встановлено, що дане ДТП сталося в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «АUDІ А4», д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

Згідно акту виконаних робіт від 27.02.2023 наданий ТОВ «Автомобільний ДІМ» вартість відновлювального ремонту автомобіля марки VOLKSWAGEN Tiguan, д.р.н НОМЕР_1 склала 23 664,88 грн.

Відповідно до умов договору страхування позивач відшкодував витрати на ремонт автомобіля VOLKSWAGEN Tiguan, д.р.н НОМЕР_1 на рахунок СТО - ТОВ «Автомобільний ДІМ» в розмірі 23 664,88 грн, то підтверджується платіжним дорученням № 58580245 від 07.11.2022

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки АUDІ А4», д.р.н. НОМЕР_2 була застрахована у Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» згідно з полісом № ЕР/211246956 із франшизою 3 200 грн 00 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 20 464 грн 00 коп. як відшкодування витрат та 2 684 грн 00 коп. судового збору було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно положень ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром)

Як свідчать матеріали справи, зокрема, постанова Київського районного суду міста Одеси від 17.11.2022 у справі № 947/25444/22, ДТП сталося в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «АUDІ А4», д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

В результаті даної ДТП пошкоджено застрахований у позивача транспортний засіб.

Згідно з актом виконаних робіт від 27.02.2023, страховим актом № 006.01597222-1 та розрахунком страхового відшкодування від 02.09.2022 сума страхового відшкодування склала 23 664 грн 88 коп.

На підставі вищевказаних документів та договору, позивачем сплачено на рахунок ТОВ «Автомобільний дім» 23 664 грн 88 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 585880245 від 07.11.2022.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" та у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вже зазначалось, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «АUDІ А4», д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , винного у ДТП, застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», згідно полісу № ЕР/211246956, з лімітом відповідальності за шкоду майну - 160 000 грн 00 коп. та франшизою - 3200 грн 00 коп.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про відшкодування витрат в сумі 20 464 грн 00 коп. (23 664 грн 88 коп. (вартість відновлювального ремонту) - 3 200 грн 00 коп. (франшиза)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 465 4621/16-к (провадження № 13-24кс19) зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону -, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування.

Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.

Велика Палата Верховного Суду при цьому послалася на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 227/3573/16-ц, у якій зроблено висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.

Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 та Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.08.2018 у справі № 227/3573/16-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 643-19957/15-ц.

Позивач просив суд застосувати вищевикладені правові висновки Великої Палати Верховного Суду при вирішенні даного спору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ідентифікаційний код юридичної особи 33908322 (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056) 20 464 (двадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 00 коп. страхового відшкодування, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 18.05.2023.

Суддя А.О. Науменко