Вирок № 110933288, 17.05.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

Справа №225/620/23

Провадження №1-кп/225/126/2023

17 травня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62023050010000112 від 18.01.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вугледар Донецької області, військовослужбовця військової служби за контрактом, командира кулеметного взводу 4 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «лейтенант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцемвійськової службиза контрактомта проходячиїї напосаді командиракулеметного взводу4роти охорони2батальйону охоронивійськової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу», ст.ст.6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 27.11.2022 приблизно о 00 год. 00 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації підрозділу НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 , отримавши законний усний наказ свого прямого начальника, заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення 4 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , виданий на підставі бойового розпорядження командира 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 за №493/803 від 25.11.2022, про зайняття рубежу оборони у напрямку населених пунктів Зайцеве та АДРЕСА_3 , та провести обладнання взводного опорного пункту в інженерному відношенні, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Під час судового розгляду дійсного кримінального провадження, 20 квітня 2023 року між сторонами була досягнута угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості, яка була укладена між прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надані повноваження прокурора по дійсному провадженню, та обвинуваченим ОСОБА_4 . При укладенні вказаної угоди згідно з п.9 ч.2 ст.52 КПК приймав участь захисник ОСОБА_5 .

За ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що угода підлягає затвердженню та просив призначити обвинуваченому покарання, погоджене сторонами угоди.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також вважав, що угода підлягає затвердженню та просив призначити його підзахисному погоджене покарання. При цьому, вказав, що при укладанні угоди права його підзахисного були додержані, відповідні положення КПК щодо наслідків укладення цієї угоди роз`яснені, будь-якого впливу для її укладання на його підзахисного не здійснювалося.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визвав себе винуватим у вчинені кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті, щиро каявся. При цьому пояснив, що повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання за угодою, на яке він погодився. При укладанні угоди він діяв добровільно, будь-якого впливу для укладання угоди на нього не здійснювалося, просив затвердити угоду.

Заслухавши учасників провадження та дослідивши в межах судового розгляду наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між сторонами кримінального провадження, а саме: прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 досягнута та підписана угода від 20.04.2023 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

За змістом цієї угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення. Сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення із застосуванням ст.ст.62, 69 КК України у виді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 (два) роки.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470,472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Шляхом дослідження відповідних документів кримінального провадження, опитуванням сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК Українине є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення, передбачені чч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394та424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Судом з`ясовано, що наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.

Таким чином, за результатами розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК Українита призначення узгодженого сторонами покарання із застосуванням ст.ст.62, 69 КК України.

Суд погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.4 ст.402 КК України, що виразилися в непокорі,тобто відкритійвідмові виконатинаказ начальника, в умовах воєнного стану.

Узгоджене сторонами в угоді покарання, з урахуванням положень, передбачених ст.69 КК України, відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи викладене суд вважає, що ця угода підлягає затвердженню, а обвинуваченому ОСОБА_4 належить призначити покарання, узгоджене її сторонами, із застосуванням ст.ст.62,69 КК Україниу виді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 (два) роки, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартоюна гауптвахті до набрання вироком законної сили належить залишити без змін.

Крім цього, відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 належить зарахувати у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, з дня його фактичного затримання до дня проголошення даного вироку.

Цивільний позову провадженніне заявлявся;процесуальні витратита речовідокази у справівідсутні.

Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості від 20 квітня 2023 року, укладену між прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №62023050010000112 від 18.01.2023, з обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України- затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст.62, 69 КК України у виді 2 (двох) років тримання в дисциплінарному батальйоні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації м. Павлоград Дніпропетровської області, до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.

Початок строку покарання ОСОБА_4 рахувати з 17 травня 2023 року.

На підставі чч.1, 5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк його попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з дня його затримання до дня проголошення вироку, а саме: з 19 грудня 2022 року по 16 травня 2023 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вироксудуможебути поданоапеляційнускаргудо Дніпровського апеляційного судучерез ДзержинськийміськийсудДонецької областіпротягомтридцятиднів здня його проголошення виключнозпідстав,передбаченихст.394КПКУкраїни.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку після його проголошення направити прокурору та обвинуваченому.

С у д д я: ОСОБА_1