Ухвала суду № 110919061, 17.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9198/23

У Х В А Л А

17 травня 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (65008, м. Одеса, пл.Б. Дерев`янка, 1, каб.203, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 26.04.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправними та скасувати постанови відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області: №332087 від 12.09.2022; №355239 від 06.02.2023; №355240 від 06.02.2023.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на час проведення перевірки, та застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за оскаржуваними постановами, суб`єктом господарювання він не являвся. Діяльність як суб`єкт господарювання (ФОП) за його заявою було припинено 31.03.2021. Крім того, на момент виникнення правовідносин він не являвся автоперевізником, оскільки за договором позики від 01.08.2022 транспортний засіб перебував в розпорядженні (користуванні) іншої особи. З огляду на це, особа позивача не може розглядатись як відповідальна.

Щодо спірної постанови №332087 від 12.09.2022 зазначає, що відсутність (не забезпечення) вагового комплексу при проведенні вагового контролю працівника «оператор вагового комплексу», є підставою для критичного ставлення до результатів (цифрових показників) вагових вимірів загальної маси та навантаження на осі ТЗ, від так i до встановлення розміру відсотку перевищення навантажень, що у свою чергу відповідачем-2 визначило розмір штрафної санкції, за відповідним абзацом частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також відповідачем не забезпечено вагове вимірювальне обладнання повіркою (метрологічною атестацію), на підтвердження чого має свідчити документ: «Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки». У порушення вимог ДБН В.2.3-4:2015, обумовлених підпунктами: 2; 16 2 розділу III Наказу №255 Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не забезпечено пункту габаритно-вагового контролю, розташованого на автодорозі М-05 Київ-Одеса 425км.+811м., де здійснювався ГВК, документацією на підтвердження: відповідних норм ДБН В.2.3-4:2015 поверхні площі майданчику (рівність, необхідні ухили, тощо); наявності схеми організації руху перед, після та на самому пункті ГВК, затвердженого Відповідачем-1, та відповідними підрозділами (установами) Державного агентства автомобільних доріг України поліції України (пункт 6 Наказу №255). Зазначений факт свідчить про незаконність проведення ГВК на пункті, відтак, сумнівну достовірність результатів вимірів. Відсутність законодавчо встановлених підстав проведення рейдової перевірки та габаритно-вагового контролю 23.08.2022 свідчить про незаконність проведення контролю за вищевказаною адресою без відповідного розпорядчого документу на її здійснення, що у свою чергу унеможливлює вважати результати такої перевірки легітимними. Не правильно проведений розрахунок визначення відсотку перевищення вагового параметру на встроену вісь ТЗ. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 25.10.2022, коли отримав її Укрпоштою листом від Відповідача - 2, що підтверджується чеком АТ «Укрпошта» від 17.10.22 та витягом трекінг кода із сайта АТ «Укрпошта».

Щодо спірної постанови №355239 від 06.02.2023 вказує, що постанова була винесена на підставі Акту «Проведення перевірки додержання вимог автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом» від 20.12.2022 №347378. У порушення вимог щодо заповнення Акту перевірки, зазначений документ складено на 90-95% нерозбірливим (нечитабельним) почерком (слова, речення...), що унеможливлює ознайомлення з ним в достатньому, необхідному обсязі. Відтак, уявлення про яке саме порушення та його кваліфікацію йдеться, є неможливим. Відсутність (не забезпечення) вагового комплексу при проведенні вагового контролю працівника «оператор вагового комплексу».

Щодо спірної постанови №355239 від 06.02.2023 позивачем додатково зазначено, що Акт перевірки, який став підставою для винесення постанови, складено нерозбірливим почерком, що унеможливлює ознайомлення з ним в достатньому та необхідному обсязі.

Ухвалою судді від 01.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме надання до суду належним чином оформленої позовної заяви із визначенням суб`єктного складу учасників справи та вірним зазначенням адреси позивача.

12.05.2023 до суду надійшла заява (вх.№15337/23) ОСОБА_1 про усунення недоліків позову з додатком позовної заяви в редакції з урахуванням вимог ухвали від 01.05.2023.

Ознайомившись зі змістом отриманого 12.05.2023 позову, суддя дійшов висновку, що наразі позовна заява ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.

Частиною 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ч.3 ст.257 КАС України дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно визначених ч.2 ст.257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суддя дійшов висновку, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.262 КАС України.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З метою повного та об`єктивного розгляду справи суд вважає за доцільне витребувати у відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийняті спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №332087 від 12.09.2022; №355239 від 06.02.2023; №355240 від 06.02.2023.

В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд поновити йому строк на звернення до суду з позовною заявою, у випадку його пропущення.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що копію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №332087 від 12.09.2022 була ним отримана поштою 25.10.2022, та 22 квітня 2023 року він поштою надіслав на адресу суду вказаний позов який надійшов до суду 26.04.2023. Таким чином, ним не пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.

Розглянувши подане клопотання, суддя зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 121 КАС України, за якими суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, учасник справи має право за власною заявою на поновлення пропущеного процесуального строку судом за наявності поважних причин його пропуску.

Як видно зі змісту позовної заяви, предметом позову зокрема є постанова відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №332087 від 12.09.2022 за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок № 1567), пунктом 32 якого передбачено, що скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Аналізуючи зміст вказаної норми права суд дійшов висновку, що Порядком №1567 передбачено 10-денний строк оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в адміністративному порядку, тобто до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Доказів оскарження постанови до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю позивачем до суду не надано.

Щодо строків оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в судовому порядку, то в даному випадку застосовуються положення ч.2 ст. 122 КАС України, а саме для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач не звертався з відповідною скаргою до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Тобто позивач не скористався правом на досудовий порядок вирішення спору.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

У пункті 36 рішення «Беллет проти Франції» (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі 2Кромбах проти Франції» (Krombach v. France № 29731 /96).

Враховуючи вище викладені обставини, суддя приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду з вимогами щодо постанови №332087 від 12.09.2022.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 77, 80, 94, 121, 122, 160, 161, 171, 248, 257, 262 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 від 12.05.2023.

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати у відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких були прийняті спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу: №332087 від 12.09.2022; №355239 від 06.02.2023; №355240 від 06.02.2023.

Зазначені документи надати у 15-денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов`язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені судом в ухвалі суду строки.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА