Вирок № 110936803, 17.05.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/264/23

17 травня 2023 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження № 12022091120000106 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із неповною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,

за ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 вчинив незаконне поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, тобто придбання, носіння та зберігання зброї та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. Злочин скоєно за таких обставин.

У 2002 році ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Києві на сезонних роботах, за невстановлених обставин та у невстановленої особи, придбав пістолет марки «АТМАСА» 9 мм. З метою подальшого зберігання, ОСОБА_5 незаконно перевіз пістолет до місця свого проживання, що на АДРЕСА_1 .

Близько 11 години 30 хвилин 08 жовтня 2022 року, біля ГВК «Лісова Пісня», що знаходиться неподалік с. Дзвиняч, ОСОБА_5 був зупинений працівниками відділення поліції № 2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області під час керування автомобілем марки «Опель Вектра», 1986 року випуску, реєстраційним номерний знак НОМЕР_1 . На вимогу працівників поліції ОСОБА_5 добровільно видав пістолет марки «АТМАСА» 9 мм із нумерацією на корпусі ствола НОМЕР_2 , який зберігав у речовому ящику свого автомобіля.

Згідно з висновком експерта, наданий на дослідження предмет є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, виготовлений шляхом переробки із стартового (сигнально-шумового) самозарядного пістолета "Kral" моделі "Atmaca", № НОМЕР_2 калібру 9 mm. Р.А.К, промислового виробництва (Туреччина), який був призначений для стрільби виключно шумовими (холостими) патронами для подачі звукових сигналів з метою самозахисту (відлякування собак, притягування звуком уваги оточуючих в складній ситуації тощо), а також при проведенні спортивних і спортивно-масових заходів.

Окрім того, в середині листопада 2014 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на околицях лісового масиву в урочищі «Космачівка», що неподалік його будинку, на дерев`яному столі мисливської бесідки виявив банку із наявним в середині вибуховою речовиною - нітроцелюлозним (бездимним) одноосновним порохом, який переніс до місця свого проживання та зберігав у підсобному приміщенні, що на території господарства.

Відповідно до висновку експерта, надана на дослідження сипуча речовина в полімерній колбі, є вибуховою речовиною метальної дії нітроцелюлозним (бездимним) одноосновним порохом з дифеніламіном (стабілізатор нітроцелюлозних порохів). Загальна маса вибухової речовини становить 170 грам.

В судовомузасіданні ОСОБА_5 свою винуу вчиненніінкримінованого кримінального правопорушеннявизнав повністю,підтвердив викладенів обвинуваченніобставини тадав показанняпро те,щоприблизноу 2002 році він перебував у м. Києві на сезонних роботах й в одному із магазинів міста придбав стартовий пістолет марки «АТМАСА». Того ж року він перевіз цей пістолет додому, де його й зберігав, а інколи носив із собою. Останнім часом він возив пістолет у речовому ящику свого автомобіля.

Близько 11 години 30 хвилин 08 жовтня 2022 року, на блокпосту біля ГВК «Лісова Пісня», що знаходиться неподалік с. Дзвиняч, під час керування власним автомобілем марки «Опель Вектра», його зупинили працівниками Богородчанського відділення поліції, яким він добровільно видав придбаний у м.Києві пістолет.

Також зазначив, що в середині листопада 2014 року, він збирав гриби на околицях лісового масиву в урочищі «Космачівка», що неподалік свого місця проживання, й на дерев`яному столі мисливської бесідки знайшов банку з порохом, яку переніс додому та зберігав у підсобному приміщенні на території господарства.

Щиро розкаюється у тому, що сталося, просить суворо його не карати. Не оспорює кваліфікацію інкримінованого йому діяння, погоджується з тим, щоб не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які він не заперечує.

Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому встановлено добровільність та істинність позиції обвинуваченого, а також роз`яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджуються судом, в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого доведеною, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України як незаконне поводження зі зброєю та вибуховими речовинами, тобто придбання, носіння та зберігання зброї та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд враховує позитивну характеристику обвинуваченого (а.с.40), те, що він одружений (а.с.39), має на утриманні малолітню дитину (а.с.44), не має судимості (а.с.46), не перебуває на обліку в лікарів психіатра та нарколога й за такою допомогою не звертався (а.с.42, 43), не працює, оскільки здійснює догляд за рідним братом, який є інвалідом І групи внаслідок психічного захворювання (а.с.34), має на утриманні матір похилого віку (а.с.39).

За наведених обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Водночас загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Відповідно до п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, зваживши на обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутність тяжких наслідків, пов`язаних із вчиненням кримінального правопорушення, а також на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що застосувавши ст.75 КК України, ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладанням на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України. При цьому суд звертає увагу, що застосування ст.75 КК України входить до дискреційних повноважень суду, на чому наголошено Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2018 року.

Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід під час досудового розслідування ОСОБА_5 не обирався, з урахуванням вимог ст.176, 177 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винуватиму вчиненнізлочину,передбаченогоч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази : пістолет «Kral» моделі «АТМАСА» - передати Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України для криміналістичної колекції експертної установи; банку з порохом знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 3020,48 грн витрат на залучення експертів, зокрема : 1887,8 грн за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України експертизи № СЕ-19/109-22/10767-БЛ; 1132,68 грн за проведення експертизи № СЕ-19/109-22/13032.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1