Ухвала суду № 110956047, 18.05.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"18" травня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/399/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши матеріали справи,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ", код ЄДРПОУ - 31538866, 90500, Закарпатська область, Тячівський район, місто Тячів, вулиця Пролетарська, будинок 2

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Палінкаша Івана Михайловича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Палінкаша Івана Михайловича, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка була прийнята ухвалою суду від 20 серпня 2018 року, просило стягнути з відповідача 66 900,00 грн. за надані послуги місця доставки митних вантажів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на своїй території на вул. Пролетарській, 2 в м. Тячів створив місце доставки митних вантажів, якому відповідно до Класифікатора місць прибуття, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.05.2011 № 295, та Переліку місць доставки, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.08.2012 № 426, присвоєно статус "місця прибуття митних вантажів" за кодом 305-002-1-1.

Позивач вказує, що в період з 20.06.2015 по 21.03.2016 відповідач здійснював митне оформлення своїх вантажів в режимі експорту в місці прибуття за кодом 305-002-1-1 і відповідно до акцептованих умов публічного договору повинен був сплачувати по 300 грн за кожен день отримання послуг місця прибуття стосовно кожного митного оформлення вантажів. Однак, свої обов`язки відповідач виконав неналежним чином, внаслідок чого станом на момент пред`явлення позову його заборгованість за отримані послуги місця прибуття становить 66 900 грн. при митному оформленні вантажів в режимі експорту у 223 випадках, що підтверджується відомостями, які містяться у поданих відповідачем вантажно митних деклараціях.

Справа № 907/399/18 розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №907/399/18 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 18 жовтня 2018 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27 грудня 2018 року про задоволення позову у справі №907/399/18, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив, що необхідність фактичної доставки відповідачем товару до зазначеного в графі 30 "місця доставки товару" залежить від того, чи буде прийнято відповідне рішення про необхідність пред`явлення (огляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органом доходів і зборів за результатами опрацювання митної декларації. В іншому випадку, тобто у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред`явлення, переміщення товарів через митний кордон здійснюється без їх доставки до вказаного в графі 30 "місця доставки товару".

Верховний Суд також вказав, що зазначення відповідачем коду території позивача у графі 30 МД є лише формальним виконанням ним вимог чинного законодавства щодо оформлення митної декларації та свідчить тільки про намір скористатися такою послугою. Фактичне споживання відповідачем публічної послуги може мати місце тільки у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про пред`явлення йому товару для митного оформлення, оскільки у цьому випадку виконання митних формальностей буде відбуватися безпосередньо у місці доставки товару, яке зазначено в графі 30 МД.

Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції не врахували особливостей як порядку митного оформлення товарів, так і пов`язаних з ним особливостей укладення між сторонами публічного договору, внаслідок чого помилково пов`язали факт укладення між сторонами договору виключно з обставиною зазначення відповідачем коду території позивача при оформленні митних декларацій та дійшли передчасних висновків про те, що відповідачем спожито запропоновану позивачем послугу в кількості, яка дорівнює кількості оформлених першим у спірний період митних декларацій. При цьому суди не з`ясували характер та зміст послуги, оплати якої вимагає позивач, тобто у чому саме полягає споживання такої послуги.

За результатами нового розгляду даної справи рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Палінкаша Івана Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" 66 900,00 грн. заборгованості за надані послуги місця доставки митних вантажів та 1762,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 22 жовтня 2021 року у справі №907/399/18 залишив без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року.

Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду та вказав, що виходячи з чинного законодавства, послуги місця доставки митних вантажів є обов`язковими для проходження митних формальностей та містять ознаки таких, що необхідні при митному оформленні вантажів. Факт закінчення митного оформлення вантажів у спірних випадках, який не заперечується Фізичною особою-підприємцем Палінкашем Іваном Михайловичем, свідчить про те, що відповідач доставляв товари або транспорті засоби в місце прибуття, яке зазначене в графі 30 вантажно-митної декларації, а відтак, користувався послугами позивача.

Постановою Верховного суду від 03.05.2023 касаційну скаргу ФОП Палінкаша І.М. задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2021 у справі №907/399/18 скасовано. Справу №907/399/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд задовольняючи позов повністю та стягуючи з відповідача 66 900,00 грн. заборгованості за надані послуги місця доставки митних вантажів, зазначив, що заповнення графи 30 вантажно-митної декларації не являється формальним виконанням вимог чинного законодавства щодо оформлення митної декларації, оскільки за подання органу доходів і зборів неправдивих відомостей про точне місцезнаходження товару або транспортного засобу комерційного призначення, що декларується, декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність.

