Рішення № 110904609, 25.04.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/341/2023

130/45/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Шпак А.А.,

представника позивача - прокурора Лук`янчук Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Філімонова Олега Віталійовича в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури Філімонов О.В. звернувся до суду із даною позовною заявою, у якій просив витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку, площею 2,00 га з кадастровим номером 0521085000:04:003:0079 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області); стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Жмеринською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Жмеринської міської територіальної громади виявлено порушення вимог Земельного кодексу України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Окружною прокуратурою на вказаному геопорталі за посиланням та згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно інформацію про громадян, які неодноразово отримали у власність земельні ділянки в порядку безоплатної приватизації землі для ведення особистого селянського господарства, зокрема на території Жмеринського району Вінницької області, що є порушенням вимог ст. 116, 121 Земельного кодексу України. Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно установлено, що на підставі наказу Головного управління Держеокадастру у Вінницькій області №2-688/15-19-СГ від 17.01.2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 газ кадастровим номером 0521085000:04:003:0079, що розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГ від 17.01.2019державним реєстратором Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області25.01.2019 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085000:04:003:0079за ОСОБА_2 (номер запису про право власності / довірчої власності: 30106121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1755801005210). Вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГ від 17.01.2019 є незаконним. За вказаним вище громадянином до прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГвід 17.01.2019 про надання земельної ділянки у власність, вже було зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області площею 2,00 га (кадастровий номер 0524882900:02:001:0191). Підставою для реєстрації права власності був наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-8763/15-17-сг від 17.07.2017. ОСОБА_2 на час отримання у власність спірної земельної ділянки (на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГ від 17.01.2019), використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 , при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою від 03.01.2019, та, зазначаючи при цьому, що не скористався правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду використання, надав недостовірну інформацію, оскільки раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Окрім цього, при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд клопотання ОСОБА_2 , про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, перевіривши його та встановивши вже реалізоване ним право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_2 , у передачі спірної земельної ділянки у власність. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірило факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тим самим порушивши вимоги ст.19 Конституції України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, ст.ст.116-118 ЗК України, ст.186-1 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 2, 6 Закону України «Про землеустрій», що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності. Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Тому, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГ від 17.01.2019,якимзатверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,00 газ кадастровим номером 0521085000:04:003:0079, що розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, суперечить актам цивільного законодавства і порушує інтереси держави, а тому є незаконним. У подальшому 02.07.2019 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу № 1933 земельної ділянки з кадастровим номером0521085000:04:003:0079,що розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером0521085000:04:003:0079 є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

При цьому, ОСОБА_1 набув у власністьвказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини, не мала права її відчужувати, а тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 на користь держави. Наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГ від 17.01.2019, якимзатверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 газ кадастровим номером 0521085000:04:003:0079, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області), є незаконним, а тому зазначена земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 у комунальну власність. органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, з урахуванням законодавчих змін, на даний час, є Жмеринська міська рада Вінницької області. витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 становить «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки зумовить задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання безоплатної передачі у власність громадянам земель сільськогосподарського призначення, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Ухвалою від 24.01.2023 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 15.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор Лук`янчук Д.О позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Жмеринської міської ради Вінницької області Козаков Г.Г. в судове засідання не зв`явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги повністю підтримав.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Чорний Р.О. подав пояснення, в яких просив задовольнити позов. Зазначив, що 27.06.2018 на адресу Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. До вищевказаного клопотання ОСОБА_2 було додано усі документи та графічні матеріали які передбачені положеннями статті 118 Земельного кодексу України. Звертає увагу суду також на те, що у згаданому клопотанні ОСОБА_2 зазначив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виді цільового призначення не скористався. За результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням було прийнято наказ № 2-10215/15-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 31.07.2018. 03.01.2019 на адресу Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_2 від 02.01.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, яка розташована на території Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. За результатами розгляду вищевказаного клопотання гр. ОСОБА_2 та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у затвердженні проектної документації Головним управлінням було прийнято наказ №2-688/15-19-СГ «Про надання у власність» від 17.01.2019. Враховуючи вищевикладене, при прийнятті оскаржуваного наказу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло виключно в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством. Щодо здійснення Головним управлінням при розпорядженні земельною ділянкою перевірки факту реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання земельної ділянки, зазначає наступне. Позивач в позовній заяві зазначає про те, що Головне управління приймаючи оспорюваний наказ, не перевірило факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності. Однак, дані доводи позивача є трактованими на свій лад та не відповідають дійсності, оскільки позивач не здійснює посилання на відповідні норми законодавства, які б свідчили про те, що Головне управління при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення зобов`язане здійснювати перевірку фактів реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а також не вказує які саме вимоги законодавства були порушені Головним управлінням.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Причини їх неявки суду невідомі. Будь-яких заяв чи клопотань від них не надходило.

Судом встановлено, що згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.11.2022 за ОСОБА_1 02.07.2019 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521085000:04:003:0079, витяг надано на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.19-23).

Наказом Головного управління від 31.07.2018 № 2-10215/15-18-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності на території Рівської сільської ради ( а.с.28).

Відповідно до клопотання ОСОБА_2 , адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, він просив затвердити проект та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га на території Жмеринського району Рівської сільської ради для особистого селянського господарства. Останній також повідомив, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористався (а.с.29).

Наказом Головного управління №2-688/15-19-СГ від 17.01.2019 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Рівської сільської ради та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0521085000:04:003:0079 (а.с.31).

Відповідно до клопотання ОСОБА_2 , адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, він просив затвердити проект та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га на території Рівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. Останній також повідомив, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористався (а.с.32).

Згідно даних Витягу з Державного земельного кадастру від 12.12.2018, земельна ділянка кадастровий номер 0521085000:04:003:0079 зареєстрована відділом у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що також стверджується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 2,00 га, з кадастровим номером 0521085000:04:003:0079, витяг надано на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.33, 48-49).

Наказом Головного управління №2-8943/15-16-СГ від 13.07.2016 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (а.с.37).

Відповідно до клопотання ОСОБА_2 , адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, він просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Кривошиївськоїсільської ради Хмільницького району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. Останній також повідомив, що правом безоплатної передачі у власність земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористався (а.с.38).

Наказом Головного управління №2-8763/15-17-СГ від 17.07.2017 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0524882900:02:001:0191 (а.с.41).

Відповідно до клопотання ОСОБА_2 , адресованого начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, він просив затвердити проект землеустрою та передати у власність земельну ділянку площею 2,0 га на території Кривошиївськоїсільської ради Хмільницького району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. Останній також повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному цільовому призначенню не скористався (а.с.42).

Згідно копі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0506475502017 інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_2 відсутня (а.с. 43).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-688/15-19-СГ від 17.01.2019 державним реєстратором Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 25.01.2019 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085000:04:003:0079 за ОСОБА_2 (номер запису про право власності / довірчої власності: 30106121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1755801005210) (а.с. 51).

Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки продавець ОСОБА_3 , діючий від імені ОСОБА_2 та покупець ОСОБА_1 уклали даний договір про таке: продавець продав та предав покупцю, а покупець купив та прийняв від продавця земельну ділянку, площею 2 гектара, кадастровий номер 0521085000:04:003:0079, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Рівська сільська рада і сплачує грошову суму за вказану земельну ділянку в розмірі 59467 грн. (а.с. 52-55).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах.

Позов прокурора до суду спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, тобто оспорюються порушені права держави.

Згідно правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року в справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, згідно ч.1 ст.9 Конституції України, ст.10 ЦК України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно положень ст.ст.4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування; держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Згідно ч.1 ст.83, ч.1 ст.84, ст.122 ЗК України земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За своєю правовою природою право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Правом передачі земельної ділянки в оренду наділений лише її власник.

Отже, якщо орендар отримує земельну ділянку від особи, яка не має правомочності на передання її в оренду, то такий орендар є особою, що набула земельну ділянку за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, та зобов`язаний повернути її власнику.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст.116 ЗК УкраїниПередача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додаткові земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц, а також у постановах Верховного суду від 20.05.2020 у справі 3706/1685/16-ц та від 27.10.2020 у справі №381/375/19.

У той же час, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч.2 ст.19 Конституції України).

На Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області покладено серед іншого функцію державного нагляду (контролю), моніторингу та охорони земель відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Суд визнає безпідставними заперечення представника Головного управління про те, що даний орган державної влади не наділений функціями, повноваженнями та обов`язком перевіряти достовірність інформації про реалізоване право безоплатної приватизації земельних ділянок. Реалізація повноважень Головного управлінняу має здійснюватися з неухильним дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Отже, у даному випадку, ще на стадії погодження розробленого проекту землеустрою, яке здійснювалось Головним управлінням, останнє повинно було перевірити розроблений проект на відповідність вимогам законів, у тому числі положенням ч.4 ст.116, п."б" ч.1 ст.121 ЗК України, та лише в разі встановлення такої відповідності його погоджувати.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).

Отже, спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земельної ділянки із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес.

В цьому випадку із ОСОБА_1 , суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати власне право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки вдруге по тому самому виду її цільового призначення, який свідомо порушуючи закон шляхом обману органу державної влади, набув право власності на неї.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові верховного суду від 17.11.2021 у справі №672/386/20, майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсним останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаціного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Щодо дії заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11.01.2023 заяву позивача про забезпечення позову по даній цивільній справі було задоволено та застосовано заходи забезпечення позову в цивільній справі №130/45/23 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:003:0079, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області).

Таким чином, суд роз`яснює, що у зв`язку із задоволенням позову заходи забезпечення позову по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто судові витрати в справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь держави, в особі Жмеринської міської ради Вінницької області, земельну ділянку, площею 2,00 га, з кадастровим номером 0521085000:04:003:0079, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Жмеринської міської територіальної громади (колишня територія Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури стягнути судові витрати в розмірі 2481 грн. та 1240,50 грн. за подання заяви про забезпечення позову (реквізити: р/р UA568201720343110002000003988, ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, отримувач коштів Вінницька обласна прокуратура).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 28.04.2023 року.

Жмеринська окружна прокуратура (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Національна, 6а, ЄДРПОУ 02909909), Жмеринська міська рада Вінницької області (місцезнаходження: 23100 Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, ЄДРПОУ 03084233), ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: 21000, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, ЄДРПОУ 39767547), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя