Вирок № 110939567, 18.05.2023, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3388/21

Провадження № 1-кп/539/26/2023

ВИРОК

Іменем України

18 травня 2023 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження № 42020171240000040 від 04.03.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Середняки, Гадяцького району, Полтавської області, громадянка України, українка, розлучена, з 04.01.2018 має інвалідність 2 групи загального захворювання, працююча на посаді лікаря стоматолога КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, за таких обставин.

13 вересня 2019 року, приблизно з 10 год. 30 хв., ОСОБА_10 , працюючи на посаді лікаря-стоматолога КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради, перебуваючи на своєму робочому місці, в стоматологічному кабінеті стоматологічного відділення КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка», за адресою Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, буд. 16, маючи достатній досвід, освіту та кваліфікацію, всі необхідні умови та засоби для надання стоматологічної допомоги ОСОБА_6 , проявила злочинну недбалість під час ендодонтичного лікування гострого обмеженого пульпіту 47 зубу, а саме не визначила робочу довжину кореневого каналу 47 зубу та не врахувала дані прицільного рентгенологічного знімка 47 зубу, хоча повинна та могла це зробити, внаслідок чого під час пломбування кореневого каналу 47 зуба ОСОБА_6 , лікарем-стоматологом ОСОБА_10 здійснено виведення пломбувальної маси за межі кореневого каналу зуба із потраплянням її до нижньощелепного каналу у кількості 3,0x3,0x2,5 мм (займає близько 80% просвіту каналу). Цього ж дня, після пломбування 47 зубу ОСОБА_6 , лікарем-стоматологом ОСОБА_10 з метою контролю якості пломбування, зроблено повторний прицільний рентгенологічний знімок 47 зубу, в ході вивчення якого лікар-стоматолог ОСОБА_10 мала можливість та повинна була виявити факт виведення пломбувального матеріалу в нижньощелепний канал, проте проявила злочинну недбалість та не ініціювала подальше лікування ОСОБА_6 , хоча остання його потребувала.

Вищевказане неналежне виконання лікарем-стоматологом ОСОБА_10 своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення у відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 107/к від 18.12.2020, спричинило ОСОБА_6 тяжкі наслідки - компресійно-ішемічну нейропатію III гілки трійчастого нерва (нижньощелепного нерва) справа.

Окрім того, у відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 107/к від 18.12.2020, у потерпілої ОСОБА_6 внаслідок виведення пломбувальної маси (під час проведення 13.09.2019 стоматологічного лікування гострого обмеженого лікування гострого обмеженого пульпіту 47 зубу лікарем стоматологом ОСОБА_10 ) за межі кореня 47 зуба, виник розлад здоров`я, а саме клінічна симптоматика компресійно-ішемічної нейропатії III гілки трійчастого нерва з характерним болем, парестезією та іншими симптомами, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, що є тяжкими наслідками.

Між наявним у ОСОБА_6 розладом здоров`я та проведеним їй стоматологічним ендодонтичним лікуванням гострого обмеженого пульпіту 47 зубу лікарем-стоматологом ОСОБА_10 існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, у відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 107/к від 18.12.2020.

Дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч. 1 ст. 140 КК України, тобто неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, та пояснила, що 13.09.2019 року до неї на прийом прийшла пацієнтка ОСОБА_6 зі скаргами на біль в нижній щелепі справа, в неї вже був рентген-знімок. На рентген пацієнтку направила лікар ОСОБА_12 . Під час огляду у пацієнтки мосту не було, хоча на знімку вона побачила металоконструкцію. 46 зуб був відсутній, 45 та 47 зуби сильно обпиляні, але не поліковані. Вона запропонувала пацієнтці ендодонтичне лікування, на що остання надала згоду. Вона зробила пацієнтці пробу, зачекала 15 хвилин, реакції не було, зробила дві анестезії і почекала ще 15 хвилин. Обидва зуби пацієнтки були сильно зруйновані. Після видалення нерву була кровотеча, що є природнім. Вона поклала препарат, що спиняє кровотечу, обробила канали. За допомогою ОСОБА_13 -рімера, Н-файла, лінтули (каналонаповнювача) з кореневою голкою із стопером вона заміряла довжину робочих каналів, апекс локаторів на той момент в лікарні не було, хоча вона неодноразово просила керівництво їх придбати. Після чого вона запломбувала кореневі канали, поставила тимчасову пломбу і направила пацієнтку на контрольний знімок, на якому було все добре, за межі маса не вийшла. 19.09.2019 року ОСОБА_6 прийшла з питанням якою пастою я пломбувала канал, при цьому сказала, що лікується у іншого лікаря, жодних претензій не висувала. 24.09.2019 року пацієнтка знову прийшла зі скаргами на оніміння, неприємні відчуття, біль, відчуття «повзання мурах». Вона їй пояснила, що такі відчуття після анестезії можуть зберігатися і кілька тижнів, запропонувала оглянути її, вона відмовилась. Через деякий час її викликав ОСОБА_14 , який був на той час головним лікарем, і сказав, що ОСОБА_6 хоче 20000 грн. Пояснила, що примусове виведення пломбувальної маси не є єдиним варіантом попадання за межі кореневого каналу, наявність запального процесу також може призвести до її самовільного витоку.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 13.09.2019 року прийшла до стоматології і надала згоду на лікування. Її направили до лікаря ОСОБА_15 , вона направила її на рентген. Коли вона принесла знімок, ОСОБА_15 сказала, що потрібно лікувати 47 зуб, але спочатку потрібно зняти мост. Ортопеди були всі зайняті і ОСОБА_15 сказала, що може сама його зняти. Взяла ножиці, підрізала мост і він легко знявся. Наполягала на тому, що мост був золотий. Їй зробили анестезію, почали лікування, потім лікар сказала зробити ще анестезію. Після процедури знову відправили на рентген. Коли ОСОБА_15 побачила знімок, то сказала, що запломбували дуже добре і що треба прийти через 3 дні. Сахно призначила їй « ОСОБА_16 », вона приймала « ОСОБА_17 », оскільки відчувала сильний біль. В понеділок вона прийшла до лікаря із сильними болем. Сахно порекомендувала вживати каші та прикладати сухе тепло. Чоловік сказав їй через місяць «скільки можна терпіти біль». Через декілька днів вона поїхала до Полтави і зробила КТ, опис їй тоді не дали. Коли вона звернулася до Полтавської стоматології, то там їй сказали «вважайте, що Ви інвалід». Пломбувальний матеріал майже повністю заповнив 3 мм канал. Їй сказали, що потрібно робити операцію по видаленню цього матеріалу, але в Полтаві такого не роблять, так як не можуть гарантувати результат і порекомендували зробити це в Ізраїлі. Вона зверталася до ОСОБА_15 або у вересні, або у жовтні 2019 року, але вона порахувала її зуби і сказала шукати іншого лікаря. Їй пояснювали, що коли їй знімали мост, то підірвали 45 і 47 зуби.

Свідок ОСОБА_14 , допитаний судом, пояснив, що на час подій він був головним лікарем стоматологічної поліклініки. В 2019 році до нього звернулася пацієнтка з проханням розібратися в ситуації, яка виникла з лікарем ОСОБА_15 . Вона скаржилась на невірне лікування. Він вважає, що помилка лікаря ОСОБА_15 була в тому, що не було зроблено контрольного знімку після лікування. Він запропонував пацієнтці вилікувати зуб, а вона не буде мати претензій. Потерпіла висунула вимоги щоб їй відшкодували витрати на лікування, на поїздки до Полтави. Він переказав цю інформацію ОСОБА_15 , але вони не домовились і потерпіла звернулась до суду. Пацієнтка скаржилась на відсутність чуттєвості нижньої щелепи. Він дивився запис в картці, все було вірно, але не було знімку після лікування. Потім ОСОБА_18 привезла висновки з Полтави і Києва, згідно яких пломбувальна маса вийшла за верхівку кореня. Сахно свою помилку не визнавала. Підстав для проведення службового розслідування він не вбачав.

Свідок ОСОБА_19 суду повідомила, що працювала медичною сестрою в стоматологічній поліклініці в м. Лубни. Пацієнтку Маньковську вона не пам`ятає. Сахно є лікарем-терапевтом і зняття мостів вона ніколи не проводила, це роблять в іншому відділенні.

В ході судового розгляду досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення.

Так, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 107/К, проведеної експертами КЗ КОР «КОБСМЕ»:

1. Пломбування кореневого каналу зуба під час стоматологічного лікування гострого обмеженого пульпіту здійснюється в межах його довжини, а саме в «... анатомічних межах будови зубу».

2. Лікар-стоматолог « ОСОБА_10 під час ендодонтичного лікування гострого обмеженого пульпіту» повинна була обов`язково перед початком його, зробити «прицільний рентгенологічний знімок 47 зубу ОСОБА_6 » та врахувати його дані.

3,4. Лікар-стоматолог ОСОБА_10 перед початком (на підготовчому етапі) «стоматологічного ендодонтичного лікування гострого обмеженого пульпіту» в обов`язковому порядку повинна була визначити довжину кореневого каналу 47 зубу апекс-локатором.

