Рішення № 110883625, 15.05.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/25910/21

пр. № 2-а/759/57/23

15 травня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипки Юлії Олександрівни про визнання протиправною та скасуванню постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у листопаді 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2020, винесеної державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипкою Юлією Олександрівною.

В обґрунтування позову зазначає, що 14.04.2020 відповідачем було винесено оскаржувану постанову на підставі постанови Святошинського районного суду м. Києва № 755/8911/19 від 05.07.2019, яку було направлено на адресу позивача звичайним листом, а не рекомендованим, як передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Позивач отримав зазначену постанову 11.11.2021.

Крім цього зазначає, що оскаржувана постанова була винесена після спливу трьохмісячного строку, тобто із порушення строку пред`явлення постанови Святошинського районного суду до виконання, крім цього вона винесена із порушеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме містить іншу суму стягнення, ніж в постанові суду.

28.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що 05.07.2019, постановою Святошинського районного суду м. Києва позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на накладено штраф у розмірі 10 200 грн., 18.10.2019 зазначена постанова набрала законної сили. Також відповідач вказує, що відповідно до положень КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк, з нього стягується штраф у подвійному розмірі, саме тому у постанові про відкриття виконавчого провадження, зазначено іншу суму (а.с. 75-76).

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021, визначено головуючого - суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 14-16).

Ухвалою судді від 16.11.2021 було відмовлено у відкритті провадження, у зв`язку із порушенням юрисдикційної підсудності (а.с. 18).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 зазначену ухвалу було скасовано, а справу направлено до Святошинського районного суду м. Києва для продовження розгляду (а.с. 57-58).

Ухвалою судді від 15.02.2023 зазначену позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із ненаданням позивачем копії позовної заяви для відповідача (а.с. 66-67).

23.02.2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви, надавши копію позовної заяви з додатками для відповідача (а.с. 69).

Ухвалою судді від 28.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с. 70-71).

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що постановою судді Святошинського районного суду м. Києва Степанової С.В. від 05.07.2019 у справі про адміністративне правопорушення № 759/8911/19, позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн 00 коп. та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік (а.с. 10).

Постановою Київського апеляційного суду від 18.10.2019 року апеляційну скаргу позивача на вказану постанову було залишено без задоволення, а саму постанову - без змін (а.с. 11-12).

На підставі зазначеного судового рішення, 14.04.2020 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипкою Юлією Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61820785 по примусовому стягненню із ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 20 400 грн. та виконавчого збору у розмірі 2040 грн (а.с. 12, звор.).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов`язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.

За змістом ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2019 набрала законної сили 18.10.2019 (а.с. 12).

У той же час постанова про відкриття виконавчого провадження № 61820785 була винесена державним виконавцем 14.04.2020, тобто поза межами трьохмісячного строку, встановленого законом.

Вказана обставина свідчить про те, що виконавчий документ надійшов до примусового виконання з пропуском тримісячного строку пред`явлення документа до виконання.

Тому, державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипка Ю.О. зобов`язана була на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про своєчасне пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипки Ю.О. про відкриття виконавчого провадження № 61820785 від 14.04.2020 належить визнати протиправною та скасувати.

V. Розподіл судових витрат

відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 908 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Скрипки Юлії Олександрівни про визнання протиправною та скасуванню постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва Скрипки Ю.О. про відкриття виконавчого провадження № 61820785 від 14 квітня 2020 року.

Стягнути з Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34482497) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 15.05.2023.