Рішення № 110909123, 17.05.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3950/23

№ 2-а/183/52/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Зозулі В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,-

в с т а н о в и в:

30 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕАС № 6726540 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; провадження у справі закрити.

Короткий зміст позовних вимог

В обґрунтування позову посилався на те, що 24 березня 2023 року під час керування ним автомобілем Citroen C4, д/н НОМЕР_1 в районі вул..Спаська, 36/1 у м.Києві, його було зупинено інспектором БЗС батальйону 2 роти УПП м.Києва Денесюком В.Є., за словами якого позивач нібито не виконав вимоги дорожнього знаку 3.24 «Розворот заборонено», здійснивши розворот в зоні дії цього знаку, чим порушив п. 8.4 ПДР. Стосовно позивача винесено оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.

Позивач посилається на те, що із зазначеною постановою не згоден, тому як він не вчиняв будь-якого порушення. Працівником поліції, яким складено постанову не надано жодних доказів вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності.

Оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАПпозивач не вчиняв, у зв`язку з чим змушений звернутися з даним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Відзив на позов

Відповідачем відзиву не надано.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 10 квітня 2023 року відкрите провадження у справі у відповідності ст. 286 КАС України.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від позивача надійшла заява, в якій він просить проводити слухання даної справи за відсутності позивача за наявними у справі доказами, позов підтримує повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом шляхом направлення відповідних повідомлень та ухвали суду на електронну адресу, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до частини четвертоїстатті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 24 березня 2023 року інспектором УПП у м.Києві Денесюком Вячеславом Євгеновичем винесено постанову серії ЕАС № 672540 від 24 березня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

У відповідності до вказаної постанови, 24 березня 2023 року о 13-30 годині за адресою: вул..Спаська, 36/1 в м.Київ, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Citroen C4, д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.24 «Розворот заборонено», здійснивши розворот в зоні дії цього знаку, чим порушив п. 8.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1статті122 КУпАП.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно доп. 1.3 Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9 цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 статті122 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У відповідності до п. 8.4 Правил дорожнього рухуУкраїни дорожні знаки поділяються нагрупи: а) Попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення донебезпечної ділянки дороги іхарактер небезпеки. Під час руху поцій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду. Б) Знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги. В) Заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження врусі. Г) Наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух попроїзній частині чиокремих їїділянках, атакож запроваджують або скасовують деякі обмеження. Ґ) Інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, атакож інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, дедіють спеціальні правила. Д) Знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування. Е) Таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною третьоюстатті 62 Конституції Українизакріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правиламистатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимогстатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимогстатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

За положеннями частини другоїстатті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Верховний Суд в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17, вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

ТакожВерховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі N 338/1/17роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни відповідач, відповідно достатті 251 КУпАПмав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки, тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, якими було б зафіксовано порушення позивачем вимог, за які передбачена адміністративна відповідальність за частиною першоюстатті122 КУпАП. Посилання на будь-які докази оскаржувана постанова не містить. Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути єдиним доказом.

В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті122 КУпАП, тому суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною.

Відповідно до частин третьоїстатті 286 КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право: 1)залишити рішеннясуб`єктавладних повноваженьбез змін,а позовнузаяву беззадоволення; 2)скасувати рішеннясуб`єктавладних повноваженьі надіслатисправу нановий розгляддо компетентногооргану (посадовоїособи); 3)скасувати рішеннясуб`єктавладних повноваженьі закритисправу проадміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першоюстатті122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Висновок за результатами розгляду справи

Суд дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст.ст. 132, 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною першою та сьомоюстатті 139 КАС Українивстановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, інспектор поліції, який виносив постанову є посадовою особою Управління патрульної поліції у м.Києві, яке є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

УПП у м.Києві є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, який є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, що складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних підрозділів Департаменту патрульної поліції та організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Інспектор, який безпосередньо виносив постанову про адміністративне правопорушення є посадовою особою Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 та згідно із Законом України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд дійшовдо висновку,що узв`язкуіз задоволеннямпозову,за рахунокбюджетних асигнуваньДепартаментупатрульної поліціїпідлягаєстягненню накористь позивачасплачений судовийзбір врозмірі 536,80гривень відповіднодо квитанції.

Інших заяв про компенсацію судових витрат у даній справі до суду не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6726540 від 24 березня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення в розмір 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті122 КУпАП;

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті122 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноваженьДепартаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Відповідно до частин четвертоїстатті 286 КАС Українирішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановленихКАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями273,275-277,280,282, пунктами 5 та 6 частини першої статті283, статтями286-288 КАСУкраїни, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної служби (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, б.3 м.Київ, 03048).

Повний текст рішення виготовлений 17 травня 2023 року.

Суддя І.Г.Дубовенко