5,14. У ОСОБА_6 «за результатами проведеного ОСОБА_10 стоматологічного лікування 45 та 47 зубів», а саме після виведення пломбувальної маси за межі кореневого каналу зуба і потрапляння її до нижньощелепного каналу у кількості 3,0x3,0x2,5 мм, виникла компресія нижньощелепного нерву з усією клінічною симптоматикою, що витікає з цього, тобто «був розлад здоров`я». В результаті (внаслідок) виведення пломбувальної маси («під час проведення 13.09.2019 стоматологічного лікування гострого обмеженого пульпіту 47 зубу лікарем- стоматологом ОСОБА_10 ») за межі кореня 47 зуба виник розлад здоров`я, а саме клінічна симптоматика компресійно-ішемічної невропатії III гілки трійчастого нерва з характерним болем, парестезією та іншими симптомами. При цьому був встановлений діагноз: компресійно-ішемічна невропатія III гілки трійчастого нерва (нижньощелепного нерва) справа.

6.Між «...наявним у потерпілої ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , розладом здоров`я та проведеним їй стоматологічним ендодонтичним лікуванням гострого обмеженого пульпіту 47 зубу лікарем-стоматологом ОСОБА_10 » існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, який пов`язує розлад здоров`я «…із виведенням пломбувального матеріалу в надмірній кількості в нижньощелепний канал».

7. Біль «у потерпілої ОСОБА_6 при наявному в неї розладі здоров`я» може мати інтенсивний характер, що супроводжується відповідними симптомами (болем) та парестезією нижньої губи.

9. Якщо пломбувальну масу (матеріал), виведену під час лікування в нижньощелепний канал, залишити в даному каналі, то клінічна симптоматика компресійно-ішемічної невропатії III гілки трійчастого нерва збережеться і в подальшому навіть може посилитися.

10, 11. Факт наявності чужорідного тіла (пломбувальної маси) у нижньощелепному каналі визначається шляхом проведення прицільної рентгенографії 47 зуба, яка робиться після пломбування каналу кореня зуба, тобто «...лікар-стоматолог ОСОБА_10 в ході вивчення повторного прицільного рентгенологічного знімку 47 зубу (див. рентгенівські знімки 47 зубу «до» та «після» пломбування, що додаються), зробленого з метою контролю якості пломбування за результатами проведеного ОСОБА_6 лікування гострого обмеженого пульпіту 47 зубу» мала можливість виявити факт виведення пломбувального матеріалу в нижньощелепний канал. Потерпіла ОСОБА_6 , 1969 р.н., потребувала подальшого лікування - хірургічної операції, а саме видалення пломбувального матеріалу (маси) із нижньощелепного каналу шляхом проведення оперативного втручання. Видалити пломбувальну масу, (паста «Endocort»), яка ще не застигла, з нижньощелепного каналу ендодоптичними інструментами неможливо.

12. За протоколами надання медичної допомоги при обмеженому пульпіті лікування проводиться без виведення пломбувальної маси в нижньощелепний канал, тобто «...у даному випадку провести стоматологічне лікування гострого обмеженого пульпіту 47 зубу ОСОБА_6 без спричинення їй розладу здоров`я» можливість була.

8, 13. В даному конкретному випадку «...лікарем-стоматологом ОСОБА_10 » був допущений недолік «...при наданні стоматологічної допомоги ОСОБА_6 » яка полягає у виведенні пломбувального матеріалу при обмеженому пульпіті за межі кореня зуба. Відповідно до п. 1.3 та 2.2.1.в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, зазначений недолік можна розцінюватися як спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Вказаний висновок суд визнає недопустимим доказом з огляду на таке.

03.03.2020 до Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області мешканка м.Лубни, вул. Олександрівська, 228, гр. ОСОБА_6 подає заяву про вчинення злочину лікарем-стоматологом Комунального підприємства «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради ОСОБА_10 в порядку ст.214 КПК України, де зазначає вже орієнтовну вартість рекомендованих до проведення ряду попередніх лікувально-діагностичних процедур та хірургічної операції в клініці ТОР ІСНLOV СLINIC (Ізраїль, Тель-Авів) орієнтовною вартістю 26 490 $. До заяви ОСОБА_6 додає копії медичної документації на 16 арк. та попереджається про кримінальну відповідальність відповідно ст.383 КК України.

03.03.2020 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, внесено до ЄРДР за № 42020171240000040 від 04.03.2020.

10.06.2020 постановою прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської обласної адміністрації.

17.06.2020 за №1284 начальником бюро СМЕ прокурору ОСОБА_5 направлено клопотання про надання Довідки службової перевірки якості надання стоматологічної допомоги ОСОБА_6 в КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» ЛМР з Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОДА та забезпечення явки підекспертної в Обласне бюро СМЕ для огляду членами експертної комісії.

Згідно до п.7 «Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро СМЕ», затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 р. за №6, зареєстрованих в Мінюсті України 26.07.1995 р. за №256/729, узгоджених з Верховним судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України : «експертиза може бути проведена лише при наданні особою, яка призначала, всіх необхідних матеріалів з даної справи. До їх складу повинні обов`язково входити кримінальні або цивільні справи... оригінали медичної, в тому числі первинної експертної документації... та інші необхідні документи...». Відповідно до п.24 «Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро СМЕ», затверджених МОЗ України 17.01.1995 р. за №6, при проведенні експертизи зі справи про притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності за «професійні правопорушення» в протокольній частині повинні бути детально викладені дані всіх наявних медичних документів…, а також висновки комісії відомчого розслідування».

Як пояснив експерт ОСОБА_20 , допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції, наявність Довідки службової перевірки якості надання стоматологічної допомоги з Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОДА є обов`язковою, оскільки результати перевірки суттєво впливають на висновок експертизи. В довідці, зокрема, зазначаються дані щодо належної або неналежної організації лікувального процесу в лікарні. На неодноразові нагадування прокурору про необхідність повернення матеріалів для проведення експертизи відповідь не надходила.

29.06.2020 року прокурор Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 листом за № 33-0040-20, адресованим директору Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської обласної адміністрації, просить повернути в повному обсязі матеріали кримінального провадження та медичну документацію і зазначає, що матеріали будуть повторно направлені до обласного бюро СМЕ після вирішення питання по проведення відомчого розслідування.

Згідно Висновку судово-медичної експертної комісії № 75 від 18.08.2020 року для відповіді на всі питання необхідно вивчити Довідку службового розслідування якості надання стоматологічної допомоги ОСОБА_6 в КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» ЛМР Департаменту охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації та провести огляд підекспертної членами експертної комісії з повторним вивченням її медичної документації.

03.07.2020 року постановою прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».

07.07.2020 року прокурору ОСОБА_5 направлено повідомлення КП КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» про те, що судово-медична експертиза за постановами правоохоронних або судових органів з інших регіонів України може бути проведена тільки платно, вартість її виконання складає 32335 грн.

16.07.2020 року, на підставі листа прокурора ОСОБА_5 про залишення без виконання постанови про призначення комісійної судово-медичної експертизи в зв`язку з відсутністю фінансової можливості проведення оплати, КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» повернуло матеріали кримінального провадження до Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області.

30.07.2020 року потерпіла ОСОБА_6 звернулася до прокурора ОСОБА_5 із заявою про повернення їй оригіналів медичної документації, мотивуючи це нагальною необхідністю проходження подальшого лікування.

30.07.2020 року прокурором ОСОБА_21 винесено постанову про видачу потерпілій ОСОБА_6 оригіналів медичної документації із долученням до матеріалів кримінального провадження завірених копій.

10.08.2020 року ОСОБА_6 звернулась до керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області із заявою про кримінальне правопорушення, згідно якої лікарем-стоматологом КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради ОСОБА_10 при проведенні ендодотичного лікування гострого обмеженого пульпіту порушено процедуру та техніку пломбування у зв`язку з чим виведено пломбувальний матеріал в надмірній кількості в нижньощелепний канал та їй спричинено тяжкі наслідки.

В той же день відомості за заявою ОСОБА_6 внесено до ЄРДР за № 42020111030000156, постановою заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури визначено прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні.

10.08.2020 року прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_22 надано доручення начальнику СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області.

10.08.2020 року постановою прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_22 призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи».

23.12.2020 року прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_22 надісланий висновок комісійної судово-медичної експертизи № 107/К, проведеної експертами КЗ КОР «КОБСМЕ».

21.12.2020 року постановою заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури призначено прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_23 .

08.02.2020 року постановою прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_23 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42020111030000156 від 10.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, за Лубенським відділом поліції ГУ НП в Полтавській області. При цьому підставою для визначення підслідності стало те, що в ході досудового розслідування встановлено, що неналежне виконання своїх професійних обов`язків лікарем-стоматологом КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради ОСОБА_10 відбулося у м. Лубни Полтавської області. Тобто, майже через півроку після внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , в якій чітко вказано місце вчинення кримінального правопорушення м. Лубни Полтавської області, досудове розслідування встановило місто в якому відбулося неналежне виконання професійних обов`язків лікарем-стоматологом.

15.02.2021 року постановою прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 об`єднано матеріали досудових розслідувань № 42020171240000040 від 04.03.2020 року та № 42020111030000156 від 10.08.2020 року в одне провадження. Як вказано в постанові, вивченням матеріалів вказаних досудових розслідувань встановлено достатньо даних вважати, що кримінальні правопорушення вчинені однією особою.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з приписами п.3 ч. 2, п.2 ч.3 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Отже, здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 24 травня 2021 року (провадження № 51-2917кмо20, справа № 640/5023/19) дійшла висновку, що наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) не уповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

Частиною 1 ст. 214 КПК передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

Згідно ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 7 ст. 214 КПК передбачено, що, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Як видно з матеріалів, наданих суду стороною обвинувачення, та даних реєстру матеріалів досудового розслідування, паралельно із здійсненням прокурором Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020171240000040 від 03.03.2020 року за ч.1 ст.140 КК України, прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_22 10.08.2020 року до ЄРДР внесені відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020111030000156 за ч.1 ст.140 КК України, зміст витягів із ЄРДР у обох кримінальних провадженнях ідентичний та безумовно свідчить про вчинення кримінального правопорушення на території м. Лубни Полтавської області.

На момент внесення даних до ЄРДР 10.08.2020 року прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, кримінальне провадження, що перебувало у провадженні Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області не було зупинено чи закрито.

Положення чинного на час подій 10.08.2020 року положення ч.4 ст.218 КПК України зобов`язували слідчого на початку розслідування перевірити наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

Згадані положення закону вказують на те, що особи, які мають право доступу до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, завдяки цій єдиній системі мають можливість відслідковувати і отримувати дані про наявні вже кримінальні провадження за тим самим фактом ще на початку здійснення досудового розслідування.

Прокурором суду доказів того, що у кримінальному провадженні № 42020111030000156 був визначений слідчий чи група слідчих - не надано.

Отже, розпочавши кримінальне провадження, безпосередньо прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_22 на підставі ч.4 ст.218 КПК України та ч. 7 ст. 214 КПК зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил територіальної підслідності передати наявні у нього матеріали до слідчого відділу Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області.

За частиною 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Отже, у ч. 5 ст. 36 КПК виписано таку систему елементів процедури: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові; г) вмотивованість такої постанови.

Положеннями ст.214 та ст.218 КПК України у редакції, що діяла станом на 10.08.2020 року, прокурор зобов`язаний дотримуватись правил територіальної підслідності та у разі отримання даних про їх порушення, має право на винесення відповідної постанови про визначення підслідності. Положеннями ст.218 КПК України у редакції, що діяла станом на 10.08.2020 року, у разі виникнення питання порушення територіальної підслідності лише слідчий наділений правом здійснення подальшого розслідування до моменту винесення прокурором постанови про визначення територіальної підслідності.

В такому випадку відповідний процесуальний керівник, прокурор не наділений правом вчинення інших слідчих чи процесуальних дій, ніж визначення територіальної підслідності кримінального провадження.

Положення ст.ст. 36, 214, 218 КПК України дозволяють здійснення досудового розслідування прокурору за умови дотримання всіх інших норм кримінального процесуального закону при визначенні територіальної підслідності кримінального правопорушення, тобто за умови, що таке кримінальне провадження розпочато вперше і іншим органом досудового розслідування не здійснюється досудове слідство стосовного того ж кримінального правопорушення та за умови необхідності здійснення невідкладних процесуальних чи слідчих дій.

З огляду на дату вчинення кримінального правопорушення - 13.09.2019 року, зазначену у витягу із ЄРДР від 10.08.2020 року, призначення прокурором комісійної судово-медичної експертизи в день внесення відомостей до ЄРДР не може вважатися невідкладною процесуальною дією.

На підставі викладеного, слід дійти висновку, що прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_22 не мав процесуальних прав на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020111030000156 та призначення у ньому комісійної судово-медичної експертизи, а прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_23 не є суб`єктом, визначеним у ч. 5 ст. 36 КПК, який мав право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, тим більше якщо останнім було вирішено питання територіальної підслідності кримінальних проваджень, які розслідувались за одним і тим же фактом у Полтавській та Київській областях одночасно.

У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Таким чином враховуючи, що органи Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області при отриманні висновків комісійної судово-медичної експертизи № 107/К від 18.12.2020 року діяли поза межами наданих їм процесуальним законом повноважень, в цій частині досудове розслідування здійснювалось не уповноваженим на те органом, на підставі ст.87 КПК слід дійти висновку про недопустимість згаданого доказу сторони обвинувачення та неможливість покладення його в основу рішення суду, оскільки прокурори Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області реалізували свої повноваження для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 4202011103000015 у спосіб, не передбачений КПК України.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.09.2020 року у справі № 563/1118/16-к, постанові від 14.04.2020 року у справі № 761/34909/17, постанові від 07.10.2020 року у справі № 628/3400/15, та врешті за аналогічними обставинами у постанові від 06.10.2021 року у справі № 520/8432/16-к.

Крім того, суд не погоджується з доводами прокурора щодо наявності підстав для об`єднання кримінальних проваджень, оскільки це суперечить приписам ч. 1 ст. 217 КПК України, згідно яких у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). У даному випадку два кримінальні провадження зареєстровані у різних областях України, у різний час, щодо однієї і тієї ж особи ( ОСОБА_10 ), за заявами однієї ж і тієї особи ( ОСОБА_6 ) і щодо одного і того ж факту, в порушення вимог КПК України, майже через рік після початку проведення досудового слідства, прокурором ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.217 КПК України, об`єднуються в одне провадження.

Судом досліджувались інші докази, надані стороною обвинувачення:

- медична картка стоматологічного хворого № 216 заведена 24.09.2019, видана на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить записи наступного змісту: «Діагноз - гострий обмежений пульпіт 45 та 47 зубів, скарги на гострий, локалізований, нападоподібний біль в зубах, самовільний, посилюється від температури, подразників. Перенесені та супутні захворювання - ГРВІ. Розвиток теперішнього захворювання - біль турбує декілька діб. Дані об`єктивного дослідження, стан зубів: без видимих змін. На жувальній поверхні 45 та 47 зубів глибокі каріозні порожнини в межах навколопульпарного дентину, розм`якшений, слабопігментований, зондування для к/порожнин болісне особливо в проекції рогу пульпи, реакція на холод (+), довготривала, перкусія безболісна. Прикус - ортогнатичний. Індекси: ГІ та РМА: не виявлено. Дата - 13.09.2019. Запис скріплений підписом ОСОБА_10 . Щоденник лікаря: 13.09.2019. Антисептична обробка порожнини рота 3% розчином Н2О2. Під мандибулярною та щічною анестезією проведено препарування каріозних порожнин 45 та 47 зубів, розкриття порожнини зубів, пульпотомія, мед. обробка 3 % р Н2О2, екстирпація кореневої пульпи, зупинка кровотечі із кореневого каналу розчином капроміну, мед. обробка кореневого каналу 3% розчином Н2О2, пломбування кореневих каналів пастою Еndocort, щільно, до верхівки кореневого каналу зубів, поставлена тимчасова пломба (дентин паста). Явка через 3-5 днів». Рекомендовано: нимесил по 1 п.Х 2 раза в день утром и ввечері, після їди (при болях)». До медичної карти долучено інформовану добровільну згоду пацієнта ОСОБА_6 із запропонованим планом лікування від 13.09.2019;

- Консультативний висновок, скріплений печаткою та підписом лікаря-стоматолога КП «Лубенська міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_10 , від 13.09.2019, що містить рукописний текст: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 13.09.2019 діагноз: Гострий обмежений пульпіт 45 та 47 зубів. Анестезія: артифрин 1,0 мандибулярна. Канали запломбовані Еndocort в 45, 47 зубах, тимчасова пломба, дентин паста. Явка ч/з 3-5 днів. Rtg. 45, 47 зубів від 13.09.2019»,а також містить відтиск печатки круглої форми із нерозбірливим текстом;

- медична карта амбулаторного хворого, видана на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка містить записи:

«15.10.2019. Огляд невролога. Скарги на різко виражені болі в області нижньої щелепи, оніміння, відчуття мурах та пульсуючої болі. Хворіє з 13.09.2019 після опломбування 47 зубу та проникнення пломбувального препарату в корінь зуба і до 3-ї гілки V п. справа, лікується амбулаторно у лікарів м. Київ, м. Полтава. Діагноз: Травматична компресійна невралгія III гілки V п. трійчастого нерва зправа внаслідок пломбування 47 зуба, з вираженим різко больовим корінчевим синдромом. Призначено лікування: в/в крап.щоденно №10- фіз.розчин 100, еуфілін 2% -5,0, аналгін 50%- 2,0, віт.В12-1000, новокаїн 0,5%-2,0, дексаметазон - 1 мл; юнігама 1т.2р.д, карбамазепін 200мг,судорега 75мл вранці,150мг ввечері. Запис скріплено підписом лікаря-невролога ОСОБА_24 ».

«15.10.2019. Огляд психіатра ОСОБА_25 Неврологоческ.на фоне соматич. Мedoprami 0,01 №30».

«18.11.2019. Огляд невролога. Діагноз: Втор.невралгія III гілки V п. зправа, призначено: габана 150, карбамазепін 200, келтікан 1 кап.2р.день- 1 міс, зоніклон 0,0075-1/2 таб.на ніч. Запис скріплено підписом лікаря- невролога ОСОБА_24 ».

«16.12.2019. Огляд невролога. Діагноз - Травматична компресійна нейропатія III гілки V п. трійчастого нерва зправа внаслідок пломбування 47 зуба з різко вираженим больовим корінчевим синдромом. Лікування: в/в крап.щоденно №10: фіз.розчин 100, МgSO4 25%-10,0, реналган - 5,0, асперкам -10,0,віт.В6 5%-1,0; L-лізин 10,0+фіз.розчин 200,00 в/вкрап.щоденно №10; габана -75мг 1т.ввечері-20 дн. Запис скріплено підписом лікаря- невролога ОСОБА_24 ».

«17.01.2020. Огляд невролога. Виписано за рецептом №073323 - зонік 75мг. Запис скріплено підписом. ( ОСОБА_26 )»

«17.01.2020 Огляд психіатра ОСОБА_25 Неврологоческ.на фоне соматич. Меdoprami 0,01 №30».

- Консультативний висновок лікаря КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського» доцента ОСОБА_27 містить текст: «Гр. ОСОБА_6 . Консультована 23.09.2019. Діагноз - травматична компресія нижньощелепного нерва нижньої щелепи, парестезія (правобічна). Сумісне лікування у невролога. Компресія наслідок пломбувального матеріалу у каналі. 23.09.2019». Запис скріплено печатками медичного закладу, а також лікаря доц. ОСОБА_27 та її підписом;

- Консультативний висновок лікаря-невролога КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського» ОСОБА_28 містить текст: «Самозверненення. Прізвище, ім`я, по батькові - ОСОБА_6 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спеціальність, прізвище по батькові лікаря консультанта - невролог ОСОБА_28 . Висновок спеціаліста - травматична нейропатія III гілки трійчастого нерва праворуч із стійким вегетативно-больовим синдромом. Рекомендації: юнігамма 1 т. х 2 рази, 1 міс; судорега 75 мг зранку - до зменшення болю; сінментон - 500 мг, 2 рази на день. Дата - 23.09.2019». Запис скріплено печатками медичного закладу, а також лікаря ОСОБА_28 та її підписом;

- Консультативне заключення завідуючого відділення щелепно-лицевої хірургії Київської міської клінічної лікарні №1 ОСОБА_29 містить текст: «Дата - 03.10.19. ОСОБА_30 - ОСОБА_6 . Вік - 06.10.69, Діагноз - инородное тело в нижней челюсти справа в обл. корня 47 зуба, травматический неврит нижнечелюсного нерва. Рекомендовано: удаление пломбировочного материала». Запис скріплено печаткою та підписом лікаря ОСОБА_29 ;

- Консультативний висновок лікаря-невролога ОСОБА_31 . Київської міської клінічної лікарні №1, містить рукописний текст: «Невропатолог. 03.10.2019 р., ОСОБА_6 , 1969 р. Діагноз.: Невропатія трійчастого нерву 111 гілочки зправа (від 13.09.19) Рекомендовано: прегабалін 75 мг. -1 таб. ранком, прегабалін 150 мг,- 1 таб. ввечері. 10 днів. При сильних, пульсуючих болях - карбомазепін 200 мг. 1 таб. Нейрокабал 500 Х2 р. день- 20 днів». Запис скріплено печаткою та підписом лікаря ОСОБА_32 ;

- Консультативний висновок спеціаліста КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського» містить текст: «Прізвище, ім`я, по батькові пацієнта - ОСОБА_6 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище, ім`я по батькові лікаря - ОСОБА_33 . Висновок спеціаліста - нейропатія нижньої гілки трійчастого нерва праворуч, 13.09.2019 було проведено ендодонтичне лікування 47 зубу. Рекомендації - продовжувати лікування у лікаря-невропатолога, видалити 47. 10.10.19». Запис скірплено печаткою медичного закладу та підписами лікаря- консультанта ОСОБА_34 , завідувача поліклініки/стац.відділ. ОСОБА_35 , заступника головного лікаря з мед. частини ОСОБА_36 ;

- Консультативний висновок лікарів КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського» доцента ОСОБА_27 та завідувача від.ЩЛХ містить текст: «Гр. ОСОБА_6 , 50 р., консультована - амб. 10.10.2019. Встановлений діагноз: Загострення хронічного періодонтита 47 гранулюючого. Під торусальною анестезією р- ном лідокаїну 2% - 4 мл, видалено 47. З лунки 47 отримали гнійно- геморагічний вміст з часточками пломбувального матеріала. Гемостаз». Запис скріплено печатками та підписами лікарів - доцента ОСОБА_27 та зав. від. ШЛХ ОСОБА_37

- Два рентген-знімки 45 та 47 зубів, що були зроблені 13.09.2019, на яких наявне чітке зображення (прицільне) «до» та «після» лікування 45 та 47 зубів;

- Оптичний DVD+R диск, марки НР, об`ємом 4,7 Гб, який містить об`ємне ЗD-зображення нижньої щелепи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Мультиспиральну комп`ютерну томографію, обстеження проведене на 64-х зрізовому комп`ютерному томографі Somatom виробництва фірми Siemens, Німеччина, 14.01.2020 лікарем-ренгенологом ЛДЦ «Медіон» ОСОБА_38 , згідно якої : «Вид обстеження: КТ фрагмента нижней челюсти. Еквівалентна доза опромінення: DLP mGy/сm. Опис: На серии КТ сканов фрагмента нижней челюсти определяется выход пломбировочного материала за пределы корневого канала дистального зуба нижней челюсти справа (вероятно 47-й зуб) с распространением в полость нижнечелюстного канала; размеры скопления пломбировочного материала в нижнечелюстном канале 3х3х2,5 мм, занимает около 80% просвета канала (высокая вероятность компрессии нерва и сосудов). Нижнечелюстной канал прилежит к внутренней кортикальной пластинке нижней челюсти на уровне 47-го зуба». Запис скріплено печаткою медичного закладу та підписом лікаря- ренгенолога ОСОБА_39 .

Суд зауважує, що вказана медична документація сама по собі не може бути достатнім доказом винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, оскільки суд не має спеціальних знань в галузі медицини, що відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України є підставою для проведення експертизи, клопотання про призначення якої стороною обвинувачення заявлено не було. В той же час до загальних засад кримінального провадження відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Висновок експерта № 991-992 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 12.04.2021 року, призначеної на підставі постанови прокурора Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , має доказове значення лише в частині розгляду цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.

Покази свідка ОСОБА_14 , на які посилається сторона обвинувачення, судом сприймаються критично, оскільки згідно них помилка лікаря ОСОБА_10 була в тому, що вона не зробила контрольний знімок, хоча згідно обвинувального акту і доказів такий знімок було зроблено.

Згідно вимог ст.17 КПК України, особа вважається не винуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вимогами ст.370 КПК України, передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В статті 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, відповідно до приписів ч. 1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, не дозволяє суду дійти висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.

Враховуючи викладені обставини, на підставі ретельного дослідження наданих в ході судового слідства доказів, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_10 у вчиненні нею неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого не доведена, у зв`язку з чим вона підлягає виправданню.

Виправдувальний вирок відповідно до ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст.129 КПК України, передбачено, що у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.128, 370,373,374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.140 КК України, та виправдати її в зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області залишити без розгляду.

Речові докази:

- оригінал Медичної карти стоматологічного хворого № 216 від 24.09.2019 (форма № 043/о), заведеної в КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради;

- оригінал Медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (форми № 025/о), заведеної в КП "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради;

- консультативний висновок лікаря-стоматолога КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради ОСОБА_10 від 13.09.2019;

- два рентген-знімки 45 та 47 зубів ОСОБА_6 від 13.09.2019, зроблені «до» та «після» після видалення нервів, проведення пломбування з метою лікування 45 та 47 зубів лікарем-стоматологом КП «Лубенська міська клінічна стоматологічна поліклініка» Лубенської міської ради ОСОБА_10 ;

- консультативний висновок лікаря КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» доцента ОСОБА_27 від 23.09.2019;

- консультативний висновок лікаря-невролога поліклінічного відділення КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» ОСОБА_28 від 23.09.2019;

- консультативний висновок завідуючого відділення щелепно-лицевої хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 ОСОБА_29 від 03.10.2019 ;

- консультативний висновок лікаря-невролога неврологічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 1 ОСОБА_32 від 03.10.2019 ;

- спільний консультативний висновок лікаря-стоматолога-хірурга КП «Полтавський обласний центр стоматології - стоматологічна клінічна поліклініка» ОСОБА_34 , лікаря-стоматолога-хірурга КП «Полтавський обласний центр стоматології - стоматологічна клінічна поліклініка» ОСОБА_40 , заступника головного лікаря з медичної частини КП «Полтавський обласний центр стоматології - стоматологічна клінічна поліклініка» ОСОБА_41 від 10.10.2019;

- консультативний висновок лікаря КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» доцента ОСОБА_27 від 10.10.2019;

- диск із записом зображення результатів комп`ютерної томографії фрагменту нижньої щелепи ОСОБА_6 (оригінал);

- мультиспиральну комп`ютерну томографію, обстеження проведене на 64-х зрізовому комп`ютерному томографі Somatom виробництва фірми Siemens, Німеччина, 14.01.2020 лікарем-рентгенологом ЛДЦ «Медіон» ОСОБА_38 ,

повернути потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокуророві.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_1