Окрема думка судді № 110936926, 17.05.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Коваленка Дениса Сергійовича

"17" травня 2023 р. м.Коломия Івано-Франківської області

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2023 року, по справі №346/2218/23, було задоволено заяву Коломийського психоневрологічного інтернату, заінтересована особа: виконавчий комітет Коломийської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. Повний текст рішення складено 17 травня 2023 року.

Зокрема, більшістю голосів колегіального складу суду: двома присяжними, було прийнято рішення продовжити строк дії рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2021 року (справа № 346/4206/20) про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки с. Угорники Коломийського району Івано-Франківської області, місце проживання АДРЕСА_1 ) недієздатною строком на два роки, з дня набрання цим рішенням законної сили.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

Тому як той, хто голосував проти такого рішення, на виконання вказаних положень закону, я підписав прийняте судом рішення, але користуючись положеннями частини 3 статті 35 ЦПК України, які передбачають, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Як правильно було зазначено присяжними, згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, і відповідно на цій підставі може бути продовжено строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Проте за положеннями частини 2 статті 39 ЦК України, порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. А він, зокрема у частині 8 статті 300, чітко передбачає, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Що узгоджується із положеннями частини 1 статті 105 ЦПК України за якими, призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Присяжні, що знайшло своє відображення у повному тексті рішення, вирішили, що немає необхідності встановлювати психічний стан ОСОБА_1 зважаючи на той факт, що вона вже була визнана судом недієздатною, є особою, з інвалідністю І групи, з дитинства, і продовжує хворіти, що підтверджується випискою з її історії хвороби, за підписом її лікуючого лікаря, і тому її психічний стан не змінився.

Однак, я не можу погодитись із таким висновком, позаяк ні я, ні присяжні не маємо спеціальних знань у галузі медицини і зокрема психіатрії, а без їх застосування, оскільки минуло вже два роки, на мою думку, не можна однозначно стверджувати про те, що певна людина продовжує хворіти на хронічний чи стійкий психічний розлад, внаслідок чого вона продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Незважаючи на те, що вона знаходиться в психоневрологічному інтернаті більше десяти років.

Звичайно, що так само як і присяжні, я враховую те, що висновок про те, що ОСОБА_1 продовжує хворіти є, і його надав її лікуючий лікар, який є психіатром, але будь-які відомості про те, що він є саме експертом у галузі психіатрії у розпорядженні суду не має.

Я не стверджую, що лікуючий лікар ОСОБА_1 не має належної компетенції, але я стверджую, що він не є сертифікованим експертом у галузі психіатрії, і у своєму висновку він не стверджує про те, що ОСОБА_1 продовжує хворіти на хронічний чи стійкий психічний розлад, внаслідок чого вона не усвідомлює значення своїх дій та (або) керувати ними. Але тільки таке твердження, яке зроблено експертом, може бути підставою для прийняття судом рішення про визнання людини недієздатною або про продовження строку дії рішення про визнання людини недієздатною.

За положеннями частини 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

А згідно з частиною 6 статті 102 ЦПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав.

При цьому, в силу положень частини 7 статті 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

І тому, на моє переконання, висновок експерта не є якоюсь формальністю, оскільки на користь цього свідчать вимоги до освіти та стажу роботи експертів, їх висновку та ризик настання для них кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок. Що, є правовою гарантією дотримання прав і свобод того, хто піддається експертизі, а також серйозним запобіжником від некомпетентності та свавілля, яке може мати місце по відношенню до обстежуваної особи. Позаяк висновок експерта про продовження хвороби людини на хронічний чи стійкий психічний розлад, внаслідок чого вона не усвідомлює значення своїх дій та (або) керувати ними, є підставою для визнання її недієздатною, що повною мірою позбавляє її цивільних прав та свобод доки судом не буде встановлено виходу із такого психічного стану.

Тож саме з наведених міркувань, я не згідний із прийнятим присяжними рішенням про продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_1 недієздатною строком на два роки, оскільки відсутній належний, достовірний та допустимий доказ, яким міг би бути висновок лікаря-судово-психіатричного експерта проте, що ОСОБА_1 хворіє на хронічний чи стійкий психічний розлад, внаслідок чого вона не усвідомлює значення своїх дій та (або) керувати ними.

І тому, на моє переконання, суд повинен був призначити у справі судово-психіатричну експертизу на підставі клопотання заявника, і тільки в залежності від її результатів приймати рішення по суті клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_1 недієздатною.

17.05.2023 року Д.С.Коваленко