Ухвала суду № 110946830, 18.05.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

18 травня 2023 року м. Київ справа № ЗПП/320/57/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши заяву Релігійної організації "Релігійна громада храму Різдва Присвятої Борогодиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" про забезпечення позову до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Релігійна організація "Релігійна громада храму Різдва Присвятої Борогодиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" із заявою про забезпечення позову до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, в якому просить суд:

- заборони Хмельницькій обласній державній адміністрації (Хмельницькій обласній військовій адміністрації); Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації), іншим особам проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо внесення змін та реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії 8 Української Православної Церкви» (ідентифікаційний код юридичної особи 23827222, адреса: 29013, м. Хмельницький, вул. Вайсера, 15): іншим особам проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо майна Релігійної громади (храм Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького за адресою: м. Хмельницький, вул. Вайсера, 15).

Позивач у заяві про забезпечення позову помилково вказав своє найменування - Релігійна організація "Релігійна храму Різдва Присвятої Борогодиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви", тоді як вимоги стосуються найменування позивача, яке викладено наступним чином - Релігійна організація "Релігійна громада храму Різдва Присвятої Борогодиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що має намір подати позов, в якому проситиме визнати протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо здійснення державного контролю у сфері релігії, оскільки це ефективний спосіб захисту порушених прав релігійної громади, а внесення в ЄДР змін щодо перейменування і зміни підлеглості релігійної громади вимагатиме нового позову про скасування реєстраційних дій з понесенням додаткових зусиль і фінансових витрат.

В обґрунтування, зокрема, вказав, що на території міста Хмельницького з 1991 року діє Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви (далі - Релігійна громада), яка здійснює Богослужіння у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, яких розташований по вулиці Вайсера, 15.

Згідно з чинним Статутом релігійної організації «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви», що прийнятий на Парафіяльних зборах 14 травня 2017 р., та затверджений розпорядженням голови Хмельницької ОДА від 4 вересня 2017 р. №743/2017-р, вищим органом парафіяльного управління, є Парафіяльні збори. Враховуючи вимоги чинного законодавства питання зміни адміністративної та конфесійної підлеглості релігійної громади є виключною компетенцією Парафіяльних зборів.

11 травня 2023 року релігійна організація «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» повідомила Хмельницьку обласну військову адміністрацію та Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, що подані на перереєстрацію протокол і статут релігійної громади від 7 травня 2023 р. складені неповноважними особами, які не є членами релігійної громади, без оголошення, повідомлень і фактичного проведення Парафіяльних зборів.

Про ситуацію, що склалася, також було повідомлено Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області, Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), органи Національної поліції Хмельницької області.

14 травня 2023 року релігійна організація «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» провела Загальні Парафіяльні збори.

Збори відбулися після чергової спроби підміни зборів релігійної громади зборами територіальної громади з метою переведення парафії до ПЦУ взагалі без оголошення і проведення будь-яких зборів.

Таким чином, збори, оформлені протоколом № 3 від 7 травня 2023 р., визнані такими, що не відбулися, а рішення, прийняті на зборах від 7 травня 2023 р., визнані недійсними (нікчемними) та скасовані, заява про реєстрацію рішень від 7 травня 2023 р. відкликана повноважним органом парафіяльного управління юридичної особи релігійної організації «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви».

Релігійна організація «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» проінформувала Хмельницьку обласну військову адміністрацію та подала відповідні документи про проведені Загальні Парафіяльні збори, на яких майже три тисячі членів релігійної громади прийняли рішення про залишення в єдності з Українською Православною Церквою з керівним центром у м. Києві. 11 квітня 2023 року релігійна організація «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» зверталася до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з проханням здійснити державний контроль за додержанням законодавства про свободу совісті та релігійні організації та вжити заходів запобігання проявам міжконфесійних конфліктів та ворожнечі. Проте, відповіді не було отримано.

11 травня 2023 року релігійна організація «Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви» листом на електронну адресу повідомила Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, що подані на перереєстрацію протокол і статут релігійної громади від 7 травня 2023 р. складені неповноважними особами, які не є членами релігійної громади, без оголошення, повідомлень і фактичного проведення Парафіяльних зборів.

15 травня 2023 року з?явилася інформація про безпідставно і незаконно прийняте розпорядження №371/2023-р від 12 травня 2023 р., яким зареєстровано статут позивача у новій редакції зі зміною найменування релігійної організації. Таким чином, належний державний контроль не було здійснено.

Звертає увагу, що засіб захисту має бути ефективним, тобто убезпечити можливість повторного порушення. Стверджує, що невжиття таких засобів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так і тим, що забезпечує ефективний захист і оновлення порушених (оспорюваних) прав (інтересів) позивача, за захистом яких має намір звернутися до суду.

Суддя, дослідивши заяву про забезпечення позову з наданими до неї документами, бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У даному випадку позивач вказує, що позов буде спрямовано до відповідача - Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з приводу визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії стосовно забезпечення належного контролю, тоді як заходами забезпечення позову передбачається заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - а саме будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нової редакції статуту та майна позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Водночас, суд зазначає, що спосіб забезпечення позову має бути співмірним заявленим позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що має намір подати позов в якому проситиме визнати протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо здійснення державного контролю у сфері релігії, оскільки це ефективний спосіб захисту порушених прав релігійної громади, а внесення в ЄДР змін щодо перейменування і зміни підлеглості релігійної громади нового позову про скасування реєстраційних дій з понесенням додаткових зусиль і фінансових витрат.

При цьому суд бере до уваги, що приписами ч.1 ст. 151 КАС України, якими позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову, передбачено можливість заборони іншим особам вчиняти лише такі дії, що стосуються предмета спору. При цьому предметом спору у справі, як вказав позивач, є протиправна бездіяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо здійснення державного контролю у сфері релігії, проте питання додержання закону при проведенні реєстрації громадських формувань чи реєстрації речових прав на майно не входить до цього предмету спору. Це означає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не пов`язані із предметом спору і з цих підстав не можуть бути застосовані судом.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб. У даному випадку запропоновані позивачем заходи забезпечення позову щодо заборони проводити будь-які дії у вказаних державних реєстрах накладають суттєві обмеження на права та свободи заінтересованих осіб, які не мають відношення до позову, який позивач планує подати до суду в майбутньому.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Крім того, суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено також будь-яких конкретних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що вказані засоби забезпечення позову не підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що в силу вимог ч.2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

У зв`язку з цим, суд не встановив підстав для задоволення заяви Релігійної організації "Релігійна громада храму Різдва Присвятої Борогодиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" про забезпечення позову до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Керуючись статтями 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Релігійної організації "Релігійна громада храму Різдва Присвятої Борогодиці м. Хмельницького Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" про забезпечення позову до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Журавель В.О.