Рішення № 110956132, 08.05.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/42/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2023 Справа № 908/668/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи № 908/668/23

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13В

до відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вороніна 29», 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 29

про стягнення 164 722,96 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Євтушенко Н.В., довіреність №023-03/11 від 23.03.23

від відповідача: Саржан Л.М., керівник, виписка з ЄДР

Білаш В.О., довіреність №16-14 від 03.05.23

Здорик О.І., ордер АР №1108880 від 19.04.23

СУТЬ СПОРУ:

02.03.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 27.02.23 № юр-125/23 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія (далі ТОВ КК Мрія) до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вороніна 29 (надалі ОСББ Вороніна 29) про стягнення заборгованості за договором надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних та електричних мереж від 21.05.21 № 07-21 у розмірі 164 722,96 грн., а саме: 114 999,97 грн. основного боргу, 32 307,30 грн. пені, 2 162,33 грн. 3 % річних та 15 253,36 грн. інфляційні збитки.

02.03.23 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.03.23 судом прийнято справу № 908/668/23 до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

22.03.23 до суду від ОСББ Вороніна 29 надійшло:

- відзив за вих. від 19.03.23 на позовну заяву, в якому представник останнього просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі;

- клопотання за вих. від 19.03.23, в якому представник останнього просить суд призначити справу № 908/668/23 до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

23.03.23 до суду надійшло клопотання за вих. від 21.03.23 № юр-169/23, в якому представник позивача просить суд розглядати справу № 908/668/23за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 27.03.23 призначено розгляд справи № 908/668/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 19.04.23 о 12 год. 30 хв.,

У судовому засіданні 19.04.23 оголошено перерву до 04.05.23 о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 04.05.23 оголошено перерву до 08.05.23 о 10 год. 05 хв.

У засіданні 08.05.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом винесено рішення по суті спору.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами договору №07-21 від 21.05.21 про надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних та електричних мереж не оплачено надані у період грудень 2021 року, січень грудень 2022 року, у зв`язку з чим станом на 24.02.23 обліковується заборгованість у сумі 114 999,97 грн. за прострочення відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг позивачем нараховано пеню у розмірі 32 307,30 грн, 3% річних у сумі 2 162,33 грн та інфляційні збитки 15 253,36 грн.

В судовому засіданні 08.05.23 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.03.23. В обґрунтування заперечень посилається, зокрема, на те, що акти виконаних робіт та рахунки на оплату відповідачеві не надсилалися, що позбавило його можливості перевірити відомості, вказані в них. Позивачем зазначені рахунки та акти були надіслані відповідачеві лише разом з претензією про оплату заборгованості.

У судовому засіданні 08.05.23 представники відповідача підтримали позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просили відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.21 між ОСББ «Вороніна 29» - замовник та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» - виконавець укладено договір №07-21 надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних та електричних мереж (надалі договір), за умовами п.1.1 якого виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати технічне та аварійне обслуговування інженерних мереж багатоквартирного будинку, розташованого ха адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 29, а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строк та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг (робіт) за цим договором складає 10 000,00 грн на місяць. Перелік послуг визначена сторонами за взаємною домовленістю і вказана в Додатку №1 до цього договору, оплата здійснюється щомісяця не пізніше 20 числа, наступного за розрахунковим.

Пунктом 2.2. договору визначено, що оплата здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця коштів протягом 2 банківських днів після дати підписання акту надання послуг.

В п. 2.4. договору обумовлено, що послуга вважається наданою, а акт прийнятий замовником, в разі надання підписаного виконавцем акту в термін трьох робочих днів замовник не пред`явив претензії в письмовій формі.

Відповідно до п. 3.1. договору, договір набирає чинності з 01.06.21 та діє до 01.06.23 без права дострокового розірвання.

В позовній заяві позивач вказує, що ним в період грудень 2021 року, січень грудень 2022 р. були надані відповідні послуги, передбачені договором, на загальну суму 114 999,97 грн.

Факт надання послуг, за твердженням позивача, підтверджується відповідними актами виконаних робіт за спірний період та виставленими позивачем рахунками на оплату, копії яких долучено до матеріалів справи.

Через невиконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг у період грудень 2021 року, січень грудень 2022 року на суму 114 999,97 грн, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист за вих. № 023-02/06 від 04.01.23 щодо погашення заборгованості. До листа було додано рахунки та акти виконаних робіт за вищезазначений період для узгодження та підписання (як зазначено у листі).

Несплата відповідачем заборгованості у сумі 114 999,97 грн стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, за умовами п. 2.2. договору, оплата здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця коштів протягом 2 банківських днів після дати підписання акту надання послуг.

В п. 2.4. договору обумовлено, що послуга вважається наданою, а акт прийнятий замовником, якщо в разі надання підписаного виконавцем акту в термін трьох робочих днів замовник не пред`явив претензії в письмовій формі.

При цьому, пунктом 4.3. договору встановлено наступні обов`язки виконавця (позивача у справі):

-надати акт наданих послуг і рахунок не пізніше 15 числа місяця, який є розрахунковим;

-у термін до 10 робочих днів усунути за свій рахунок недоліки, виявлені замовником в процесі контролювання якості наданих послуг виконавцем згідно даного договору;

-забезпечувати порядок і правила безпеки по виконанню технічного обслуговування інженерних мереж з урахуванням приписів та рекомендацій замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, акти виконаних робіт за період грудень 2021 року, січень грудень 2022 року з боку відповідача не підписані.

Доказів надсилання або вручення актів виконаних робіт за спірний період у строки, визначені п. 4.3 договору, позивачем не надано.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідні акти та рахунки на оплату були надіслані відповідачеві лише разом з листом про погашення заборгованості 04.01.23.

В п. 4.2.2. договору обумовлено право замовника здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і якості виконуваних послуг.

Представниками відповідача в судовому засіданні неодноразово наголошувалось, що з боку відповідача є незгода з обсягом і якістю наданих по договору послуг, однак ненадання відповідних актів унеможливлює здійснити перевірку надання послуг.

Ненадання позивачем доказів надсилання відповідачеві актів виконаних робіт (наданих послуг) є порушенням умов договору, що призвело, в свою чергу, до порушення права замовника відповідача у справі здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і якості виконуваних послуг.

Крім того, в актах виконаних робіт за період грудень 2021 р. березень 2022 р. вартість послуг вказана 10 000,00 грн. В актах за квітень грудень 2022 року вартість робіт зазначається у сумі 8 333,33 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість послуг (робіт) за цим договором складає 10 000,00 грн на місяць.

В судовому засіданні 08.05.23 представник позивача посилався на те, що вартість наданих послуг була змінена додатковою угодою до договору. При цьому, додаткова угода до позовної заяви додана не була. В позовній заяві жодним чином позивачем не обґрунтовано зміни вартості послуг, що надавалися по договору, в т.ч. відсутні посилання на вищезазначену додаткову угоду.

Представник відповідача Саржан Л.М. заперечила проти посилань представника позивача, зазначивши, що такої додаткової угоди вона, як керівник відповідача, не підписувала.

За викладених обставин, судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та не доведеності.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу залишено без розгляду.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … та продовженням дії такого стану … повний текст рішення складено 18.05.2023.

Суддя В.Л. Корсун