Ухвала суду № 110933731, 27.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3660/13-ц

2-п/760/58/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

представника стягувача (ТОВ «ФК «Горизонт») - Комаровського Д.В. (довіреність від 15.09.2021),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення від 23.04.2013 Солом`янського районного суду міста Києва у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /далі - ПАТ «Дельта Банк»/ (код ЄДРПОУ: 34047020; адреса: 01133, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 38), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» /далі - ТОВ «ФК «Горизонт»/ (код ЄДРПОУ: 39013897, адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44, офіс, 104), до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

23.04.2013 Солом`янським районним судом міста Києва прийнято заочне рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено; звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальною площею 118,80 кв. м, житловою площею - 65.50 кв. м., що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , за рахунок якого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №11167654000 (САП - кредитна лінія у валюті суб`єкту господарської діяльності) від 11 червня 2007 року, а саме: сума заборгованості за кредитом - 1 197435,81 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 35 874,58 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 722 353,48 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 69870,63 грн., шляхом його реалізації на прилюдних торгах за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн.

23.08.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява, за підписом представника позивача - адвоката Мороз В.П. (діє на підставі ордеру), в якій він просить суд:

-поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 23.04.2013, ухваленого Солом`янським районним судом міста Києва у справі № 760/3660/13-ц за цивільним позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки;

-скасувати заочне рішення від 23.04.2013, ухвалене Солом`янським районним судом міста Києва у справі № 760/3600/13-ц за цивільним позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та призначити справу до розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично матеріали позову передано судді по реєстру 31.08.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2022 вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.10.2022.

У судове засідання, призначене на 27.10.2022 з`явився тільки представник стягувача ТОВ («ФК «Горизонт»), який щодо вимог та доводів заяви про перегляд заочного рішення від 23.04.2013 Солом`янського районного суду міста Києва у даній справі заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві, долученому до матеріалів справи.

Суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Доводи заяви

В обґрунтування вимог заяви про перегляд заочного рішення вказується, що приймаючи рішення про проведення заочного розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд виходив з того, що останній був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Зазначається, що відповідно до положень ЦПК України, основним видом судового виклику є повістка, яка в свою чергу, за місцем постійного проживання ОСОБА_1 не надходила та йому не вручалася.

За таких обставин, у зв`язку з неповідомленням ОСОБА_1 у встановленому порядку про розгляд справи, останній був позбавлений можливості надати суду пояснення та докази в обґрунтування заперечень проти позову.

Зокрема, звертається увага на положення абз. 2, 3 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким передбачено, що протягом дії цього Закону: не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Підсумовується, що вказані положення ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» повністю б унеможливили задоволення позову, однак враховуючи неможливість подання відповідачем заперечень внаслідок неналежного повідомлення про розгляд справи, вказані обставини судом при ухваленні рішення враховані не були.

Зауважується, що ОСОБА_1 копія заочного рішення не була направлена, у зв`язку з чим, про його наявність стало відомо лише 22.08.2022 під час ознайомлення з матеріалами справи. За таких обставин, вказується на необхідність поновлення строку на звернення до суду із вказаною заявою про перегляд заочного рішення.

Щодо заперечень на заяву про перегляд заочного рішення

03.10.2022 до суду надійшов відзив ТОВ «ФК «Горизонт», в якому ставиться питання про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

В обґрунтування таких вимог, зокрема, вказується, що в рамках цієї справи ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.09.2021 заяву АТ «Дельта Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення на примусове виконання задоволено. ОСОБА_1 не погодившись з вказаною ухвалою, 09.06.2021 звертався до Апеляційного суду міста Києва із апеляційною скаргою на ухвалу від 10.09.2021, а тому серед іншого вже в цей час міг довідатися про існування заочного рішення, яке міститься на офіційному сайті судової влади у відкритому доступі.

Крім того, зауважується, що приватним виконавцем Івановим А.В. 24.05.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. В перебігу примусового виконання, приватним виконавцем звернено стягнення на предмет іпотеки. На даний час майно реалізовано ДП СЕТАМ в порядку виконання рішення суду.

Наголошується, що звернення відповідача через 9 років до суду із заявою про перегляд заочного рішення збігається із початком реального виконання судового рішення та має розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами та намагання Відповідача ухилитись від виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Крім того, зазначається, що заявником не доведено та не надано будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення. Доводи, викладені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться лише до незгоди з ухваленим рішенням суду.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), зокрема, вказано, наступне:

«Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року».

Зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, що є предметом розгляду, вбачається, що відповідач ознайомився з текстом рішення 22.08.2022, на що заявником і звертається основна увага, як на підставу задоволення заяви.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що представник заявника ( ОСОБА_1 , 09.06.2021 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Солом`янського районного суду від 10.09.2019, винесену у межах даної справи.

Подання апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду від 10.09.2019, якою було задоволено заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення, свідчить про обізнаність заявника щодо наявності заочного рішення, про перегляд якого наразі ставиться питання.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008).

Враховуючи наведене, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), суд вважає неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, з огляду на що залишає її з цієї підстави без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 258-261, 287, 288, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23.04.2013 Солом`янського районного суду міста Києва у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич