Рішення № 110940820, 02.02.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46015/21-ц

Категорія 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солонухи Д. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування позову зазначає, що 14.03.2021 невідомі особи шляхом вчинення щодо нього шахрайських дій у період часу з 03:00 до 10:00 год. обманом заволоділи мобільним телефоном та двома картками «ПриватБанку», з яких були викрадені грошові кошти, а також, отримавши доступ до паспортних даних і використовуючи банківську картку «ПриватБанк», оформили на ім`я позивача кредит шляхом укладення з відповідачем Кредитного договору № 21031431123513. За вказаним фактом, як вказує позивач, він звернувся до правоохоронних органів. На думку позивача, зміст спірного правочину не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки в заяві позичальника відсутні умови, які повинні бути в кредитному договорі. Також позивач вважає, що до спірного договору включені несправедливі умови, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на його шкоду.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 від 03.09.2021 у даній справі відкрито провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату від 07.02.2022, у зв`язку зі смертю судді ОСОБА_2 здійснено повторний автоматизований розподіл та визначено суддю для розгляду справи та передано згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2022 прийнято до провадження вказану цивільну справу та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у відсутність позивача, вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, до суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, із запереченнями проти позовних вимог.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Предметом розгляду в даній справі є вимоги про визнання недійним Кредитного договору № 21031431123513 від 14.03.2021 з підстав того, що він не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, як вказує позивач, у заяві позичальника відсутні умови, які повинні бути в кредитному договорі. Також позивач вважає, що до спірного договору включені несправедливі умови, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на його шкоду. І взагалі, як зазначає позивач, він не укладав вказаний Кредитний договір, а вказаний договір був вчинений невідомими особами, які шляхом шахрайських дій отримали доступ до паспортних даних і, використовуючи банківську картку «ПриватБанк», оформили на його ім`я кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У пунктах 32.1, 32.7 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.

Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.

Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 Закону).

Згідно з пунктом 14.16 статті 14 цього Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів, а також порядок здійснення операцій з їх використанням передбачений положенням «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».

Вимоги цього Положення поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів.

Так, згідно п.п. 5-9 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2021 здійснено покупку на суму 24759,00 яка оплачена карткою АТ КБ «ПриватБанк» номер НОМЕР_1 . При цьому скористалися сервісом «Оплата частинами», що здійснюється з використання електронного платіжного засобу, який не є окремим кредитним договором, а є додатковою послугою для власника кредитних карт. Транзакція була проведена з введенням ПІН-коду.

Крім того, 15.03.2021 за заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення відкрито кримінальне провадження № 12021141050000328 за ч. 2 ст. 185 КК України Львівським районним управлінням поліції (слідча Дума О.М.) де ОСОБА_1 визнано потерпілим, оскільки 14.03.2021 невідомі особи обманом заволоділи мобільним телефоном - смартфоном марки «Huawei Y 5» та двома картками «ПриватБанку» з яких були викрадені грошові кошти, також отримавши доступ до паспортних даних і використовуючи банківську картку «ПриватБанк» позивача оформили на ОСОБА_1 кредити.

Суд зазначає, що маючи фінансовий номер телефону не можна зняти кошти не знаючи ПІН-коду картки. За розголошення ПІН-коду несе відповідальність тільки власник картки - в даному випадку ОСОБА_1 .

Крім того, щоб змінити фінансовий номер телефону необхідно ввести ПІН-код «активної» картки. За розголошення ПІН-коду картки також несе відповідальність тільки власник картки - в даному випадку ОСОБА_1 .

Щодо зміни логіну в Приват 24, то його можливо змінити лише після того, як було здійснено вхід до Приват 24. Проте, зайти до Приват24 необхідно не лише мати номер телефону, але й знати пароль входу або ж у випадку його зміни знати ПІН-код будь-якої своєї активної картки.

Із врахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок проте, що недостатньо лише мати банківську карту або мати фінансовий телефон клієнта, потрібно ще обов`язково знати пароль входу до Приват24 або, щоб його змінити знати ПІН - код картки Клієнта, щоб зняти кошти в банкоматі без картки необхідно також знати ПІН-код картки, з якої знімаються кошти, для того щоб змінити фінансовий номер необхідно в обов`язковому випадку вводити ПІН-код картки.

Тобто, без розголошення з боку позивача ОСОБА_1 ПІН-коду інша особа маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б ні зайти до Приват 24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти.

Тому, є всі підстави вважати, що така конфіденційна інформація була розголошена особисто власником вищезгаданих карток - ОСОБА_1 (в тому числі випадково) третім особам, якими в подальшому і було знято кошти з рахунків позивача, як він про це зазначає.

Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12021141050000328, суд не бере до уваги, оскільки він є лише наслідком виконання слідчим, прокурором обов`язків, передбачених ст. 25, ч. 1 ст. 214 КПК України щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Вирок у кримінальній справі чи постанова суду, які набрали законної сили та свідчили б про те, що треті особи, заволодівши телефоном, банківськими картками позивача, отримали доступ до акаунта позивача в системі «Приват24», електронної пошти, облікових записів, з незаконним використанням персональних даних позивача, оформили позику на ім`я позивача, відсутні.

Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71 цс 15.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.

Згідно з п. 14.3 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705).

Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Відповідно до п. 7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.

За загальним правилом зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За таких підстав, суд вважає, що здійснення покупки 14.03.2021 на суму 24759,00 за допомогою сервісу «Оплата частинами», було б можливим лише у зв`язку з розголошенням позивачем персональних даних третім особам, та до повідомлення позивачем про блокування таких рахунків.

На підставі викладено та керуючись ст. 16, 203, 215, 217, 256, 261, 267, 525, 536, 559, 629, 638, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко