Ухвала суду № 11095213, 17.08.2010, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2-4379/10/08

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП КХ „Харквівкомуночиствод” про визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди, -

Встановив:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, який ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2010 залишено без руху, виходячи з наступного.

Як вбачається з самої позовної заяви, ОСОБА_1 просить терміново прийняти заходи забезпечення позову - заборонити КП КХ «Харківкомуночиствод» відключати квартиру інваліда війни від системи водовідведення; визнати дії КП КХ «Харківкомуночиствод» по чиненню психічного тиску на нього та членів його сім'ї, а також відключення квартири інваліда війни від системи водовідведення незаконними, попередити про недопустимість таких дій в майбутньому; за заподіяну йому та членам його сім'ї моральну шкоду, зобов'язати КП КХ «Харківкомуночиствод» відшкодувати йому 3000 гр., зазначену суму перерахувати на його рахунок № 9640 в філії Ощадбанку №309; звільнити його від сплати судових витрат на підставі ч.2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 4 ст. 119 Цивільно-процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України), позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Позовна заява не містить посилання на норми процесуального права, позивач не зазначає, в якому провадження він звертається, чи то у порядку цивільного судочинства відповідно до норм ЦПК України, чи то відповідно до норм Кодексу Адміністративного Судочинства України (далі КАС України), в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з позовних вимог, позивач заявляє фактично позовні вимоги до юридичної особи, яка не є субєктом владних повноважень в розумінні адміністративного судочинства. Вказані в позові вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. В статті 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому позивач звертається до суду саме із адміністративним позовом. Суд вважав в цій частині необхідним розяснити позивачу зміст ч. 1 п. 1 ст. 17 КАС України, відповідно до якої в порядку адміністративного судочинства України можуть оскаржуватися рішення (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень.

В ст. 3 КАС України міститься визначення понять, зокрема, відповідно до п. 1, п. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин суд позбавлений можливості відкрити провадження по справі, оскільки позивач не звертається до суду із заявою у формі позовної заяви, в порядку цивільного судочинства, тому запропоновано позивачу уточнити свої вимоги, звернутися до суду із заявою у формі позовної заяви, з дотриманням вимог, передбачених чи то ст. 119, 120 ЦПК України.

Зокрема, в порушення пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивач в позовній заяві не викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, та не зазначає докази, що підтверджують кожну обставину, чи наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, фактично в обґрунтування позову позивач вказує на свою незгоду з начебто укладеним між ним та відповідачем договором, вказує на психічний тиск у звязку із наявністю саме договірних стосунків та на наявність незаконного боргу, при цьому копія такого договору до суду не надана.

Позивач вказує в позові на необхідність вирішення в судовому порядку питання наявності чи відсутності боргу за користування послугами підприємства в судовому порядку, наводить в цій частині обґрунтування обставин, при цьому позовні вимоги з цього приводу не заявляє. В цій частині суд розяснює позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суд визначає відповідно до „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розміри”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258, із наступними змінами і доповненнями, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825, згідно до якою, сума витрат у справах позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру становить 37 гр. Витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 гр. потрібно сплатити: одержувач: УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ одержувача: 24134573, МФО банку: 851011, код бюджетної класифікації 22050000, розрахунковий рахунок: 31211259700004, призначення платежу: оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Суд розяснив позивачу, що витрати не оплачуються під час звернення до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом у випадках, передбачених ч. 3 ст. 81 ЦПК України. Витрати не оплачуються у випадках, передбачених ч.4 ст. 81 та статтею 409 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважав необхідним залишити позов без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки поданої заяви, в строк, наданий судом, надати оригінали квитанції, чи то звернутися з відповідним клопотанням про звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, із зазначенням обґрунтування такого клопотання та правової норми, яка надає для цього право та підстави.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про залишення позову без руху від 12.05.2010 направлялася позивачу та була ним отримана, згідно зворотного поштового повідомлення, 03.08.2010. Недоліки, вказані в даній ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2010, позивачем у встановлений строк, і до теперішнього часу не виконані.

В звязку з цим, суд повертає позивачу його позовну заяву та вважає її неподаною.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП КХ „Харквівкомуночиствод” про визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма додатками, розяснивши, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -