Рішення № 110941002, 03.04.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5704/22

пр. № 2/759/621/23

03 квітня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

представника позивача Полєтаєва А.А.

представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2022 року позивач ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3 294,00 грн - вартість спожитої електричної енергії, 920,79 грн - 3% річних та інфляційної складової, 2481,00 грн - судового збору.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_2 користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості, внаслідок чого заборгованість становить 01.06.2021 року за спожиту електричну енергію становить 3 294,00 грн. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 4 214,79 грн. Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплатити заборгованість, свої зобов`язання відповідач не виконує, тому звернулись до суду за захистом порушеного права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 24-25).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 27.06.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 28).

05.10.2022 року ОСОБА_2 направила до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог та застосувати позовну давність у справі. Вказує, що в трьох документах, які надали фахівці ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі різні показники лічильника та суми заборгованості. ОСОБА_2 було здійснено оплату за поставлену позивачем електроенергію в повному обсязі, а зазначена сума заборгованості у позовній заяві є надумана та не відповідає дійсності. ОСОБА_2 виконує свої зобов`язання перед енергопостачальником та сплачує електроенергію не маючи приладу обліку на даний час. Борг, який виник у 2018 році, що становить 3 294,00 грн не підлягає задоволенню в зв`язку зі спливом строку позовної давності.

01.02.2023 року до суду від представника позивача надійшли пояснення по справі у яких зазначає, що заборгованість ОСОБА_2 складає 3 294,00 грн, яка виникла внаслідок здійснення оплати не за фактичними показами лічильника або була спожита з останніх обонентських показників до моменту зняття контрольних показників лічильника.Щодо строків позовної давності вказує, що після скасування судового наказу 30.11.2021 року, строк позовної давності перервався і почав обраховуватись на наступний робочий день, тобто 01.12.2021 року, вважає, що строк не був пропущений.

В судове засідання представник позивача Полєтаєв А.А. позовну заяву підтримав з підстав вказаних в ній.

Представники відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили у задоволені позову відмовити з підстав, викладених у відзиві та застосувати строки позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, представників відповідача, прийшов до висновку про залишення без задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором № 08052836212 про користування електричною енергією (а.с. 16).

Згідно виписки по особовому рахунку заборгованість станом на 06.2021 року складає 3294,00 грн (а.с. 14-15).

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року (далі Правила).

У статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 2.3.1. Правил встановлено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (пункт 2.3.13.Правил).

Відповідно до пункту 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку (пункт 4.7. Правил).

Згідно пункт 4.9. Правил у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника.

Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.

За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.

Побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.10. Правил).

Відповідно до пункту 4.12. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 4.13. Правил визначено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Пунктом 5.2.1. Правил передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Аналіз вказаних норм свідчить, що споживач, який купує електроенергію для власних потреб, зобов`язаний оплачувати вартість отриманої електроенергії щомісячно відповідно до фактичних показників засобів обліку електроенергії (лічильника) на підставі наданих йому постачальником електроенергії рахунків.

Пунктом 9.6.3. Правил визначено, що порядок надання електропостачальником споживачам даних щодо споживання ними електричної енергії передбачає, що обсяг спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць електропостачальник зобов`язаний зазначати в рахунку за електричну енергію, а динаміку обсягів споживання електричної енергії споживачем за 12 місяців та їх вартість - на власному офіційному веб-сайті в особистому кабінеті споживача.

Пунктом 8.6.16. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження доводів щодо нарахування заборгованості та її розміру відповідачем надано копії квитанцій на оплату послуг за спожиту електроенергію за період з лютого 2017 року по березень 2021 року. В свою чергу позивачем не надано підтверджень того, що відповідач не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості за електроенергію.

Згідно наданих представником позивача нарядів-допуску № 45443, № 8000 та інших документів, не конкретизовано, які роботи проводились, за якою адресою, з якою метою та як вони відносяться до заборгованості зі сплати електроенергії відповідачем.

Представником позивача не доведено належними та допустимими доказами неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо сплати коштів за отримані послуги, надані позивачем.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку залишення позову без задоволення.

Оскільки позов залишено без задоволення по суті, то клопотання представників позивачів про застосування строків позовної давності суд не розглядав.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя Ю.О. Твердохліб