Ухвала суду № 110933599, 17.05.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19645/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12012000060000073 від 22.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. ч.3, ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110, ч.3 ст. 206, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365-2, ч.3 ст. 212 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, посилаючись на наступне.

Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12012000060000073 від 22.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. ч.3, ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110, ч.3 ст. 206, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365-2, ч.3 ст. 212 КК України.

На сьогоднішній день стороною обвинувачення розслідується низка кримінальних правопорушень та злочинів економічної спрямованості та злочинів у сфері службової діяль

ності за відповідними статтями кримінальногзакону:

ч. 3, ч. 5 ст. 191 КК України за фактами заволодіння грошовими коштами, які сплачуються споживачами та надходять у якості коштів від тарифу, шляхом використання службового становища посадовими особами AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», AT «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», AT «РІВНЕОБЛЕНЕРГО»;

ч. 3 ст. 212 КК України - службові особи ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА» ТОВ «ВІП» ПЗНВІФ «Українські технології», Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Прем`єрний», ПЗНВІФ «Міжрегіональний венчурний фонд» Пайовий венчурний не диверсифікований закритий інвестиційний фонд «Реноме», ПЗНВІФ «Українські технології», ПАТ «ПІВДЕННА ГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ», ПАТ «УІФК», ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ПРЕМ`ЄР ІНТЕРНЕШНЛ», AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», AT «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», AT «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», AT «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» шляхом проведення операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а також здійснення фінансово-господарських операцій з підконтрольними підприємствами нерезидентами, діючи за попередньою змовою у групі осіб, вчиняють умисні дії направлені на ухилення від сплати податку на прибуток, а також безпідставно користуються пільгами міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, у зв`язку з чим до державного бюджету України не надходять грошові кошти в особливо великих розмірах;

ч.3 ст. 209 КК України - за фактами легалізації доходів одержаних злочинним шляхом учасниками групи «VS Energy».

Зазначає, що 22.11.2022 слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідування проведено обшуки у керівників та власників ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 33947089) та ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за результатами яких вилучено: сім флеш-накопичувачів планшет «IPad модель А1430» серійний номер DYTHRFGXDVGJ ІМЕІ НОМЕР_1 , планшет «IPad модель А1600» серійний номер F4KNV0SJG5YH ІМЕІ НОМЕР_2 , планшет «IPad Pro» модель А1895 серійний номер DLXXT0TRKC5J ІМЕІ НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «iPhone А1428» ІМЕІ НОМЕР_4 серійний номер: НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro» серійний номер НОМЕР_6 ІМЕІ НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Iphone X» ІМЕІ НОМЕР_10 , серійний номер НОМЕР_11 із сім-карткою з номером телефону НОМЕР_12 .

Так в ході обшуку, проведеного 22.11.2022 за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено ряд засобів зв`язку та електронної техніки, а саме:

- планшет «IPad модель А1430» серійний номер DYTHRFGXDVGJ ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- планшет «IPad модель А1600» серійний номер F4KNV0SJG5YH ІМЕІ НОМЕР_2 ;

- планшет «IPad Pro» модель Al 895 серійний номер DLXXT0TRKC5J ІМЕІ НОМЕР_3 ;

- мобільний телефон марки «iPhone А1428» ІМЕІ НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro» серійний номер НОМЕР_6 ІМЕІ НОМЕР_7 ;

- п`ять флеш-накопичувачів, -

на які прокурор просив накласти арешт.

Указані речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні № 12012000060000073 та їх оглядом встановлено дані, які мають значення для кримінального провадження та в сукупності із іншими доказами становлять доказову базу у кримінальному провадженні, яка обґрунтовує об`єктивну сторону кримінального правопорушення.

Вказує, що підставою для арешту зазначеного майна у даному кримінальному провадженні є наявність достатніх даних у матеріалах кримінального провадження, що свідчать про можливе вчинення службовими особами ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 33947089) та ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», кримінального правопорушення, що може спричинити тяжкі наслідки для держави, а метою - збереження речових доказів по кримінальному провадженню та подальше використання їх у доказовій базі для доведення вини фігурантів кримінального провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, слідчий суддя визнав можливим провести розгляд клопотання за його відсутності.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст. 170 у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Прокурором у вищевказаному клопотанні ініційовано питання про арешт майна як такого, що відповідає критеріям, визначеним ст. 170, ст. 98 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Між тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Як зазначено прокурором у клопотанні, 22.11.2022 слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідування проведено обшуки у керівників та власників ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» (ЄДРПОУ 33947089) та ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за результатами яких зокрема у ОСОБА_4 вилучено майно, яке зазначено в клопотанні.

14.04.2023 постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів клопотання, обшуки були проведені 22.11.2022, тобто майже пів року до моменту внесення прокурором до суду цього клопотання 16.05.2023. При цьому, в клопотанні прокурором не зазначено підстави пропуску процесуальних строків звернення до суду з відповідним клопотання, не підтверджено доказами причини його пропущення, та не заявлено клопотання щодо поновлення пропущених процесуальних строків для подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Разом з тим, з наданих прокурором матеріалів встановлено, що 07.02.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_8 (справа №757/3825/23-к) задоволено скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень вчинених правоохоронцями та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12012000060000073 від 22.11.2012, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна (яке зазначено прокурором у клопотанні), та зобов`язано слідчого ОСОБА_10 , або іншу уповноважену особу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12012000060000073 від 22.11.2012 повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене 22 листопада 2022 року під час обшуку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , майно.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Зважаючи на викладене, органом досудового розслідування пропущено та не ініційоване поновлення строку на звернення до суду із відповідним клопотанням, не доведено та при розгляді клопотання не встановлено достатніх та беззаперечних доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдовували доцільність «втручання державного органу у право на мирне володіння майном» у виді накладення арешту на перелік тимчасово вилученого у ОСОБА_4 майна, яке перелічене в клопотанні прокурора, а відтак, слідчий суддя відмовляє в задоволенні цього клопотання.

Керуючись ст. ст. 107, 170, 172,173, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12012000060000073 від 22.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. ч.3, ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110, ч.3 ст. 206, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365-2, ч.3 ст. 212 КК України, про арешт майна, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1