Рішення № 110888312, 02.05.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

справа №380/23573/21

провадження № П/380/23814/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенчука Л.Ю.,

представника позивача Гомзяк І.А.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) з такими вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.05.2021 р. №00107190901 на суму 11195086 грн., податкове повідомлення - рішення від 17.05.2021 р. №00107150901 на суму 657251 грн., податкове повідомлення - рішення від 17.05.2021 р. №00107160901 на суму 730332,48 грн., податкове повідомлення - рішення від 17.05.2021 р. №00107170901 на суму 418354,3 грн., податкову вимогу області від 17.11.2021р. №0091752-1310-1312, податкову вимогу від 19 листопада 2021 року № 0092099- 1310-1308.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактична перевірка проводилась не за місцем продажу, а на зареєстрованому складі за місцем зберігання тютюнових виробів і відповідно порушень п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР бути не могло. Крім того, стверджує, що акти перевірки, а також податкові повідомлення - рішення в порушення вимог статті 58 Податкового кодексу України позивачці не надсилались. З урахуванням наведеного, просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказів на проведення фактичної перевірки від 24.03.2021р. №1053-ПП та від 02.04.2021р. №1185-ПП проведена фактична перевірка складу ( АДРЕСА_2 ), магазину-кіоску ( АДРЕСА_3 ), кіоску ( АДРЕСА_4 ) та кіоску ( АДРЕСА_5 ), що належать ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР, із змінами та доповненнями, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Проведеною перевіркою встановлені порушення: абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481, до перевірки не представлено жодних прихідних накладних; п.12 ст.3 Закону №265, не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання. За результатами проведеної фактичної перевірки складено відповідно акти, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення. Зазначив, що контролюючим органом отримано пояснення, в яких зазначена інформація про відсутність прихідних накладних документів на місцях їх реалізації/зберігання. Крім того, суб`єкт господарювання та працівники відмовились від підписання та отримання актів про проведення фактичних перевірок. Враховуючи наведене, просив у задоволенні позову відмовити.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив у якій зазначила, що у ст. 20 Закону №265, на яку у відзиві посилається представник відповідача зазначається, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не необліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Не надання документів до перевірки не є підставою для застосування штрафних санкцій, необхідна ще відсутність обліку товарів, пред`явлених до реалізації. Крім того, зазначила, що не відмовлялася від підписання та отримання будь-яких актів перевірок.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив у якій вказав, що в ході проведення перевірок було отримано пояснення, в яких зазначена інформація про відсутність прихідних накладних документів на місті реалізації/зберігання. Суб`єкт господарювання та працівники відмовились від підписання та отримання актів про проведення фактичних перевірок. Крім того, згідно Закону №265, суб`єкт господарювання повинен, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Ухвалою суду від 30.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.02.2022 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 05.07.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд заслухав вступне слово сторін, дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказів на проведення фактичної перевірки від 24.03.2021р. №1053-ПП та від 02.04.2021р. №1185-ПП та направлення на перевірку від 24.03.2021 № 3238, 3239 проведена фактична перевірка складу ( АДРЕСА_2 ), магазину-кіоску ( АДРЕСА_3 ), кіоску ( АДРЕСА_4 ) та кіоску ( АДРЕСА_5 ), що належать ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР, із змінами та доповненнями (далі-Закон №481), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі-Закон №265) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (т. 1 а.с. 16,17, т. 2 а.с. 41).

Проведеною перевіркою встановлені порушення:

-абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481, до перевірки не представлено жодних прихідних накладних;

-п.12 ст.3 Закону №265, не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

За результатами проведеної фактичної перевірки складено акти про результати фактичної перевірки:

-від 05.04.2021 № 7844/13/09.01/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 5597543,грн.;

-від 07.04.2021 № 8444/13/09.012879805148, у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 365166,24грн.;

-від 07.04.2021р.№ 8440/13/09.01/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 328625.99грн.;

-від 07.04.2021р.№ 8445/13/09.01/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 209177,17грн. (т. 1 а.с. 8-11, 38-43).

05.04.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт відмови від підписання акту перевірки №310/13/09.01/ НОМЕР_1 та акти відмови від отримання акту перевірки № 326/13.09.01/2879805148, №321/13.09.01/2879805148, № 220/13.09.01/2879805348, № 323/13.09.01/2879805148, №324/13.09.01/2879805148, № 309/3/09.01/2879805108, №309/13/09.01/2879805148 (т. 1 а.с. 14-15, т2 а.с.16-19).

На підставі актів фактичної перевірки, якими встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» винесено податкові повідомлення рішення: від 17.05.2021 №00107190901, яким нараховано 11195086,00 грн штрафних санкцій; від 17.05.2021 №00107150901, яким нараховано 657251,98 грн штрафних санкцій; від 17.05.2021 №00107160701, яким нараховано 730332,48 грн штрафних санкцій; від 17.05.2021 №00107170901, яким нараховано 418354,30 грн штрафних санкцій (т. 1 а.с.44-47).

Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу №0091752-1310-1312 від 17.11.2021 на суму 12343772,78 грн та № 0092099-1310-1308 від 19.11.2021 на суму 657251,98 грн (т. 1 а.с. 12,13).

ФОП ОСОБА_1 подано скарги на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 17.05.2021 № 00107190901, № 00107160901, № 00107150901, № 00107170901.

ДПС України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 10.10.2021 №23625/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області 17.05.2021 № 00107190901, № 00107160901, № 00107150901, № 00107170901, а скаргу без задоволення (т. 1 а.с. 28-30).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями та податковим вимогами, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно із нормами п.61.1 ст.61 ПК України, передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1, ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передние статтею 80 Кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Кодексу, фактична перевірка може проводитись підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платний податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Кодексу акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (пункт 86.6 статті 86 Кодексу).

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).

Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 зазначеного Кодексу акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 даної статті Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підпункт 86.7.3).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що уповноваженими особами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказів на проведення фактичної перевірки від 24.03.2021р. №1053-ПП та від 02.04.2021р. №1185-ПП та направлень на перевірку від 24.03.2021 № 3238, 3239 проведена фактична перевірка складу ( АДРЕСА_2 ), магазину-кіоску ( АДРЕСА_3 ), кіоску ( АДРЕСА_4 ) та кіоску ( АДРЕСА_5 ), що належать ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР, із змінами та доповненнями (далі-Закон №481), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі-Закон №265) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Проведеною перевіркою встановлені порушення:

-абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481, до перевірки не представлено жодних прихідних накладних;

-п.12 ст.3 Закону №265, не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

За результатами проведеної фактичної перевірки складено відповідно акти:

- від 05.04.2021р. № 7844/13/09.01/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірка знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 5597543,грн.;

- від 07.04.2021р. № 8444/13/09.01/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, що уб`єкт господарювання не надав

контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 365166,24грн.;

- від 07.04.2021р.№ 8440/13/09.01/ НОМЕР_1 ,у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 328625.99грн.;

- від 07.04.2021р.№ 8445/13/09.01/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, що суб`єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документи у (паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання ) на суму 209177,17грн.

Зі змісту наданих контролюючому органу пояснень Фоп ОСОБА_1 , та продавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідує, що прихідні накладні на будь-які тютюнові вироби відсутні (т. 2 а.с. 40 на звороті, а.с. 49,60, 68).

Згідно Закону №265, суб`єкт господарювання повинен, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ст. 3 Закону №265, суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

На підставі ст.20 Закону №265, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, я менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В позовній заяві позивач зазначає, що частина документів на прихід товару в приміщенні складу була відсутня, оскільки знаходилась за місцем зберігання комп`ютера.

Разом з тим, а ні під час перевірки, а ні до матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 не надала документів, що свідчать про походження товарів, а саме накладних на придбання.

Позивач зазначає, що на складі за адресою АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 не здійснювала господарської діяльності, касовий апарат згідно положень Закону не передбачений, і відповідно дія Закону не розповсюджується на приміщення та тютюнові вироби, які знаходились за даною адресою.

Однак, п.12 ст.3 Закону №265/95- ВР передбачає, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Господарський об`єкт це об`єкт з сукупністю речей або інших цінностей, які мають вартісне визначення, використовуються чи виробляються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку.

За адресою АДРЕСА_2 знаходиться склад, який внесений в Єдиний державний реєстр місць зберігання, в якому зберігаються тютюнові вироби і який є господарським об`єктом. Тютюнові вироби є підакцизним товаром, для якого обов`язковими є документи, які підтверджують похідність товару.

Судом під час розгляду справи встановлено відсутність документів, які підтверджують факт похідності тютюнових виробів за адресою складу, який внесений до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Ба більше, відсутність зазначених документів підтверджує і представник позивача. Разом з тим, факт наявності неінвентаризованого товару на складі сторонами не заперечується та не спростовується.

Крім цього, позивач не зазначає, що в кіосках наявні касові апарати, які згідно положень Закону передбачені, і відповідно дія Закону розповсюджується на приміщення та тютюнові вироби, які знаходились за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , що належать ФОП ОСОБА_1 .

Також, позивач зазначає, що представники контролюючого органу перед проведенням перевірки зобов`язані звернутися до платника податків листом.

Суд зазначає, що згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відтак, у контролюючого органу перед проведенням фактичної перевірки відсутній обов`язок звернутися до платника податків листом, тому доводи позивача не заслуговують уваги.

Також, позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 змушена була зареєструвати склад для зберігання тютюнових виробів через неодноразові проникнення у темну пору доби в торгові кіоски невстановлених осіб, які здійснювали їх крадіжки. Якщо б вона зберігала їх в дома то до неї могли б застосувати, як говорили самі ревізори, штрафні санкції в розмірі не менше 17000 грн. Однак, жодних підтверджуючих такі доводи доказів до матеріалів справи не долучено.

До позовної заяви ФОП ОСОБА_1 долучила видаткові накладні, які свідчать про отримання тютюнових виробів від ТзОВ «ТЕДІС Україна».

З даних накладних слідує, що ФОП ОСОБА_1 з червня по серпень 2020 року отримувала лише сигарети Rothmans, а з січня по березень 2021 року HEETS.

Водночас, жодна накладна не підтверджує отримання товару на склад, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також з даних накладних не слідує, що товар отримувався в кіосках, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , безпосередньо зі складу.

Судом встановлено, що під час перевірки контролюючому органу було надано опис залишків тютюнових виробів згідно яких на момент перевірок у позивача були наявні інші тютюнові вироби ніж зазначені у накладних, зокрема: Бонд, Вест, Вінстон, Давідоф, Данхіл, Кент, Київ, Комплімент, Лд, Парламент, Прилуки, Пріма, Собраніє, Стронг, Філіп Моріс, FIIT, glo, Айкос, Вінчестер, Вог, Гламур, Жаде, Капрі, Кемел, Лакі Страйк, ЛД, Ліфа, ЛМ, ЛС, Мальборо, Марвел, П.С., Річмонд, Собраніє, Ротманс.

До позовної заяви ФОП ОСОБА_1 долучила видаткові накладні на товар HEETS, однак, такий товар відсутній на залишках.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ФОП ОСОБА_1 зазначила що надала всі наявні в неї документи.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не надала а ні до суду, а ні під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться на складі та у місці продажу (господарському об`єкті).

Допитані у судовому засіданні в якості свідків старший ревізор інспектор відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_5 та головний державний ревізор інспектор ОСОБА_6 відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Львівській області вказали, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надала документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться на складі та у місці продажу (господарському об`єкті).

Також, позивач зазначає, про те, що на декількох накладних відсутні адреси поставок тютюнових виробів, однак, це не робить їх не дійсними, якщо є повні реквізити постачальника та покупця, за допомогою яких можна їх ідентифікувати.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, долучені до матеріалів справи накладні не містять розшифровки підпису особи (ПІБ), що отримала товар, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів позивача про те, що поштові відправлення із вмістом актів перевірки та податкових повідомлень- рішень не надсилалися на адресу проживання ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_6 , натомість такі були направлені на поштові відділення. Такі твердження спростовуються копіями конвертів, описів вкладень до поштових відправлень, на яких вказано адресу проживання ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_6 .

Доводи позивача про те, що уповноважені особи контролюючого органу під час проведення перевірки здійснювали тиск на продавців ФОП ОСОБА_1 та диктували їм як писати пояснення, позаяк пояснення продавців при написанні їх у різних місцях збігаються дослівно, то такі судом до уваги не беруться, у матеріалах справи відсутні будь які докази звернень чи скарг ФОП ОСОБА_1 щодо здійснення тиску на продавців під час написання пояснень. Зазначені скарги також не були висловлені продавцями ФОП ОСОБА_1 .

Стосовно доводів позивача про те, що ДПС України не повідомило ФОП ОСОБА_1 про продовження терміну розгляду скарги понад 20-ти денний термін, у Рішенні про розгляд скарги від 20.10.2021 р. за №23625/6/99-00-06-03-02-06 Державна податкова служба України також інформація про продовження розгляду скарги відсутня, суд зазначає, що з 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. ДПС України розглянула скарги та надала відповіді.

Згідно зі статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовуються фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Пунктом 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Згідно з статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб`єктів малого підприємництва. Обов`язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Суд зазначає, що положення Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказує на обов`язок суб`єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до статті 9 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів та підтвердження права власності на них.

Позивачем не подано документів, які свідчать про проведення обліку позивачем товарних запасів за місцем їх продажу (господарському об`єкті) і зберігання та походження товарів, відтак контролюючий орган дійшов правомірного висновку про порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481 та п. 12 ст. 3 Закону №265 .

Згідно зі статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем не доведено тих обставини, на яких ґрунтуються вимоги, а також не наведено підстав порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень. Тому, правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.05.2023.

Суддя Грень Н.М.