Судом також вказано, що подання відповідачем вантажно-митної декларації, в якій у графі 30 зазначено місце доставки митних вантажів за кодом 305-002-1-1 ТОВ «Термінал», м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, прийняття цієї декларації органом доходів і зборів та остаточне вивезення за межі митного кордону України вантажу, який задекларований у цій митній декларації, свідчить про розміщення транспортного засобу на цій території шляхом його доставки та відповідно про споживання послуг позивача.

Суд дійшов висновку, що в період здійснення митного оформлення вантаж повинен бути доставлений до місця його знаходження, вказаного в декларації, незалежно від пред`явлення його для огляду чи без такого.

Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду та вказав, що виходячи з чинного законодавства, послуги місця доставки митних вантажів є обов`язковими для проходження митних формальностей та містять ознаки таких, що необхідні при митному оформленні вантажів. Факт закінчення митного оформлення вантажів у спірних випадках, який не заперечується Фізичною особою-підприємцем Палінкашем Іваном Михайловичем, свідчить про те, що відповідач доставляв товари або транспорті засоби в місце прибуття, яке зазначене в графі 30 вантажно-митної декларації, а відтак, користувався послугами позивача.

Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій помилковими та такими, що зроблені без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду.

Верховний суд у своїй постанові від 03.05.2023 у справі №907/399/18 вказав, що ні господарський суд першої інстанції, ні господарський суд апеляційної інстанції не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у даній справі №907/399/18, зокрема щодо того, що фактичне споживання відповідачем відповідної публічної послуги може мати місце тільки у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про пред`явлення йому товару для митного оформлення, оскільки у цьому випадку виконання митних формальностей буде відбуватися безпосередньо у місці доставки товару, яке зазначено в графі 30 митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 у даній справі №907/399/18 звернув увагу, що факт безпосереднього прийняття відповідачем публічної пропозиції позивача залежить виключно від дій (рішення) органу доходів і зборів.

За висновками Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи пред`являвся вантаж митному органу для огляду.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2019, направляючи дану справу на новий розгляд, зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно з`ясувати, зокрема, чи відповідає заявлена позивачем до стягнення сума позовних вимог дійсному обсягу спожитих відповідачем послуг.

З урахуванням висновків Верховного Суду (фактичне споживання відповідачем публічної послуги може мати місце тільки у разі прийняття органом доходів і зборів рішення про пред`явлення йому товару для митного оформлення) для правильного вирішення даного спору судам належало встановити, чи приймались органом доходів і зборів рішення про пред`явлення йому вантажу для митного оформлення та чи відбувався такий огляд вантажу, і за наслідками встановленого з`ясувати обсяг спожитих відповідачем послуг.

Без встановлення таких обставин висновки судів про наявність підстав для задоволення позову є передчасними, оскільки судами достеменно не встановлено скільки разів відповідач користувався послугами позивача та чи користувався взагалі.

Верховний Суд вказує, що судами при новому розгляді не було встановлено обсяг спожитих відповідачем послуг та передчасно задоволено позов.

Верховний Суд дійшов висновку, що під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене вище, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, зокрема встановити обсяг спожитих відповідачем послуг, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Висновку суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 5 ст. 310 ГПК України).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 призначено головуючого суддю - Пригуза П.Д. для нового розгляду справи №907/399/18.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приймає справу №907/399/18 до нового розгляду.

Відповідно до матеріалів справи розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження, отже судом призначається підготовче судове засідання

Керуючись ст. ст. 234, 308, 310 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Прийняти справу №907/399/18 до провадження (нового розгляду).

2. Призначити підготовче судове засідання на 20 червня 2023 р. на 10:00 год. у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А. Вказати сторонам, що вони мають право взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

3. Встановити сторонам спору строк для надання до суду заяв по суті справи та з процесуальних питань лише у письмовій формі - протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали.

Запропонувати сторонам надати до суду письмові пояснення щодо своєї позиції та вимог з урахуванням обставин та вказівок, зазначених у постановах Верховного Суду у даній справі із доданням, за необхідності, відповідних додаткових доказів, або посилання на конкретні докази, що містяться у справі.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню.

Суддя П.Д. Пригуза