Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2023 року м.Київ справа №640/4036/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 131 353,02 грн.
Зміст позову складають наступні позовні вимоги: 1) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 31.01.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 131 353,02 грн, винесеного в межах виконавчого провадження №52421823; 2) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 27.11.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60735327 про стягнення виконавчого збору у розмірі 131 353,02 грн.
Ухвалою від 30.08.2022 позовну заяву було відкрито провадження у справі, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Відповідачем по справі було подано відзив, а позивачем - відповідь на відзив.
Ухвалою від 31.03.2023 справу прийнято до провадження Київським окружним адміністративним судом.
Від позивача клопотанням від 04.04.2023, а від відповідача клопотанням від 07.04.2023 надійшли заяви про розгляд справи в письмовому провадженні. Відповідачем були подані додаткові пояснення щодо обставин справи від 07.04.2023.
Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.
03.10.2016 державним виконавцем відповідача Білан Ю.С. на виконання виконавчого листа №2602/5344/12 від 26.07.2013, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, - відкрито виконавче провадження №52421823 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 313 530, 25 грн.
31.01.2017 зазначеним вище державним виконавцем у ВП №52421823 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
31.11.2017 державним виконавцем відповідача також була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 131 353,02 грн.
27.11.2019 державним виконавцем відповідача Білан Ю.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з надходженням від стягувача заяви про повернення виконавчого документа без виконання.
27.11.2019 державним виконавцем відповідача Білан Ю.С. також було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60735327 про стягнення виконавчого збору у розмірі 131 353,02 грн.
16.12.2019 приватним виконавцем Корольовим М.А. на виконання виконавчого листа №2602/5344/12 від 26.07.2013 виданого Дарницьким районним судом м. Києва, відкрито виконавче провадження №60885638 та винесено відповідну постанову про стягнення з позивача основної винагороди.
Позивач в позовній заяві вказує, що вважає дії державного виконавця відповідача Білан Ю.С. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 31.01.2017 в межах ВП№52421823 та подальше винесення постанови про відкриття ВП№60885638 неправомірними, а зазначені постанови просить скасувати.
Суть аргументування позивача протиправності оскаржуваних рішень полягає в тому, що виконавчий збір не може бути стягнуто у разі, якщо виконавчі дії відповідно до змісту виконавчого документу не проводились
Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання, - не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору. Також відповідач вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Відповідач вражає стягнення виконавчого збору безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та водночас обов`язком державного виконавця незалежно від того, чи здійснені були реальні дії по виконанню основного виконавчого документа. При цьому відповідач посилається на норми релевантного законодавства, яке чинне на момент розгляду даної справи.
На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на практику суду касаційної інстанції, викладену в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів КАС від 22.10.2021 у справі №520/17933/2020 , від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, від 26.01.2022 у справі №460/5748/21.
З матеріалів справи слідує, що обидві оскаржувані постанови відповідача стосуються одного і того ж виконавчого збору, визначеного державним виконавцем відповідача у зв`язку з виконанням виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва у відкритому ВП №52421823. Оскаржувана постанова відповідача від 27.11.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60735327 не передбачала винесення нового виконавчого документа відповідачем, а є виділенням в окреме провадження виконання постанови виконавця від 31.01.2017.
Відповідач ніяким чином не пояснив, чому виконавчий збір не було стягнуто ще 2017 році після винесення першої оскаржуваної постанови (від 31.01.2017), чому були порушені строки такого стягнення державним виконавцем, як і не пояснив правомірність відкриття окремого виконавчого провадження за нестягнутим у передбачений законодавством строк виконавчого збору.
За таких умов винесення 27.11.2019 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60735327 є не обґрунтованим та таким, що було вчинено з використання повноважень не з метою, з якою це повноваження надано.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваних рішень.
Однак суд констатує, погоджуючись з доводами позивача, що, оскільки суд перевіряє правомірність оскаржуваних рішень на момент їх винесення, то належним до спірних правовідносин є законодавство, яке було чинним на момент винесення оскаржуваних рішень.
Як наслідок суд відхиляє як не релевантну судову практику відсилання відповідача на практику суду касаційної інстанції, викладену в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів КАС від 22.10.2021 у справі №520/17933/2020 , від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, від 26.01.2022 у справі №460/5748/21, - оскільки такі судові рішення були винесені за умови редакції норм Закону України «Про виконавче провадження», відмінної за змістом та юридичними наслідками, ніж в розглядуваній справі.
Щодо правового регулювання діяльності відповідача по винесенню оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII в редакції, яка була чинна на момент оскаржуваної постанови від 31.01.2017, а саме в редакції від 21.12.2016, яка набула чинності з 05.01.2017.
Так, відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Оскільки державним виконавцем не було стягнуто ніякої суми за виконавчим листом суду у ВП №52421823, відповідно до релевантної до правовідносин норми ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», - державний виконавець не мав правових підстав для визначення виконавчого збору та його розміру, і оскаржувана постанова від 31.01.2017 є протиправною.
Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції цього закону станом на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 27.11.2019 (редакція від 21.10.2019) , - у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Дана норма не передбачає відкриття нового виконавчого провадження, як і не передбачає стягнення виконавчого збору, щодо якого вже була винесена постанова про стягнення такого виконавчого збору.
Відповідно, виносячи оскаржувану постанову від 27.11.2019 відповідач діяв не в порядок і спосіб, які були визначені чинним на момент винесення такої постанови законодавством.
Зазначене вище є підставою для висновку суду про протиправність оскаржуваних постанов виконавця та, як наслідок про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1313,53 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни від 31.01.2017 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 131 353,02 грн винесеного в межах виконавчого провадження № 52421823.
3. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білан Юлії Станіславівни від 27.11.2019 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 60735327 про стягнення виконавчого збору у розмірі 131 353,02 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судові витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 1313,53 грн (одна тисяча триста тринадцять гривень п`ятдесят три копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.
Судове рішення № 110946738, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 18.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/4036/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: