Рішення № 110886525, 08.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року Справа № 160/4089/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

02.03.2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради видане у формі повідомлення про відмову в призначенні допомоги №48/26.01.2023 заявнику ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради по не вчиненню ним дій передбачених пунктами 3, 4, 7, 10, 14, 15 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги "3 догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ № 859 від 23.09.2020 року (з наступними змінами) та зобов`язати відповідача вчинити певні дії, передбачені пунктами 3, 4, 7, 10, 14, 15 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ № 859 від 23.09.2020 року (з наступними змінами) і призначити з 01.01.2023 року ОСОБА_1 компенсацію за надання соціальних послуг з догляду рідному брату ОСОБА_3 , особі з інвалідністю 1А групи.

В обгрунтування позовних вимог позивачами вказано, що відповідачем протиправно повідомлено їх про відмову у призначенні і виплаті компенсації фізичним особам, які здійснюють догляд на непрофесійній особі з посиланням на наявність опікуна у особи, що потребує такого догляду.

Ухвалою від 07.03.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.04.2023 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, яким Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради заперечує проти задоволення позовних вимог. Оскільки ОСОБА_2 рішенням суду призначена опікуном над ОСОБА_3 , тому саме вона і зобов`язана здійснювати догляд за підопічним, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням.

27.04.2023 року позивачами подано відповідь на відзив, в яких викладені заперечення проти аргументів відповідача на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивачі 25.01.2023 року звернулися до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради з заявами про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ( ОСОБА_1 ) та про згоду отримувати соціальні послуги ( ОСОБА_2 мати та опікун недієздатної особи з інвалідністю 1А групи ОСОБА_3 ).

Повідомлення №48/26.01.2023 від 26.01.2023 року відповідач повідомив, що позивачам відмовлено у призначенні компенсації фізичним особам, які надають спеціальні послуги на непрофесійній основі, так як у інваліда є опікун, призначений рішенням суду.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений Постановою КМУ № 859 від 23.09.2020 року (далі Порядок 859) встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

особами з інвалідністю I групи;

дітьми з інвалідністю;

громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306).

Якщо у зв`язку з введенням в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану фізична особа, яка надає соціальні послуги, та особа, якій вона надає соціальні послуги з догляду, стали внутрішньо переміщеними особами, компенсація призначається і виплачується за новим місцем їх проживання/перебування.

Пункт 2 Порядку №859 надає вичерпний перелік категорій осіб, яким така компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують:

соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;

виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Порядком також передбачено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

Якщо заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі подає законний представник особи, яка потребує надання таких послуг, заява про згоду отримувати соціальні послуги не подається.

Під час подання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги пред`являється паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства).

Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.

Також заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Також, відповідно до п. 17 Порядку №859 рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

Однак, судом встановлено, що відповідачем у порушення вимог вищевказаного Порядку прийнято повідомлення, яким проінформовано позивачів про відмову у призначенні компенсації фізичним особам, які надають спеціальні послуги на непрофесійній основі, так як у інваліда є опікун, призначений рішенням суду.

Окрім того, суд не може зобов`язати відповідача призначити з 01.01.2023 року ОСОБА_1 компенсацію за надання соціальних послуг з догляду рідному брату ОСОБА_3 , особі з інвалідністю 1А групи, зважаючи на таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року та від 22.01.2020 року у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 року у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, оскільки відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду заяви, належним способом захисту прав позивачів, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, буде:

- визнання протиправним та скасувати повідомлення №48/26.01.2023 Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 26.01.2023 року, прийняте за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.01.2023 року;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви позивачів від 25.01.2023 року та прийняти рішення результатами їх розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 17, код ЄДРПОУ 03192170) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення №48/26.01.2023 Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 26.01.2023 року, прийняте за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.01.2023 року;

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.01.2023 року та прийняти обгрунтоване рішення, за результатами їх розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко