Ухвала суду № 110907676, 17.05.2023, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/176/23

Провадження № 30/913/176/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Голенко Ірини, розглянувши матеріали позовної заяви № 50-845вих-23 від 08.05.2023

заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі

Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області та

Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня», м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед», м. Київ

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 254355 грн 08 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед» про визнання недійсним пункту 3.2 договору № 113 від 31.07.2020, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайммед», в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 254355 грн 08 коп., а також про стягнення отриманих без правової підстави грошових коштів у розмірі 254355 грн 08 коп.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Заявник у позові визначив підставу для звернення в інтересах держави з даним позовом - бездіяльність КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня», підпорядкованого та підзвітного Луганській обласній державній адміністрації обласній військовій адміністрації (розпорядника бюджетних коштів обласного бюджету, який зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами підзвітної лікарні), яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на усунення допущених під час укладання та виконання договору порушень законодавства.

За правилами господарського процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), а також вимогам статті 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3).

У ч. 4 вказаної статті передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч.ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, підставою звернення до суду з даним позовом в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня`прокурором зазначено бездіяльність, яка полягає у невжитті позивачамизаходів, спрямованих на усунення допущених під час укладання та виконання договору № 113 від 31.07.2020 порушень законодавства. Тому прокурор вважає, що така бездіяльність позивачів суперечить інтересам держави та дає законні й обґрунтовані підстави для застосування прокурором заходів реагування у формі представницьких повноважень.

Заявник надав до матеріалів позовної заявилисти №№ 50-438вих-23, 50-439вих-23 від 29.03.2023, якими фактично повідомив Луганську обласну державну адміністрацію обласну військову адміністрацію та КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» про намір звернутися до суду з позовом в їх інтересах, оскільки останні не вжили заходів, спрямованих на усунення виявлених прокуратурою порушень з дати укладання договору по теперішній час.

Крім того, у матеріалах позовної заяви є звернення прокурора з листом № 50-390вих-23 від 23.03.2023 до КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів, що стосуються виконання договору № 113 від 31.07.2020.

У відповіді від 29.03.2023 на це звернення КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» повідомило про неможливість надати документи у зв`язку з тим, що вони залишились на тимчасово окупованій території, тобто фактично втрачені документи. Інформацію щодо стану виконання договору можливо отримати на офіційному веб-порталі публічних закупівель «Prozorro».

Водночас матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів, того що заявник позову після виявлення порушень законодавства звернувся до Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» та фактично надав можливість у розумний строк відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема вчинення самостійних дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення тощо.

Суд також зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази того, що позивачі, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідача у цій справі, а сама по собі обставина не звернення позивачів із позовом не свідчить про неможливість виконання функцій із захисту інтересів держави.

Отже прокурором не доведено нездійснення чи неналежного здійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме прокурором не надано доказів дотримання процедури, встановленої ч.ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладені обставини, з`ясуванню підлягає наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особіЛуганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та КНП ЛОР «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня», а саме: доказиобізнаності позивачів про порушення інтересів держави шляхом включення в п. 3.2 договору № 113 від 31.07.2020 до загальної суми товару податку на додану вартістьдо моменту отримання повідомлення прокурора про намір звернутися до суду з цим позовом,докази наданняпрокурором розумного строку для відреагування та усунення самостійно позивачами виявлених порушень, а також докази допущення протиправної бездіяльності позивачів, пов`язаної з їх захистом.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вказаних недоліків, позовну заяву заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня`слід залишити без руху та встановити строк для їх усунення 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись статтями 53, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву № 50-845вих-23 від 08.05.2023заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації та Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганська обласна дитяча клінічна лікарня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайммед`про визнання недійсним пункту договору та стягнення 254355 грн 08 коп. залишити без руху.

2.Заступнику керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області протягом 10 (десяти) днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, подавши суду заяву про усунення недоліків, до якої додати докази обізнаності позивачів про порушення інтересів держави шляхом включення в п. 3.2 договору № 113 від 31.07.2020 до загальної суми товару податку на додану вартість до моменту отримання повідомлення прокурора про намір звернутися до суду з цим позовом, докази надання прокурором розумного строку для відреагування та усунення самостійно позивачами виявлених порушень, а також докази допущення протиправної бездіяльності позивачів, пов`язаної з їх захистом.

3.Роз`яснитизаступнику керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно із п. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 17.05.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО