Рішення № 110908116, 04.05.2023, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/516/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., вул. Київська-Генерала М.Тарнавського, 9, м. Тернопіль, 46023

про визнання недійсним рішення загальних зборів кооперативу

За участі представників:

Позивача: Гонти Миколи Степановича, ордер серія ВО № 1042241 від 19.10.2022 р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні 04.05.2023 року, відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: 21.10.2022 ОСОБА_1 , м. Тернопіль, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом №7 від 20.02.2011 в частині виключення із членів Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. "Ювілейне" члена ОСОБА_1 , з/д №353.

Ухвалою суду від 26.10.2022 відкрито провадження у справі №921/516/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.11.2022, з подальшим оголошенням перерв у підготовчих засіданнях до 22.12.2022, 26.01.2023 та до 23.02.2023.

20.12.2022 від представника відповідача Вароди П.Б. надійшло клопотання (вх.№8691 від 20.12.2022) про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої останній пропонував поставити наступне питання: "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на договорі про надання правової допомоги №б/н від 14 серпня 2022 року, укладеному між адвокатом Гонтою Миколою Степановичем та Левицьким Василем Михайловичем, тією особою, від імені якої він зазначений, а саме Левицьким Василем Михайловичем, чи іншою особою?"

Поряд з цим, присутній у підготовчому засіданні 26.01.2023 позивач - ОСОБА_1 підтвердив, що саме ним підписано договір про надання правової допомоги №б/н від 14 серпня 2022 року, укладений з адвокатом Гонтою Миколою Степановичем.

У зв`язку із наведеним, у підготовчому засіданні 26.01.2023 представник відповідача Варода П.Б. подане клопотання (вх.№8691 від 20.12.2022) про призначення судової почеркознавчої експертизи не підтримав, і таке судом залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 23.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2023, з подальшим його відкладенням на 31.03.2023, 20.04.2023 та на 04.05.2023 на 9:00 год.

В судові засідання по розгляду спору по суті представник відповідача не прибув, хоча про дату, час місце розгляду справи належним чином повідомлявся (відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з частинами 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги повністю підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням зборів членів Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. від 20.02.2011 незаконно та з надуманих причин виключено позивача із числа членів кооперативу, а збори кооперативу 20.02.2011 проведено з грубим порушенням Статуту кооперативу та Закону України "Про кооперацію", зокрема щодо порядку скликання та проведення загальних зборів.

Вказує, що про скликання загальних зборів 20.02.2011 та порядок денний зборів позивача не було повідомлено, у зв`язку з чим він не мав змоги до підготуватися до розгляду порядку денного, отже, порушено його права, передбачені статутом кооперативу, статтею 12 Закону України "Про кооперацію", зокрема, право на участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах. При цьому, просить суд врахувати практику Верховного Суду, викладену у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Також позивач зазначає, що про причини виключення і дату виключення йому стало відомо лише 26.06.2021, тобто через більше ніж 10 років, і йому не відомо про наявність чи відсутність кворуму на зборах 20.02.2011, оскільки відповідачем не надано йому протокол загальних зборів членів кооперативу, а лише виписку з нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Водночас, згідно клопотання (вх.№8692 від 20.12.2022) представником відповідача долучено до матеріалів справи додаткові докази, які останній просить суд врахувати під час розгляду спору, а саме: копію протоколу №7 від 20.02.2011 загальних зборів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. "Ювілейне"; копію протоколу №1 від 08.06.2019 засідання правління Садівничого Львівської з.д. "Ювілейне"; довідку ОК "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д." від 07.12.2022 №6.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши представника позивача, судом встановлено:

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК України).

Частиною 1 ст.20 ГПК України передбачено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

ОСОБА_1 звернувся із даним позовом за захистом своїх корпоративних прав як члена Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "ЮВІЛЕЙНЕ" (код ЄДРПОУ 21157987), порушених в результаті прийняття рішення загальних зборів членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., оформленого протоколом №7 від 20 лютого 2011 року, в частині виключення його із членів садівничого товариства, з підстав невідповідності такого рішення вимогам ст.15 Закону України "Про кооперацію" та Статуту Кооперативу.

Як вказує позивач, він у 2005 році придбав у члена Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (ідентифікаційний код 21157987) ОСОБА_2 садовий будиночок в цьому Товаристві, розташований в АДРЕСА_2 .

12.08.2005 ОСОБА_2 звернулася до правління Садового товариства "Ювілейне" із заявою про виключення її з членів товариства в зв`язку зі станом здоров`я і продажем садового будиночка, а також дерев, кущів на земельній ділянці АДРЕСА_3 .

Також, 12.08.2005 ОСОБА_1 звернувся до товариства із заявою про прийняття його в члени товариства "Ювілейне", закріпивши за ним садову ділянку №353 в постійне користування. До заяви додано квитанцію в підтвердження сплати вступного внеску в розмірі 250,00 грн.

Згідно Протоколу №4 засідання правління садівничого товариства "Ювілейне" від 21.08.2005 вирішено виключити з членів садового товариства ОСОБА_2 (ділянка № НОМЕР_1 ) в зв`язку із незадовільним станом здоров`я і неможливістю обробляти садову ділянку, та прийнято в члени товариства ОСОБА_1 , закріпивши за ним ділянку № НОМЕР_1 в постійне користування.

Згідно Протоколу №6 Загальних зборів товариства "Ювілейне" від 02.10.2005 затверджено рішення правління садівничого товариства від 21.08.2005 про виключення з членів товариства ОСОБА_2 та про прийом в члени товариства ОСОБА_1 ..

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження чи скасування даних рішень органів управління садового товариства "Ювілейне", оформлених протоколами №4 від 21.08.2005 та №6 від 02.10.2005, відповідні докази учасниками справи не долучено і про їх існування не зазначено, отже, такі рішення на даний час є чинними.

15 жовтня 2005 року головою правління Садового товариства "Ювілейне" видано ОСОБА_1 членський квиток.

ОСОБА_1 також вказує, що періодично сплачував внески як член садівничого товариства (код ЄДРПОУ 21157987), в підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії квитанцій №443 за 2006 рік, №319 від 05.09.2007, №104 від 19.03.2008, №6 від 24.01.2009, №7 від 30.01.2019, користувався належним йому майном (садовим будинком, закріпленою земельною ділянкою), жодних претензій чи вимог будь-якого характеру щодо неналежного виконання обов`язків, передбачених статутом від садового товариства не отримував.

Позивачем також долучено до матеріалів справи копію Довідки №3/01 від 16.01.2019, виданої ОСОБА_1 (за підписом голови правління Садівничого товариства "Ювілейне" Гаращука М.І., скріпленим відтиском печатки товариства) про те, що він дійсно являється членом садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне", з 12 серпня 2005 року користується земельною ділянкою №353, Статут товариства не порушує.

Як вбачається з поданих відповідачем матеріалів:

- 20 лютого 2011 року відбулися загальні збори садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне", на яких, як зазначено у Протоколі №7 від 20.02.2011, із загальної кількості членів товариства 241 осіб, були присутні 168 осіб (що складає 69,7% від загальної кількості членів товариства).

На зборах серед іншого, розглядалось питання про виключення із членів СТ "Ювілейне" ОСОБА_1 , з/д №353 і зазначено, що колишній голова ОСОБА_3 , ігноруючи п.п.14, 18, 27 в), 28, 30 (м), Статуту товариства і ст.6 Закону України "Про об`єднання громадян" за рішенням правління, яке має рекомендаційний характер, прийняв ОСОБА_1 в члени товариства без рішення загальних зборів, самовільно видав членський квиток і вніс у списки членів товариства.

При цьому, у Протоколі також вказується про те, що ОСОБА_1 систематично порушує п.16 в) (сплата внесків), е) (охорона сада), п.17 в) ("уклонение от участия в общественных работах") статуту СТ "Ювілейне".

За результатами розгляду вказаного питання порядку денного, збори ухвалили виключити ОСОБА_1 за систематичні порушення статуту із членів СТ "Ювілейне" (результати голосування: "За" 166 голосів).

У Додатку №3 до Протоколу №7 "Список виключених і прийнятих членів СТ "Ювілейне" на загальних зборах 20.02.2011" серед переліку виключених членів товариства зазначено ОСОБА_1 , з/д №353, а земельну ділянку визначено як резервну.

- Згідно Довідки Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. №06 від 07.12.2022, в Обслуговуючому кооперативі відсутні перелік осіб, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, які відбулися 20 лютого 2011 року, та перелік членів кооперативу станом на 20 лютого 2011 року.

- 08 червня 2019 року відбулось засідання правління садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне", рішення якого оформлено Протоколом №1 від 08.06.2019.

На порядок денний засідання, зокрема, було винесено питання за №4 "Про передачу коштів від бувшого голови ОСОБА_4 ", під час обговорення якого голова правління СТ ОСОБА_5 повідомила, що 07.06.2019 відбулася передача коштів та підтверджуючих документів від бувшого голови ОСОБА_4 в присутності членів комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . При передачі коштів від ОСОБА_4 виявлено що він прийняв кошти у громадян на резервних садових ділянках /вільних/ за №№4, 353, 121, з`явилися прізвища незнайомих осіб, які ніколи не були членами садівничого товариства, а від них отримані членські внески:

1. З/д №4 ОСОБА_8 960 грн;

2. З/д №353 ОСОБА_1 - 1200 грн;

3. З/д №121 ОСОБА_9 360 грн.

За результатами обговорення вказаного питання, правлінням прийнято рішення повернути кошти вказаним особам: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , так як вони прийняті не за призначенням та всупереч Статуту товариства, зазначивши, що відповідальний за такий злочин ОСОБА_4 повинен понести відповідальність і це питання винести на розгляд найвищого органу управління садівничого товариства тобто на загальні збори.

Як вказує позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, його не було повідомлено про час та місце проведення зборів 20.02.2011, на якому вирішувалось питання щодо його виключення з членів товариства, а тому він не мав можливості завчасно належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Лише з листа правління кооперативу садівничого товариства від 26 червня 2021 року за №36, отриманого у відповідь на запит адвоката Черничинець С.П., йому стало відомо про те, що станом на 03.06.2021 ОСОБА_1 не являється членом Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., оскільки був виключений з членів садівничого товариства згідно з протоколом №7 від 20.02.2011, виписку з якого додано до листа.

Наведені обставини слугували підставою для звернення із даним позовом до господарського суду з метою захисту своїх порушених корпоративних прав.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (ідентифікаційний код 21157987) є обслуговуючим кооперативом, створеним та зареєстрованим 13.08.1982, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.12.2007 внесено запис №16461200000004251 (державна реєстрація юридичної особи проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц та Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі №617/1432/16, садове товариство може створюватись у двох організаційно-правових формах: кооперативу та громадської організації.

Кооперативи утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про кооперацію", інших правових актів та Статуту.

Статтею 1 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Статтею 4 Закону України "Про кооперацію" визначено, що кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до ст.167 ГК України (чинної на час прийняття оскаржуваного рішення) члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (правова позиція, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 №904/4887/18).

Статтею 12 Закону України "Про кооперацію" визначено основні права члена кооперативу, серед яких: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

За змістом статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

У статті 16 Закону України "Про кооперацію" вказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут повинен містити, зокрема, порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція.

Відповідно до п.1 Статуту Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., зареєстрованого рішенням виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів №570 від 13.08.1982, працівники і службовці, працюючі на Тернопільському відділенні Львівської з.д. добровільно об`єдналися в садівниче товариство під назвою "Ювілейний" з метою організації колективного садівництва на земельній ділянці, площею 26 га, що відведена у північно-східному районі міста рішенням Тернопільської міської ради народних депутатів №555 від 22.09.1967.

Пунктами 25, 26 Статуту (в редакції 1982 року) встановлено, що вищим органом управління садівничого товариства є загальні збори чи конференція членів товариства, які вважаються повноважними (правомочними) за наявності на них не менше 2/3 частин загальної кількості членів товариства.

Пунктами 27, 28 даного Статуту передбачено, що загальні збори членів товариства, зокрема, затверджують Статут товариства та правила внутрішнього розпорядку, обирають правління та ревізійну комісію товариства, затверджують рішення правління про прийняття та виключення з членів товариства; встановлюють розміри членських внесків та інших цільових внесків.

Для керівництва справами садівничого товариства в період між загальними зборами обирається правління товариства, яке діє на підставі Статуту і рішень загальних зборів товариства, в кількості не менше 5 осіб, терміном на 2 роки. Правління садівничого товариства обирає зі свого складу голову правління товариством. Голова правління, серед іншого, має право укладати від імені товариства договори в межах планів та кошторисів товариства, видавати доручення на виконання угод та представляти товариство у суді, інших підприємствах, установах та організаціях (п.п.28, 29, 31 Статуту).

Пунктом 32 Статуту визначено, що правління видає кожному члену товариства членську книжку, до якої заносяться, зокрема, дані про сплату вступних, членських та цільових внесків.

Пунктом 14 Статуту визначено, що членами садівничого товариства можуть бути робітники та службовці, які досягли 18-річного віку, пенсіонери, які працювали на залізничному транспорті, підприємств та установ, організацій, а також інші громадяни, прийняті в установленому порядку після вибуття окремих членів товариства.

Прийом у члени товариства проводиться на підставі заяви вступника, правлінням товариства, з подальшим затвердженням загальними зборами (конференцією) членів товариства.

У пункті 17 Статуту визначено випадки, за наявності яких відбувається виключення з членів товариства, а саме у разі: а) неосвоєння виділеної ділянки під сад протягом двох років; б) систематичного невиконання плану агротехнічних робіт, затвердженого загальними зборами (конференцією) членів товариства, санітарно-ветеринарних і протипожежних правил; в) відмови або систематичного ухилення від участі у спільних роботах у колективному саду; г) систематичного порушення Статуту, правил внутрішнього розпорядку в колективному саду, правил соціалістичного співжиття; д) звільнення з роботи у зв`язку зі скоєнням злочину або за порушення трудової дисципліни; е) самовільної передачі іншим особам ділянки у колективному саду (повністю або частково), а також споруджених на ній будівель; ж) ведення будівництва на садовій ділянці без проекту або з відхиленням від нього, а також будівництво об`єктів, не передбачених Статутом (гаражів, сараїв та інших будівель); з) утримання м`ясоїдних хутрових звірів, домашньої худоби; и) використання ділянки та споруджених на ній будівель з метою отримання прибутку.

Питання про виключення з членів товариства може порушуватись з ініціативи правління товариства, адміністрації та Районного комітету профспілки працівників залізничного транспорту Тернопільського відділення Львівської залізниці, а також виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів, який здійснює контроль за діяльністю товариства.

Пунктом 18 Статуту визначено, що рішення про виключення з членів товариства приймається правлінням товариства і набуває чинності після затвердження його загальними зборами (конференцією) членів товариства.

Виключення члена з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами кооперативу.

Як зазначено вище, загальними зборами членів садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне" (Протокол №7 від 20.02.2011) більшістю голосів вирішено виключити ОСОБА_1 з членів товариства. Підставою прийняття такого рішення вказано прийняття ОСОБА_1 в члени товариства без рішення загальних зборів, а також систематичні порушення п.16 в) (сплата внесків), е), п.17 в) статуту СТ "Ювілейне".

При цьому, слід зазначити, що у рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначатися, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до частин 1, 3 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 ГПК України).

Приписами статті 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви був прийнятий в члени Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне" (ідентифікаційний код 21157987), що знаходиться в м.Тернополі, вул. Київська-Генерала М. Тарнавського, 9, із закріпленням за ним земельної ділянки № НОМЕР_1 (згідно Протоколу №4 засідання правління садівничого товариства "Ювілейне" від 21.08.2005 та Протоколу №6 загальних зборів товариства "Ювілейне" від 02.10.2005, яким затверджено рішення правління садівничого товариства від 21.08.2005 про прийом в члени товариства ОСОБА_1 , які є чинними).

Вказана обставина також підтверджується наявністю виданого йому головою правління садівничого товариства членського квитка від 15.10.2005.

Водночас, за твердженням позивача, ним не отримувались жодні повідомлення від правління кооперативу або голови про те, що відбудуться чергові загальні збори членів кооперативу 20.02.2011, на яких вирішено питання щодо виключення його із членів товариства.

Слід зазначити, що положеннями Статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів членів товариства, поряд з цим обов`язок повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення визначено статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Проте, відповідачем не подано і матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження повідомлення позивача, як члена садівничого товариства, про проведення загальних зборів 20.02.2011.

Отже, з наведеного слід дійти висновку, що під час підготовки і проведення загальних зборів 20.02.2011 відповідачем допущено порушення статті 15 Закону України "Про кооперацію", і вказана обставина останнім не спростована.

Суд враховує, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Відповідно, корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17 вказується, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19).

В даному випадку через неповідомлення про збори, ОСОБА_1 не мав можливості завчасно, належним чином підготуватися до розгляду порядку денного, на якому до того ж розглядалося питання щодо виключення його з членів товариства, чим порушено його права, передбачені Статутом садівничого товариства, ст.12 Закону України "Про кооперацію", зокрема, право на участь в управлінні кооперативом, право голосувати на загальних зборах.

Слід зазначити, що положеннями чинної на той час редакції Статуту садівничого товариства не було передбачено випадку виключення з членів товариства за несплату членських внесків, поряд з цим, припинення членства в кооперативі з підстав несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу передбачено у ст.13 Закону України "Про кооперацію".

Проте, за відсутності в матеріалах справи документу (рішення) щодо визначення розміру членських внесків товариства, порядку їх сплати, та яким чином ця інформація доводилася до відома членів кооперативу, суд позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача з приводу відсутності з його боку порушення п.16 в) (сплата внесків) Статуту товариства, та достовірно встановити своєчасність сплати ним членських внесків, розмір заборгованості та період її виникнення (відповідна інформація також відсутня у протоколі загальних зборів членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. №7 від 20 лютого 2011 року), як однієї з підстав для припинення членства в кооперативі.

Твердження позивача щодо надуманості інших порушень з його сторони Статуту товариства, зазначених у Протоколі №7 від 20 лютого 2011 року як підстави для виключення з членів товариства, то такі також документально не підтверджуються.

Як було зазначено вище, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши усі обставини справи у сукупності, суд приходить до висновку, що загальні зборів членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. 20.02.2011 були проведені з порушенням чинного законодавства; внаслідок прийняття оскаржуваного рішення позивач був позбавлений корпоративних прав всупереч його волі та з порушенням норм чинного законодавства.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Усталеним, у т.ч. і в практиці Європейського Суду з прав людини є підхід, що акції/частки у статутному капіталі, якими володів заявник, мають безсумнівно економічну цінність та становлять "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1, а відтак протиправне позбавлення особи його корпоративних прав свідчить про невідповідність таких рішень загальних зборів наведеним нормам законодавства, принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та, відповідно про порушення прав та законних інтересів учасника товариства (див. Рішення ЄСПЛ у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002р.і ін.).

Таким чином, за встановлених вище обставин невідповідності рішення загальних зборів законодавству, що призвело до позбавлення позивача його корпоративних прав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., оформленого протоколом №7 від 20 лютого 2011 року в частині виключення із членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне" члена ОСОБА_1 , з/д №353, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп. у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., оформлене протоколом №7 від 20 лютого 2011 року в частині виключення із членів Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. "Ювілейне" члена ОСОБА_1 , з/д №353.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (вул. Київська-Генерала М.Тарнавського, 9, м. Тернопіль, код 21157987) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_2 ) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.05.2023.

Суддя Н.М. Бурда