Ухвала суду № 110886502, 28.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 квітня 2023 року Справа 160/8285/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій позивач просить:

-стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 38, ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 по 19.04.2022 з урахуванням всіх податків та зборів.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно із приписами ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Крім того суд зазначає, що частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач на момент звернення із позовом до суду працює на посаді прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (наказ № 1-к від 02.01.2023 р.). У зв`язку із порушенням строку поновлення її в органах прокуратури на посаді прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року по справі № 160/22576/21 (рішення в частині поновлення на посаді підлягало до негайного виконання), фактично наказ про поновлення її на роботі було винесено 20.04.2022 року (наказ № 415-к від 20.04.2022 р.), що призвело до невиплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 р. по 19.04.2022 р. Оскільки Дніпропетровська обласна прокуратура відмовляється виплатити суму заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 р. по 19.04.2022 р., вважає, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за вказаний період з урахуванням всіх податків та зборів.

При цьому суд зазначає, що позивачем в прохальній частині позову не зазначено яку саме суму слід стягнути з відповідача та не наведено відповідного розрахунку, та на підставі якого нормативного акта така сума обчислена, що свідчить про невідповідність позову вимогам п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, позивач має зазначити у позовній заяві в чому конкретно полягає порушення її прав та який спосіб захисту ним обрано. Між тим, позивачем у прохальній частині позову зазначено лише про спосіб відновлення порушеного права стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, не вказуючи при цьому, якими саме рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, що також свідчить про недоліки позовної заяви та позбавляють суд визначитись із предметом спору у справі.

З урахуванням наведеного, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України та зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей п. 5 ч. 5 ст.160, ч. 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позивачем вказані вимоги не виконані та зазначає наступне.

В прохальній частині позову позивач просить у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувати у відповідача довідку про обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 по 19.04.2022 з урахуванням всіх податків та зборів.

Між тим, суд також зазначає, що ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Всупереч вимогам ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не повідомлено про наявність об`єктивних причин через наявність яких такі докази не можуть бути надані (в т.ч. не наведено об`єктивних причин, з яких позивач самостійно не може отримати довідку про обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 по 19.04.2022 з урахуванням всіх податків та зборів від Дніпропетровської обласної прокуратури).

За наведених причин, позивачу слід подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості їх надання докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

-уточненої позовної заяви у кількості примірників, залежно від складу учасників справи, в якій зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у відповідності до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України;

-докази на підтвердження обставин про які зазначено у позові (в т.ч. довідку про обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2022 по 19.04.2022 з урахуванням всіх податків та зборів від Дніпропетровської обласної прокуратури), у кількості примірників, залежно від складу сторін, у разі неможливості їх надання навести об`єктивні причини (з наданням відповідних доказів), через наявність яких докази не можуть бути надані до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева