Рішення № 110885915, 15.05.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11945/23

Провадження № 2-а/686/201/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Вороніної К.В.,

представниці позивача Ткачук М.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

справа № 686/11945/23;

сторони:

-позивач Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області,

-відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Хмельницький адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про затримання для ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2023 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом до відповідача, в якому просить ухвалити рішення про затримання відповідача, громадянина Республіки Білорусь, для ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців. Обґрунтовує позов тим, що відповідач перебуває на території України, не маючи жодних підстав для тимчасового перебування, а також документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України.

В судовому засіданні представниця позивача заявлені вимоги підтримала і просить їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач позов визнав. Пояснив, що в 2020 році законно здійснив в`їзд на територію України, мав право на перебування в Україні впродовж 90 днів, однак його документи було втрачено, а за їх поновленням він не звертався, оскільки не хотів бути депортованим.

Заслухавши представницю позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, громадянин Республіки Білорусь, в`їхав на територію України 15.03.2020 та порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства, а саме вчасно не залишив територію України після відповідного терміну перебування.

За порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме за ухилення від виїзду з України після дозволеного терміну перебування, відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності (арк. спр. 16).

15.05.2023 на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», позивачем щодо відповідача було прийнято рішення про примусове видворення з України (арк. спр. 17).

У відповідача відсутні документи, що посвідчують його особу та дають право на виїзд з України.

В силу ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Враховуючи те, що у відповідача відсутні документи, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України в силу вимоги ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення до нього не застосовувалося.

Відповідно ч. 1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Підставами вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду є:

- відсутність законних підстав для перебування іноземця на території України,

- відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України;

- відсутність фінансового забезпечення для перебування на території України та виїзду за її межі.

Крім того, відповідач довгий час проживав на території України незаконно та не вживав жодних заходів для легалізації свого становища.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

За таких обставин даний позов є обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.2,6,77,189, 242-246,288-289,371 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Затримати з метою ідентифікації для забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: